Донецький таксист: "ДНРівців ми називаємо диким військом – ніхто не знає, що прийде їм в голову"

11 вересня 2014, 12:23

Артур Гор

Донеччани продовжують трудитися під звуки вибухів і намагаються зробити місто красивішим

Трамвайник Георгій (в центрі). Ще возить пасажирів і допомагає їм ховатися під час бомбувань. Фото: vk.com

Трамвайник Георгій (в центрі). Ще возить пасажирів і допомагає їм ховатися під час бомбувань. Фото: vk.com

Донецьк вже кілька місяців живе під постійними обстрілами. Кожен день у зведеннях мерії з'являються повідомлення про влучання снарядів у житлові будинки, ринки та школи міста. Незважаючи на це, багато жителів міста продовжують працювати, щодня піддаючи своє життя небезпеці.

ТАКСИСТ. Донецький таксист Олександр вивіз свою сім'ю з міста, але сам продовжує розвозити клієнтів. "Замовлень, ясна річ, стало набагато менше, – говорить таксист. – Особливо страшно, коли снаряди розриваються прямо поруч з авто, але їхати я не хочу. Найнебезпечніше на блокпостах: збройні люди, які там стоять, бояться ще більше, ніж самі водії. Хто знає, що їм в голову прийде? Ми їх (бойовиків самопроголошеної ДНР, – ред.) мж собою називаємо "диким військом".

ЖКГ. Майстер місцевого зеленбуду Тетяна Пожінська, разом зі своєю бригадою, висаджує квіти на міських клумбах, незважаючи на бомбардування. "Одного разу біля ринку "Сокіл" розпочали рватися снаряди. Нам довелося ховатися в підвальному туалеті ремонтно-будівельного управління. Разом з нами туди забігли навіть перехожі, але все обійшлося, – зазначила Пожінська. – Працювати страшно, але ми намагаємося не панікувати. Не можна кидати місто. А ми намагаємося зробити його красивішим".

Реклама

ТРАНСПОРТ. Донецький водій трамвая Георгій Ємельянов виходить на маршрут, як на фронт. "Працювати дуже страшно, тому що мій маршрут №16 ходить в епіцентрі боїв. Коли вибухи були зовсім близько, нам з пасажирами доводилося ховатися і під візки вагона, і падати на підлогу, – розповів Ємельянов. – Одного разу була ситуація, коли напруга відключилася, трамвай зупинився, а через хвилину в будівлю поряд влучив снаряд! Довелося людей відправляти в бомбосховища, розповідати, куди ховатися... Цей випадок я ніколи не забуду. Але роботу треба робити – адже поки їздить транспорт, місто живе".

В тренді
Пункт пропуску на кордоні з Угорщиною відновив роботу: що відбувається на КПП

МАШИНІСТ. Машиніст водопровідного вузла КП "Донецькміськводоканал" Ірина Чурилова не вважає себе героєм, але роботу не кидає навіть під обстрілами: "Одного разу в мою зміну почався сильний обстріл Київського району. Ми зі сторожем були на вулиці, коли снаряд потрапив в один з резервуарів питної води. Ми побігли в сторожку, де не було вікон. А потім змогли добігти до укриття – щось на зразок землянки. Просиділи там усю ніч... Потім два дні руки і ноги трусилися. Але працювати потрібно – адже хто, як не ми?"

ЕНЕРГЕТИК. Енергетик Донецьких міських мереж ДТЕК Донецькобленерго Роман Рудов розповів "Сегодня", що разом зі своїми співробітниками не раз бував в екстремальних ситуаціях. "Різні ситуації бувають. Зазвичай нам надають "зелений коридор", ми виїжджаємо до місця аварії і працюємо там. Але якщо раптом артобстріли знову поновлюються, ми відразу збираємо людей, їдемо і не піддаємо людей непотрібному ризику. Якщо виїхати не вдається, ховаємося в траншею, і чекаємо, поки звуки вибухів вщухнуть. Звичайно, ми не безстрашні, але люди розуміють, що працювати потрібно", – пояснив Рудов.

Реклама

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти