Складнощі виборів: з чим зіткнулися політсили на позачергових парламентських

До дня голосування на позачергових парламентських виборах залишається менше півтора місяців. Партії проводять з'їзди, об'єднуються, створюють блоки. Формують партійні списки і шукають тих, хто міг би виграти вибори на мажоритарних округах. Вже скоро "технічна" частина кампанії завершиться і політсили приступлять до агітації. При цьому питання, як і чим "взяти" виборця на цих виборах, для багатьох партій і політиків залишається відкритим.

На цих виборах перед політичними силами стоїть ряд проблем, від вирішення яких багато в чому залежить результат, який вони отримають за результатами народного волевиявлення. З деякими з проблем українська політика стикається вперше.

Раптові вибори

Проблема перша – раптовість виборів. Тут дуже напрошується цитата Воланда з булгаковського "Майстра і Маргарити": "Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що вона іноді раптово смертна, ось у чому фокус!". В принципі, що парламент може бути розпущений достроково, припускав багато хто. Але, мабуть, ніхто серйозно в це не вірив. Звідси "раптова смерть" Верховної Ради нинішнього скликання стала несподіванкою для всіх, неприємною несподіванкою – для багатьох. Що там говорити, якщо, за твердженням експертів, навіть в партії "Слуга народу" виявилися не готові до такого розвитку подій.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У короткий термін наповнити партійний список, розглянути кандидатури в мажоритарних округах – це дуже непросто, – розповідав раніше в коментарі сайту "Сьогодні"політолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єременко. – Понад двісті округів – з претендентами потрібно провести серйозні бесіди і укласти серйозні договори. І там раптово з'ясувалося, що вести ці розмови просто нікому".

Мало часу

Друга проблема – короткостроковість самої кампанії. Трохи більше місяця на те, щоб переконати виборця серед багатьох схожих партій і кандидатів вибрати конкретну, – складне завдання. Особливо при тому, що серед учасників будуть, звичайно, і "технічні", котрі не претендують на перемогу, але створюють неабиякий інформаційний шум. Добре "відбудуватися", показати, чим ти відрізняєшся від інших політичних сил (справді: всі виступають за мир, всі декларують прагнення до поліпшення добробуту народу тощо) важко і для політсил "з історією". А для нових, здається, і зовсім вже непосильне завдання.

Тут спостерігається певний парадокс: з одного боку, суспільство потребує нових облич у політиці (підсумки президентських виборів і результати соцопитувань, які соціологи проводять сьогодні, – тому доказ). З іншого – "пробити" "глуху оборону" партій, чиї лідери брали участь у президентських виборах, зовсім новим політичним силам буде надзвичайно важко. Втім, пояснюється цей парадокс просто: в уяві виборця, словосполучення "нова політсила" або "новий лідер" зафіксувалося станом приблизно на осінь минулого року. Образно кажучи, "ринок наситився" вже тоді – нових "зеленських" і "вакарчуків" або "смєшко" виборець просто не встигне "переварити".

"За великим рахунком, ті, хто засвітився на президентських – і "старі" , і "нові" політики" – йдуть на парламентські, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко. – Виняток – Вакарчук, але тут теж нюанс: на нього чекали на президентських, його участь передбачали. Тому не можна сказати, що його участь – несподіванка. Тому придумати щось принципово нове, якісь фішки особливі неможливо. Домінуватиме інерція президентських виборів".

Криза ідей

Вплив президентських перегонів – це третя і, мабуть, найбільш неприємна для багатьох політсил проблема. Надтехнічна кампанія Володимира Зеленського, надзмістовна – Петра Порошенка, наднасичена – Юлії Тимошенко тощо. Підняли технологічну планку виборів на небувалу висоту. Градус президентської кампанії – особливо між першим і другим турами – зашкалював. Поляризація суспільства досягла небезпечного рівня. І все це було лише трохи більше місяця тому. Після такої "артпідготовки" для виборця будь-яка парламентська кампанія здасться прісною і неяскравою.

Але ж завдання будь-якої політичної сили в ході кампанії – привернути до себе увагу. А як залучати, якщо всі арсенали вже використані, креативні задумки – реалізовані?

Експерти сайту "Сьогодні" в один голос стверджують, що очікувати чогось нового, особливого на цих виборах, не варто.

