За час конфлікту на Донбасі мільйони українців були змушені виїжджати із зони боїв на мирні території. Покинути охоплені війною міста на регулярному транспорті часто було неможливо, тому для евакуації жінок, дітей і старих Гуманітарний штаб Ріната Ахметова привернув перевізників, готових їхати в "гарячі точки".
"Ми вивозили людей зі Сніжного, Тореза, Шахтарська, відправляли по 15 – 18 автобусів в день. І всі автобуси були забиті", – розповів директор Єнакіївського АТП Андрій Самотолков. Щодня із зони боїв евакуювали понад 400 осіб – дітей, жінок, старих, інвалідів. "Як правило, забирали людей на вокзалі. Але вивозили й цілі дитячі будинки, інвалідів. Було багато лежачих. Їх розміщували прямо на проході, адже інший транспорт туди не їздив і виходу не було", – згадує Андрій Самотолков.
Восени мирне населення вже вивозили з Вуглегірська, Дебальцевого, Пантелеймонівки.

Ситуація була дуже напружена, водії не раз потрапляли під обстріли. Один з автобусів прошила автоматна черга, інший постраждав від осколків снаряда, випущеного з "Граду". На щастя, в обох випадках пасажирів у салоні не було. "Коли ми їхали забирати людей з Седового, автобус розстріляли автоматною чергою. Вибили всі стекла, пробили обшивку. Водій не постраждав, у нього залишилися тільки подряпини від скла. Ще один автобус постраждав під час евакуації з Горлівки, він потрапив під "Град". Далі їхати він не міг, ледве дотягли до себе в гараж і відремонтували", – говорить директор АТП.
Часто по шляху доводилося міняти маршрут, повертатися у вихідну точку. "У Червонопартизанську, наприклад, був обстріл, ми поверталися. Іноді нас зупиняли і попереджали, що йде бій, треба почекати годину. Після закінчення бою їхали далі", – розповідає Андрій Вікторович. Через це, а також через численні блокпости, дорога, яка зазвичай займала кілька годин, могла розтягнутися на добу. "Шлях до Харкова чи Ізюм, наприклад, іноді займав цілу добу, ще добу – шлях назад. Частина доріг закрита, блокпости стоять. Але водії розуміли, що треба допомогти вивезти людей", – говорить Андрій Самотолков.
У Донецьку сміливців, які наважилися їхати під обстрілами за жінками і дітьми, називали "камікадзе". "Ми допомогли тисячам мирних жителів. Доводилося забирати людей з Шахтарська, коли неможливо було навіть в'їхати в місто! Водії абияк добиралися до блокпостів, забирали людей і під бомбардуванням вивозили. Ми називали водіїв, які працювали в гарячих точках, "камікадзе", – розповіла представник одного з донецьких перевізників Ірина Пасічник. Для того, щоб евакуювати всіх бажаючих, довелося задіяти практично весь транспорт, який був. "Ми все літо вивозили діток, безпомічних старих, жінок. Працювали з Фондом Ріната Ахметова. Найгарячішими місяцями були червень, липень і серпень. Евакуювали з Донецька дитячі будинки, практично кожен день вивозили людей", – говорить Ірина Пасічник.
Із зони боїв Фонд Ріната Ахметова, а потім і Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, організував евакуацію людей на мирні території. Основні напрямки – Безіменне, Мелекіне, Піонерське, Урзуф, Святогірськ, Седове, Сопине, Щурове, Юр'ївка, Ялта (Донецька область), Запоріжжя, Бердянськ (Запорізька область), Рибаківка (Миколаївська область), Сергіївка (Одеська область), Харків, Гавриші, Глушківка, Богодухові, Дачне (Харківська область), Генічеськ, Стрілкове, Щасливцеве (Херсонська область).
Перші автобуси Фонду Ріната Ахметова з жінками і дітьми виїхали зі Слов'янська в Святогірськ 23 травня 2014. Всього за рік було евакуйовано 39 462 людини.