Мирні жителі зони військових дій не живуть, а виживають

Люди, які залишилися в населених пунктах на лінії зіткнення української армії і бойовиків, живуть не по написаному, а за законом виживання.

Збирають дощову воду, саджають городи і раді кожному візиту українських військових, які тут і волонтери, і фельдшери, і психологи.

Завантаживши машини водою, продуктами, ліками й одежею, цей спеціальний військовий підрозділ висувається на передову. Але завдання воно виконуватиме не бойові. Його мета – допомагати людям.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Вибиті вікна, зруйновані стіни, воронки у дворах і на дорогах. Населені пункти, що знаходяться на передньому краї, нагадують декорації до фільму-катастрофи. Ось так виглядає Красногорівка.

Цей населений пункт схожий на місто-привид. Людей на вулицях практично не видно. Нічого дивного, лінія фронту перебуває звідси за кілька сотень метрів.

Тут немає електрики, води і газу також – немає. Ані продуктів, ані ліків. Нічого.

"Ось це ми всі залишилися. Всі, хто є в цьому будинку. – Ми з дружиною в цій квартирі. – Тут дві сім'ї. Там одна сім'я. – Більше нікого тут немає. І так у кожному будинку.

Вони не поїхали. Не змогли", – кажуть місцеві жителі.

"Ось вода. Ось наша вода біжить. Набираємо воду. Питну відвозимо туди", – розповідає житель Красногорівки Іван Давотин.

Що в'їхати в місто, що виїхати з нього – небезпечно для життя. Цивільних чиновників тут не бачили. Якщо комусь із місцевих жителів все таки вдається дістатися до місцевої влади, її представники дивуються – невже в Красногорівці хтось вижив?

На під'їзді до міста військові збільшують швидкість. Щоб не потрапити під обстріл. Дорога проглядається бойовиками.

Відшукати тих, що вижили в особливо небезпечних зонах, – одне із завдань спеціального військового підрозділу.

"Їсти як готуєте? – Є світло – на електриці. – А якщо немає, то ось ходимо до дядька Володі, до печі. – Пічку склали з чого Бог послав", – каже житель Красногорівки Володимир Саламатін.

Дядя Вова в двадцятиградусні морози був рятівником для всього околотка. Погрітися біля печі пускав всіх замерзаючих.

"Ось вона. – З чого зробили? – З підручних матеріалів. Шматок заліза знайшли, цеглу позбирали. Глина, пісок...Так і перезимували", – розповідає житель Красногорівки Володимир Саламатін.

"Готуємо дрівця, щоб не замерзнути вночі. Там ось рубаємо дерева. Де, он вилітає з вікон, з дахів збираємо", – додав чоловік.

Снаряди сюди вже не залітають. Вдалині чути лише поодинокі постріли. Але диверсанти навідуються часто. Іноді ставлять міни. Нещодавно на такій у Красногорівці підірвався волонтер.

А це Мар'їнка. Біля териконів – позиції бойовиків. А ці будинки стоять вже на території, підконтрольній Україні.

"Синку, коли не бомблять, можна жити. А коли стріляють – страшно", – каже мешканка Мар'їнки Анастасія Калинова.

Продукти вивантажують дуже швидко. Це лише одна з точок маршруту.

У цьому дитячому садку живуть переселенці. Тут військових чекають особливо.

Армійці кажуть, що цей регіон переживає справжню гуманітарну катастрофу. І кому, як не їм, допомагати кинутим напризволяще людям. Для цього був створений спеціальний проект цивільно-військового співробітництва.

"І ми між собою знаходимо спільну мову. Вирішуємо ті чи інші питання. Тому що в даному регіоні присутність військових, повноваження у військових трошки більше. Можливості в даний момент трошки більше. Тут ми намагаємося надати саме допомогу", – каже Олексій.

"Що в основному просять? – Медикаменти. Одяг вже за необхідності. Їду. Ось зараз просили борошно, чай. Тому що дійсно немає у людей грошей", – каже Олена.

"Ми повинні всіх згуртувати – саме населення даного регіону, що ми сюди прийшли з миром. Дати їм зрозуміти, що збройні сили для них готові робити тільки добро", – каже Олексій.

От цій жінці армійці намагаються допомогти переїхати в мирний регіон і влаштуватися на роботу.

Питання з українськими новинами також вирішують військові з цього підрозділу. Ця бабуся в розбитій Красногорівці торгує сигаретами і виконує функції мобільного листоноші.

Щоб прогодуватися наступної зими, люди намагаються обробляти городи. Хоча це небезпечно для життя. У сусідів цієї пари хтось вже засадив город вибухівкою.

Але люди, незважаючи ні на що, хочуть знову займатися господарством. І потихеньку налагоджувати життя, понівечене війною.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційно-аналітичної програми "События недели" на каналі "Україна" за 12.04.2015 19:00