На цьому тижні знову з'явилася надія на мир на Донбасі

Війна на сході триває з невеликими перервами для евакуації людей. Однак на цьому тижні знову з'явилася надія на мир. Дуже багато чого очікували від конференції з безпеки в Мюнхені.

По-перше, за участю президентів і глав урядів європейських країн. По-друге, тому що конфлікт на сході України – її головна тема.

Але саміт став лише ланкою в ланцюзі напружених переговорів. Візит держсекретаря США Керрі в Київ, і парний рейд канцлера Німеччини і французького президента спочатку до Києва, а потім до Москви – породили масу чуток і гіпотез про якийсь новий мирний план, від якого не зможуть відмовитися ані Порошенко, ані Путін. Чи існує він насправді? І коли набуде чинності?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У цьому будинку на Арцисштрассе, 12 зараз вища школа музики і театру. 77 років тому – тут Фюрербау – одна з численних резиденцій Адольфа Гітлера. І саме тут у ніч на 30-е вересня 1938 року Франція, Британія й Італія підписали угоду про передачу Німеччині Судетської області Чехословаччини. Чехи тоді навіть протест висловили. Але хто їх почув? Одні історики той договір інакше як мюнхенською змовою не називають. Інші вважають його відчайдушною спробою зберегти мир. Але, як не називай, головний урок Мюнхена-38 все одно звівся до одного: політика умиротворення агресора тільки спонукала загарбника. Друга світова війна почалася через рік після Мюнхенських угод.

Про цей урок на 51-й конференції з безпеки згадували постійно. Але, незважаючи на обережні промови світових лідерів, важко було позбутись відчуття, що саме в цьому місті знову приймуть рішення, яке змінить хід історії. Буквально за пару днів до форуму дуже впливові західні видання з посиланням на неназваних дипломатів стали друкувати подробиці осінніх переговорів усіх з усіма. За однією з версій, Путін пропонував Меркель вирішити конфлікт на українському Донбасі за "чеченським" сценарієм. Російський журналіст Олексій Венедиктов таку розмову називає цілком можливою.

"Володимир Путін вважає чеченський експеримент вдалим. Вдалося припинити сепаратистський рух, вдалося залити Чечню грошима і надати Кадирову спочатку старшому, потім молодшому певною мірою автономію", – говорить головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов.

Про певну автономію для Донбасу, про яку нібито домовилися в Москві у ніч з четверга на п'ятницю Путін – Олланд – Меркель, у кулуарах мюнхенської конференції шепотілися постійно. Президент Франції та канцлер Німеччини після несподівано-стрімкого візиту до Києва відразу поїхали в чомусь переконувати господаря Кремля. Але в чому конкретно, ніхто зізнаватися не поспішав. Тільки вигляд у фрау Меркель був дуже втомлений. Вона зізналася – переговори в Москві виявилися малоефективними. Але умиротворяти російського лідера вона обіцяє і надалі. Зброї Україні Німеччина не дасть.

"Я дійсно думаю, що більша кількість зброї не призведе до прогресу, якого потребує Україна. У регіоні і так вже величезна кількість зброї і я не бачу, щоб це призвело хоч до якогось військового вирішення проблеми", – говорить федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Про автономію Донбасу – канцлер не говорила. На це натякнув ще один парламентер – Франсуа Олланд. Правда не на конференції в Мюнхені, а в ефірі французького телеканалу, мсьє президент домовився і до можливого введення на окуповані території миротворців. Яких, не уточнив – чи то контингенту ООН, чи якихось спільних сил у межах контрольованого Кремлем Договору про колективну безпеку СНД. Цих Москва відправляла в Південну Осетію і Абхазію. Про роль таких миротворців у конфліктах можна поцікавитися у Грузії. Чутки про "блакитних касок" спростував Петро Порошенко. Він на окремій сесії, присвяченій Україні, заявив – нам миротворці не потрібні, нам контроль над кордоном з Росією відновити б і виведення російських солдатів і найманців дочекатися. Для наочності Порошенко привіз у Мюнхен чергові трофеї.

