Вступ України до НАТО: Кулеба озвучив чітку позицію щодо ПДЧ

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що Україна не буде повторно подавати заявку на отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, оскільки колишня заявка і так була підтримана альянсом. Про це він сказав на спільній з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в Одесі.

Він нагадав, що на саміті в Бухаресті в 2008 році Україна подавала заявку щодо ПДЧ.

"У Києві (...) ніякі заявки подаватися не будуть. Ми переконані, що питання ПДЧ має бути технічним, а не політичним питанням. Якщо ми повернемося до першоджерел – до рішення цього саміту, то його учасники підтримали заявки України і Грузії і доручили своїм міністрам закордонних справ ухвалювати подальші рішення про ПДЧ", – сказав Кулеба.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Віце-прем'єр підкреслив, що ніяких більше заявок не потрібно, а слід зосередитися на виконанні умов сумісності з НАТО, провівши відповідні реформи.

Як повідомляли новини "Сьогодні", днями міністр оборони Андрій Загорднюк і Єгор Божок їздили в штаб-квартиру альянсу. Міністр заявив, що Україна більше не буде знову просити про ПДЧ в НАТО. УУкраїнський уряд більше не має наміру діяти "методом папуги", а візьметься за зміни в українській армії.

Крім того, Загороднюк розповів, що Україна і НАТО домовилися про перезапуск відносин. За його словами, тепер всі існуючі програми співпраці України і НАТО будуть зведені в одну програму.

План дій щодо членства в НАТО (Membership Action Plan) – програма щодо прийняття нових членів в НАТО. Розпочато у квітні 1999 року. Призначена для допомоги країнам, які планують стати членами НАТО. Програма передбачає отримання країнами-кандидатами зворотній зв'язок щодо їх дій, пов'язаних з підготовкою до членства в НАТО і дотриманням стандартів НАТО, за всіма основними напрямками (політичним, економічним, військовим, правовим і т. д.)

Нагадаємо, 11 років тому на сумнозвісному Бухарестському саміті в 2008 році Україну відмовилися приєднати до Плану дій щодо членства в НАТО. Багато в чому через Росію рішення заблокували Німеччина і Франція. Тоді в столиці Румунії відбулася вечеря глав держав країн-членів НАТО. Вона пройшла після переговорів президента США Джорджа Буша, який наполягав на прийнятті України до Плану дій щодо членства в НАТО, і федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель. Вечеря глав держав повинна була стати вирішальною зустріччю. Однак президент РФ Володимир Путін, звертаючись до Буша, сказав, що "Україна – це навіть не держава". Офіційна ж версія відмови звучала як "вступ України в НАТО не підтримує народ". Дійсно, за даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС, лише 15% українців в 2005 році висловлювалися за інтеграцію країни до лав альянсу, 45% були проти. Кардинально не змінилося ставлення до НАТО і в 2008 році: лише 17,5% українців підтримували ідею вступу до НАТО, проти були 55,5% опитаних. Як стало відомо після закінчення заходу, питання про надання нашій країні ПДЧ вирішили з формулюванням "допуск без приєднання". Це означає, що Україна може брати участь у всіх заходах НАТО без права консенсусу. Тобто наша країна має право брати участь в операціях альянсу, але не може впливати на його рішення.