Медреформа на Дніпропетровщині: як працює швидка допомога і що змінилося

Для медиків швидкої допомоги починається гаряча пора. Щодня на гарячу лінію "103" надходять близько 2200 дзвінків. Взимку і під час сезонних захворювань кількість звернень збільшується в рази – люди скаржаться на травми, вірусні захворювання та грип. Для оперативності машини "швидкої" розташовуються в радіусі 10 хвилин від пацієнта. "Сегодня" з'ясувала, як працює швидка допомога і що змінилося в світлі медреформи.

Зі слів директора Дніпропетровського обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф, медреформа мінімально позначилася на роботі медиків області. Обумовлено це тим, що Дніпропетровська область почала впроваджувати зміни ще до ухвалення закону про екстрену медичну допомогу.

"Ми досить відреформували службу, централізували на обласному рівні всі структури екстреної медичної допомоги, організували з п'яти станцій швидкої допомоги один центр екстреної допомоги та медицини катастроф. З 19 березня 2015 року працює єдиний оперативно-диспетчерський центр. З 2012 року з державного бюджету у вигляді субвенції фінансується придбання медикаментів та витратних матеріалів, обласний бюджет фінансує заробітну плату, комунальні платежі і паливо", – розповідає "Сегодня" директор центру екстреної медицини і медицини катастроф Радій Шевченко.

Так, звернення городян, які надходять на лінію "103", приходять в єдиний регіональний оперативно-диспетчерський центр. Сюди стікаються дзвінки з Нікополя, Павлограда, Кам'янського, Новомосковська та Дніпра. Винятком є Кривий Ріг – там знаходиться свій оперативний центр. Далі інформацію передають бригадам медиків, які отримують повідомлення на смартфони. Згідно з нормативами, в межах міста на виклик медики мусять прибути протягом 10 хвилин, поза містом – за 20 хвилин.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Центр. Диспетчери направляють на виклики вільні бригади. Фото: М. Журавель

ЕКСПЕРИМЕНТ. Щоб на власні очі побачити, як працює "швидка", вирушаємо на виклик разом з бригадою. З вул. Привокзальної надійшло повідомлення про жінку з болем в попереку. Надавати допомогу їдуть лікар, фельдшер і дівчина-інтерн. На місце виклику добираємося за дев'ять хвилин. Бригаду медиків біля під'їзду зустрічає схвильована жінка, пояснюючи, що у її 95-річної мами з'явився біль в попереку і піднявся тиск. Поки фельдшер і інтерн роблять уколи, лікар радить здати аналізи і запросити сімейного лікаря. Через 15 хвилин, давши рекомендації, медики залишають квартиру і вирушають на підстанцію – чекати наступного виклику.

У центрі екстреної медицини відзначають, що викликати медиків пацієнтам необхідно тільки у випадку реальної загрози для життя.

"Це втрата свідомості, біль в області серця, відкриті переломи, отруєння, опіки, укуси змій, комах, тварин. А також, коли допомога потрібна психічно неврівноваженій людині або людям, які його оточують. Викликається швидка під час ДТП", – підкреслює Радій Шевченко.

В інших випадках радять звертатися до лікарів поліклініки амбулаторно.

Раніше ми писали, швидка допомога в Україні працює в жахливих умовах.

Нагадаємо, в Україні планують реформувати екстрену медицину – обіцяють, що швидка буде приїжджати за 4 хвилини, надавати першу допомогу зможуть навіть водії карет і кондуктори в транспорті, а в людних місцях встановлять дефібрилятори. Все це передбачає оприлюднена Міністерством охорони здоров'я концепція розвитку екстреної медичної допомоги (ЕМД), яка прийде на зміну звичній швидкій.

Також повідомлялося, що в Кабміні мають намір просити МВС про супровід "швидкої допомоги".