"Нові "фішечки" не встигне розігнати навіть "Слуга народу". Які фішечки? Зараз політсили не можуть домовитися про прості речі, які потрібно мати на старті, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" Андрій Єременко.- Вони навіть технологічно не встигають підготуватися. Не кажучи вже про те, щоб продумати і реалізувати якусь серйозну осмислену кампанію. Найсерйозніший крок, який ми, можливо, побачимо на цих виборах – об'єднання партій і політсил".

Політолог Вадим Карасьов також зазначає, що ці вибори можуть характеризуватися кризою ідей.

"За два місяці вже дуже важко знайти щось нове. Утримати хоча б те, що їх лідери мали на президентських виборах. Хіба що "Голос" Вакарчука зможе щось взяти як нова політична сила. Ну, і "Сила і честь" – на гаслах, що в період такого потужного перезавантаження політичного поля потрібні нові, але досвідчені люди. Думаю, так вони будуть позиціонуватися. А всі решта навіть міняти не будуть нічого", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" Вадим Карасьов.

У свою чергу, Володимир Фесенко акцентує, що на якості кампанії, в першу чергу, позначиться не тільки те, що вона буде короткою, а й те, що вона почалася відразу після президентської.

"Політсилам придумати щось нове на цих парламентських виборах буде вкрай складно і навряд чи це вийде. Я і багато колег вважаємо, що фактично парламентські вибори – це догравання президентських. "Паровоз" як став на пари, так і мчить. Змінити, переформатувати, запропонувати новий порядок денний кампанії, щось, що змінить її хід, дуже складно", – каже Володимир Фесенко.

Що спрацює на виборах, а що – ні

Проте в таких складних умовах політсили шукають можливості якісно виділитися поміж конкурентів і запропонувати виборцю щось особливе. Одні політисили – як "Європейська солідарність" – проводять праймеріз. Інші – як "Опозиційний блок", "Партія миру і розвитку", "Наші", "Відродження" та "Довіряй справам" – об'єднуються. Всі ці дії націлені на посилення позицій політсил.

Для деяких політсил, особливо перебувають в "прикордонному" стані, буде важливо те, як вони проведуть кампанію, для деяких – хто буде в списку, – відзначають експерти.

"Припустимо, партії "Українська стратегія", чий електорат дуже перетинається з електоратом "Європейської солідарності", потрібно буде сильно постаратися, щоб відбудуватися, позиціонуватися, – каже Володимир Фесенко. – Взагалі на цих виборах на що буде звертати увагу виборець – так це на список. Тому що якщо президентські вибори – гра лідерів, то парламентські – змагання команд. Тому спроба якось показати особливість, родзинку своєї команди, та ще так, щоб вона відповідала образу лідера, – важлива", – говорить експерт.

Але якщо той же об'єднання або скрупульозний підхід до списків може позитивно вплинути на результати, то застосування політтехнологічні ходів, які окремі політсили сьогодні запозичили у фіналістів президентських перегонів, викликає сумніви.

"Тепер мода на нові обличчя. Просто бум якийсь. Тут, я вважаю, грає свою роль феномен Зеленського і спроби, гіперболізувавши його, перенести на парламентські вибори, – каже Володимир Фесенко. – При цьому не враховується, що для наступності роботи парламенту досвідчені люди, люди, знайомі з технікою парламентської роботи, теж потрібні. Або ще один приклад примітивного копіювання – те, що намагаються залучати в політику співаків, акторів, діячів шоу-бізнесу. Це приклад того, як намагаються посилити якісь ефекти, які з'явилися в ході президентських виборах", – говорить експерт.

Також, на його думку, не всім політсилам однаково корисно надмірне захоплення сучасними технологіями в процесі кампанії.

"Політики почали писати відеозвернення один до одного, пішли більш активно в соціальні мережі. Але не завжди це виправдано. Потрібно розуміти, що Зеленський, Вакарчук – штучний політичний товар. Копіюванням їх результат неможливо повторити", – каже Володимир Фесенко.

З іншого боку, зазначає політолог, акцент на соціальних мережах і інтернеті виправданий у зв'язку з тим, що нинішня кампанія – літня.

 "Літньої кампанії у нас давно вже не було. Достукатися до виборця буде складно. Міста спорожніють. Народ, особливо молодь, переміститься в смартфони і планшети. Тому політикам потрібно буде добре постаратися, щоб достукатися до виборця. І акцент робитимуть на соціальні мережі і телевізор. А ось намети, друковані видання – ефективність буде меншою", – каже Володимир Фесенко.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, скільки українців планують проголосувати на майбутніх парламентських виборах.