Вибори завершилися. Суперечки – ні

Тиждень минув з моменту голосування в другому турі на виборах президента України, а градус політичних дискусій і не збирається знижуватися. Здавалося, до чого тепер взаємні докори, звинувачення, спроби щось довести? Президент обраний (отримавши при цьому переважна більшість голосів), чинний глава держави визнав поразку, світові лідери привітали Зеленського. Пора б суспільству погасити передвиборчий запал. Але ні: суперечки тривають і особливо це відчувається в соцмережах.

Скільки ще протримається високий градус дискусій? І чи не стануть вони небезпечною (бо в умовах зовнішньої агресії внутрішнє протистояння загрожує дуже серйозними наслідками) тенденцією, здатною розколоти суспільство всерйоз і надовго?

Навіщо сперечаємося?

Експерти оцінюють нинішні дискусії, скоріше, як поствиборчу інерцію. Зазначаючи при цьому, що президентські вибори плавно перетікають в парламентські, тому очікувати зниження градуса дискусій не доводиться.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"В ході виборів командою Порошенка були вкинуті мобілізаційні меседжі, які дуже сильно радикалізували електорат. Я маю на увазі запропоновану дилему "Або Порошенко або Путін", – розповів сайту "Сегодня" політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк. За його словами, після того, як чинний президент оголосив про намір йти на парламентські вибори, навряд чи варто очікувати, що його прихильники пом'якшать свою риторику.

У свою чергу політолог Олеся Яхно зазначає, що продовження "інформаційних атак", характерних для виборів, спостерігається насамперед з боку прихильників Володимира Зеленського.

"У цьому таборі я бачу два типи реакції. Перший – коли прихильники новообраного президента кажуть "Це була просто кампанія. Давайте разом працювати на Україну". Другий – коли люди живуть тією реальністю, що була до другого туру, продовжують ту ж риторику. Я пояснюю це тим, що частина груп, яка знаходиться біля Зеленського, налаштована на дострокові парламентські вибори. А раз так, то треба вести боротьбу. Інакше таку риторику важко пояснити, після виборів вона виглядає дуже дивно", – зазначає Олеся Яхно.

При цьому, за її словами, йдеться саме про групи прихильників, а не про всіх виборців, які проголосували за нового президента.

"Я не бачу роз'єднаності в суспільстві, але бачу роз'єднаність у різних груп, які були проти Порошенка і мають різні цілі. Що стосується суспільства, то вибори його не об'єднали, але і не роз'єднали", – зазначає Олеся Яхно.

Про що говорять цифри

Результати виборів, екзит-поли і передвиборча соціологія чітко демонструють, що симпатії виборців цього разу розділилися аж ніяк не на основі ключових для України ідеологічних питань. І не за регіональною ознакою.

Так, Володимир Зеленський, який набрав більшість голосів, дійсно мав більшу підтримку на сході і півдні країни, а також в центрі. Але відносно більшу: у всіх областях Західної України, за винятком Львівської, Зеленський також здобув перемогу над Петром Порошенком, нехай з меншим розривом ніж, наприклад, на сході країни.

"Вочевидь, і дуже важливо, що на цих виборах ми не спостерігали регіональної поляризації, як це було 2004-го і 2010 років, – розповів в коментарі сайту "Сегодня" політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. – Тобто ми не побачили, що одна частина країни голосує за одного кандидата, друга – за іншого, з іншими геополітичними орієнтаціями. Поділу суспільства немає".

Слова політолога побічно підтверджують дані загальнонаціонального опитування Центру "Соціс" на початку лютого нинішнього року. Так, згідно з результатами соцдослідження, в лютому проголосували б за вступ до Євросоюзу 57,1% опитаних. Трохи менше – 44,3% респондентів підтримали б вступ України до НАТО. Оскільки з моменту опитування до підсумкового голосування на виборах президента України минуло не так вже й багато часу, очевидно, думка громадян не встигла сильно змінитися. Звідси досить очевидний висновок: значна частина виборців, які проголосували як за Петра Порошенка, так і за Володимира Зеленського, має спільні зовнішньополітичні уподобання. І ці переваги – європейська та євроатлантична інтеграція.

"Ми, звісно, не можемо розцінювати, що голосування за Зеленського – це якесь проросійське голосування. Це далеко не так. Стосовно драматизму кампанії, взаємної критики – то це нормально, – зазначає Олексій Гарань. – Звісно, політичні розбіжності будуть. Подивіться, яке протистояння в Штатах, чи в Великій Британії. Буквально стінка на стінку. І це не сприймається, як щось екстраординарне".

Дискусії вщухнуть після парламентських виборів

Експерти попереджають, що з наближенням парламентських виборів дискусії, які можуть сприйматися за непримиренну поляризацію суспільства, насправді такою не будучи, будуть все активнішими.

"Парламентські вибори продовжать цю тенденцію, – зазначає Андрій Миселюк. – Якщо сьогодні ми бачимо протистояння двох позицій – Петра Порошенка і Володимира Зеленського, то потім відбудеться їх фрагментованість. Петро Порошенко намагатиметься утримати електорат і взяти реванш на парламентському рівні. У свою чергу Володимир Зеленський постарається конвертувати перевагу, яке він отримав на президентських виборах в голоси для своєї партії "Слуга народу". Природно, до загального хору включаться численні партії, які вноситимуть свої нюанси. Всі воюватимуть проти всіх".

За його словами, до завершення парламентських виборів говорити про те, що політичні суперечки в суспільстві вщухнуть і станеться якась консолідація суспільства, не доводиться.

"Але той же Зеленський, як президент, який отримав величезну підтримку, просто зобов'язаний серйозно думати, як "зшивати" Україну. Можливо, йому потрібно буде запропонувати якусь антикорупційну стратегію. Або якусь "ідею-фікс", наприклад, вступу в ЄС до 2030 року – якщо це, звісно, збігається з його баченням. Ну, будь-яку ідею, здатну об'єднати суспільство після виборів", – зазначив політолог.

Дивіться також добірку найцікавіших і смішних подій в день другого туру президентських виборів в Україні.