Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Бойовики в Луганську і Донецьку знущаються над полоненими, – український офіцер

28 травня 2015, 08:57

Андрій Черкашин

Викладач з Дніпропетровська розповів, з чиєї вини він потрапив у полон

Військовополонених б'ють і принижують. Фото: voicesevas.ru

Військовополонених б'ють і принижують. Фото: voicesevas.ru

Викладач Дніпропетровського національного університету, мобілізований 57-річний офіцер Володимир Саричев повідав про те, як він побував у полоні бойовиків спочатку в Донецьку, а потім в Луганську. Свою істоірю Саричев розповів виданню "Факты".

У полон військовий потрапив в лютому. Каже, сталося це через непорозуміння.

"У лютому, в перший день Дебальцевського котла, я і троє моїх товаришів по службі потрапили в полон. Сталося це завдяки нашому, м'яко кажучи, консервативному військовому управлінню. Дорога, що веде на Артемівськ, до того моменту була зайнята ворогом. Наші артилеристи про це знали і навіть обстрілювали її. Звичайно, вони доповіли про це і керівництву. Але важлива оперативна інформація, як завжди, надто довго йшла до управління. Через бюрократичну тяганину нашому комбату ніхто не повідомив про те, що дорога вже контролюється сепаратистами. Він відправив нас на уазику в Артемівськ. Через тридцять п'ять кілометрів ми напоролися на засідку", - розповідає Саричев.

За словами чоловіка, військові довго не могли повірити, що дійсно потрапили в засідку.

Реклама

"Побачили танк – природно, без будь-якої символіки та прапорів. Думали, наш. Не зменшуючи швидкості, спробували проїхати повз нього, але дорога, виявилося, перегороджена ящиками зі снарядами. Пригальмували. У цей момент з-за танка вискочили бійці з автоматами і кулеметами і відкрили по нас вогонь. Навіть тоді ми ще не були до кінця впевнені, що перед нами ворог. Адже на війні, де солдати маскуються і міняють розпізнавальні знаки, часто можна прийняти свого за противника і почати стрілянину. Ми вискочили з уазика, стали кричати пароль, пояснювати, що ми свої, українці. І тільки коли побачили на формах бійців георгіївські стрічки, все зрозуміли. Виявилося, нас захопили донські козаки. Їх було близько десятка, тому з нами вони впоралися легко. Нас обеззброїли і повалили на землю", – говорить Володимир Саричев.

Військовий розповідає, що найгірше було в Луганську.

В тренді
З'явилося відео початку пожежі в одеському коледжі, зняте студентом

"Ми всі сиділи в будівлі їх комендатурі. Бойовики там взагалі озвірілі. Постійно п'яні і дуже агресивні. Б'ють тебе просто так, заради розваги. Ось там є серйозна небезпека загинути. Тому що коли цей п'яний, ненавчений і безграмотний бойовик бере в руки пістолет, пересмикує затвор, засовує патрон в патронник і тримає палець на спусковому гачку, він зовсім не контролює ні себе, ні зброю, не думає про наслідки. Коли били, ми намагалися прикриватися потихеньку. Бо, якщо робили це відкрито або тим більше намагалися захиститися, то вони злилися ще більше", – розповідає Саричев.

Після звільнення Саричев каже, що не дуже хотів би повертатися на фронт.

"Воювати в ситуації таких подвійних стандартів не хочеться. Але якщо я ще буду потрібен своїй країні і мене відправлять на Донбас, звичайно, поїду. Я адже викладаю в університеті, має бути прикладом для молоді, для моїх студентів. Правда, мене зачіпає, що навіть в Дніпропетровську всі роблять вигляд, що війни немає. Кількість "Мерседесів" на вулицях не зменшилася, дискотеки і ресторани працюють на повну. А українські солдати – хоч пенсіонери, хоч молоденькі хлопчаки – в цей час гинуть на сході. Відчуваєш себе при цьому лохом, який повинен віддуватися за інших. Але робити нічого. Якщо не ми, то хто ж?", – зазначає чоловік.

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...