"Це паспорти, військові квитки російських солдатів і офіцерів. І це найкращий доказ агресії. Ми демонструємо цілому світу, як російські офіцери і солдати "заблукали" за сотню кілометрів від кордону. Заблукали з танками, повними амуніції, вбиваючи наших солдатів і мирне населення України. Вбиваючи десятками, сотнями, тисячами", – каже Президент України Петро Порошенко.

Вже на прес-конференції Президент відхрестився і від автономного статусу Донбасу. Київ і так готовий до розширення прав регіонів, що зафіксовано так і не виконаним мінським меморандумом. А зміна державного устрою – це вже питання для референдуму.

"Не можна і не треба гратися з Конституцією, оскільки є абсолютно чітка законодавча процедура і ніхто від неї відходити просто не може. Це, в кінцевому рахунку, рішення не Президента, парламенту, уряду, а це рішення українського народу", – сказав Петро Порошенко.

Колишній губернатор Донецької області, а тепер народний депутат Сергій Тарута просить політиків усіх країн не помилятися щодо автономії Донбасу. Її він вважає нереальною в принципі. Не кажучи вже про придністровський або абхазький сценарії. Ці історії перед конференцією у Мюнхені також активно обговорювалися, як ще один план консервації Путіним конфлікту на Донбасі.

"Сама структура промисловості, зайнятості дуже відрізняється від Придністров'я, від Абхазії. Там аграрні території, де кожен може мати робоче місце. При тому руйнуванні індустріальних центрів, шахт, заводів у багатьох іншого варіанту не буде, як найматися в бойові групи і йти далі воювати", – каже народний депутат України Сергій Тарута.

Аргументи можна зрозуміти і прийняти, коли сторони готові до діалогу. А якщо ні? Мюнхенська конференція продемонструвала дуже явно, що позиції головних гравців зі стратегічних питань залишилися колишніми. Ось віце-президент США Джо Байден закликав Путіна дати Україні спокій, інакше Росія опиниться в повній ізоляції.

"Росія повинна зрозуміти: поки вона буде йти таким курсом, Сполучені Штати і Бог будуть бажати того, щоб Європа і міжнародне співтовариство змушували платити за порушення базових міжнародних норм", – заявив віце-президент США Джо Байден.

Путін, якого в Мюнхен не кликали, відповів Байдену із Сочі: це Америка – головний порушник світового порядку.

"Є спроба заморозити існуючий – сформований за останні десятиліття після розвалу Радянського Союзу світопорядок на чолі з одним безумовним лідером. Який хоче таким і залишитися, вважаючи, що йому можна все, а іншим можна лише, що він дозволить. І тільки в його інтересах. Такий світопорядок нас ніколи не влаштує", – заявив президент Росії Володимир Путін.

У міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з Джо Байденом у Мюнхені була окрема зустріч. Після неї дипломат скасував запланований для російського пулу брифінг і полетів у Москву. Кажуть, був дуже злий. Про дії і рішення російського керівництва говорили з представником Ради Федерації. Пояснень Костянтин Косачов так і не знайшов, але зате чесно зізнався – бойовиків на Донбасі вони підтримують. При цьому стороною конфлікту Росія називатися як і раніше не хоче.

"Те, що ми беремо участь у цих переговорах, жодним чином не означає, що ми визнаємо себе стороною в цьому конфлікті. Так, у нас там є певні ресурси впливу на ополченців, є контакти. Це людські контакти, я не буду називати жодних прізвищ", – заявив голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов.

Але при всьому небажанні визнавати очевидне, російський президент на переговори в нормандському форматі нарешті погодився. Путін, Порошенко, Меркель і Олланд зустрінуться в Мінську в середу, 11 лютого. Участь США в цьому форматі не передбачена. Але за два дні до мінських переговорів Ангела Меркель зустрінеться у Вашингтоні з Бараком Обамою. Так що позиція Америки також буде врахована.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційно-аналітичної програми "События недели" на каналі "Україна" за 08.02.2015 19:00.