Зеленський підписав закон про незаконне збагачення: Світовий банк відреагував

Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" (№ 263-ІХ), який Верховна Рада ухвалила 31 жовтня.

Як повідомляє пресслужба глави держави, завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 "Незаконне збагачення", згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зазначається, що під активами передбачаються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Це буде гарантією неупередженого розгляду.

Зазначається, що стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набуття чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.

Світовий банк вітає підписання закону про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це йдеться у повідомленні на сторінці World Bank Ukraine у Facebook.

"Світовий банк вітає закон, який заповнює критичні прогалини в основних принципах протидії корупції в Україні, надавши НАБУ і САП потужний правовий інструмент у боротьбі з корупцією серед чиновників. Громадянська конфіскація допоможе стримувати корупцію шляхом обмеження матеріальних вигод, які чиновники намагаються отримати, крадучи у громадян України", – відзначають в організації.

Як повідомлялося, 31 жовтня Верховна Рада України ухвалила президентський закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконно потрапив осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів (№ 1031). Законом встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років за незаконне збагачення.

Раніше повідомлялося, що розслідуванням незаконного збагачення займаються Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Розгляд справ про визнання необгрунтованими активів і їх конфіскації пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Як повідомляли новини "Сьогодні", в лютому Конституційний суд ухвалив рішення скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. На думку суду, підозрювані в корупції не зобов'язані доводити законність походження своїх статків – Конституція дає право підозрюваним в незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів. Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав зазначену статтю неефективною, адже її неможливо застосувати на практиці.