Голоси мирних – як онлайн-музей допомагає впоратись з психологічними травмами війни

9 травня 2021 23:49

Сергій Пономаренко Сергій Пономаренко

В колекції музею "Голоси мирних" вже більше як тисяча історій. Організатори мріють, аби світ почув мільйон голосів мирних

Майже кожен другий житель прифронтової зони потерпає від психологічного навантаження. А кожен четвертий переселенець бореться з депресією. Пандемія та загострення на Сході знову роз'ятрили "травми війни". Коли немає змоги звернутися до фахівців – розповісти свою історію можна на унікальному онлайн-порталі "Голоси мирних" й отримати фахову допомогу, йдеться у сюжеті "Сьогодні".

Реклама

Олена повернулася до прифронтової Мар'їнки нещодавно. Мати двох дітей будує нове життя в рідному місті. Та шрами війни досі даються взнаки. Руїни нагадують про власний біль.

"Ми перебували вдома, моя мама, я і моя дитина. Почали падати "гради". Тобто летіти "гради", стояв гул страшний. Безліч людей в той день загинуло. Це було жахливо. іноді негативними емоціями через війну, розруху важко впоратися. І навіть з огляду на те, що обстановка в нашому місті покращилася, все одно в серці і в душі завжди залишаються рани", – зізнається Олена.

За даними ООН за 2020 рік, майже 40% жителів Донецької та Луганської областей страждають від стресу, тривожності та посттравматичних розладів. Ознаки депресії помічає в себе чверть переселенців. До того ж, проблему загострює пандемія COVID-19.

Марина Сорокіна – одна з двохсот п’ятдесяти психотерапевтів, які першими в Україні навчилися лікувати травму війни. Цей біль отруює життя тих, хто дістав поранень, довго перебував під обстрілами. Часом проявляється зненацька.

"Клієнтка раптом зазначила, що бак з бензином в машині завжди повний, це несвідомо. Ось просто тепер жінка щоранку заїжджає на заправку і додає бензину в бак, ось так працюють колишні травми, як тільки людина знову стикається з хвилюючою, лякаючою його ситуацією – запускається механізм бігти, рятуватися", – зазначає гештальт-терапевтка.

Досвід збройних конфліктів у світі показовий: травма війни може вкрасти здоров’я не одного покоління, ба більше, вразити соціум. Першим, хто порушив проблему психологічної підтримки постраждалих до національного рівня, був Фонд Ріната Ахметова.

"Фонд Ріната Ахметова став першим фондом, який надавав дітям психологічну допомогу по обидва боки лінії зіткнення. Був єдиною, першою організацією, яка провела таке масштабне навчання психологів з усією України", – каже Марина Сорокіна.

Реклама

Понад 60 тисяч людей отримали психологічну допомогу. Щорічно фахівці проводять арт-терапію і в рамках дитячих проєктів фонду.

"У 2014 році на Донбас прийшла біда. У біді опинилися люди. Біда нікого не щадила – ані дітей, ані старих. А якщо ми не думаємо про дітей, то що ми за батьки? І якщо не думаємо, як допомогти нашим людям похилого віку, то що ми за діти? Допомогу тим, хто її потребує, не можна відкласти на потім", – впевнений засновник благодійного Фонду Рінат Ахметов.

Нині психологи долучилися до нового, унікального проєкту фонду – онлайн-музею "Голоси мирних". З'ясувалося, навіть одна бесіда здатна полегшити травму війни. До того ж, кожен оповідач може за бажанням отримати фахову консультацію.

"Психологічний компонент став дуже важливою частиною проекту "Голоси мирних". Ми проводимо інтерв'ю теж спільно з психологами. Тому що, крім того, що це свідчення, які складають основу архіву, "Голоси мирних" – це ще й терапевтичні сесії, коли люди проговорюють свій біль, виплакують, вишіптують, звільняються від нього", – каже член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко.

Уперше в Україні масштабно та детально документуються історії мирного населення, яке зачепив конфлікт на Донбасі. У колекції порталу – аудіорозповіді, щоденники, листи та відеоінтерв’ю.

В інтерв’ю люди часто згадають і про найбільший проєкт фонду Ріната Ахметова "Продуктова допомога населенню". Він став порятунком для 3,5 мільйонів співвітчизників.

"Дуже багато респондентів – герої, які отримували допомогу, вони говорять ось таку фразу: "Дай Бог здоров'я, Рінату Леонідовичу!". І це щиросердо, насправді, тому що люди пам'ятають цю допомогу, і ось на якихось перших етапах війни вона підтримувала їх не тільки продуктами, але і знанням того, що вони не кинуті опинилися", – пояснює кандидат історичних наук, доцент соціології Олена Бікла.

На сьогодні в колекції музею "Голоси мирних" вже більше як тисяча історій. Тривалість та формат інтерв’ю довільні, а плани організаторів амбітні. Тут мріють, аби світ почув мільйон голосів мирних.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти