Нічне життя Донецька: мирним – моторошно і тоскно, бойовикам – весело і голосно

З настанням комендантської години о 23:00 Донецьк завмирає і занурюється в неспокійний сон. Втім, вже після восьмої вечора на вулиці рідко можна зустріти галасливу компанію з мирних жителів. Під покровом темряви правлять бал бойовики. Сегодня.ua дізналася, як живе захоплене місто під покровом темряви.

Не повірили в комендантську годину

У липні минулого року, насилу переживши захід у Донецьк колони військової техніки і бойовиків, що утекли зі Слов'янська і Краматорська, донеччани зіткнулися з ще однією проблемою – у місті була введена комендантська година. З 23:00 до 5:00 пересування вулицями заборонялося.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ми не те щоб не повірили, але кинулися перевіряти – а що буде, якщо вийти о 23:05 з дому? Що ж, о 23:10 мій знайомий вже давав свідчення в будівлі колишньої СБУ (у народі – "хатинка"). Йому дали пару зуботичин і порадили уважніше читати укази і постанови "уряду", – розповів Сегодня.ua дончанин Кирило Кречетов. – Я тоді працював в управлінні дорожнього будівництва, і ми вийшли бригадою вночі – працювали на розмітці дороги. Бойовики примчали хвилин через 15, влаштували допит, хто ми і що робимо. Ми тоді пояснили, що нас таких в Донецьку сотні – комунальники, шахтарі, лікарі на "швидких" врешті-решт... Вони почухали потилиці і пішли, а нам видали посвідчення потім спеціальні, щоб вночі нас не чіпали".

Гулянки до 5 ранку

Втім, бойовиків заборона на пересування не торкалася. Як тільки для всіх звучав відбій о 23:00, для бойовиків відкривалися двері кафе і ресторанів, де гулянка могла затягнутися до ранку.

"Хто їм що скаже, якщо їх командири з ними ж горілку п'ють", – зазначив бармен одного з ресторанів Євген.

Зараз з дисципліною в нічний час суворіше і це пов'язано зовсім не з дотриманням бойовиками встановлених правил, а з конфліктами усередині їх підрозділів, що доходять до перестрілок. У нічний час "нещасний випадок" влаштувати легше чи непомітно ліквідувати суперника.

Також комендантська година закрила геть нічні клуби, хоча в минулому і цьому році їх спробували відкрити для себе нудьгуючі бойовики. Кілька разів відкриття закладу завершилося бійкою і стріляниною, але пара-трійка нічних клубів продовжують приймати відвідувачів.

Фото: соцмережі

"Зараз не так багато нічних закладів, – розповідає донеччанин Віктор Передерій. – Раніше більшість ресторанів і закладів працювало до світанку або до останнього клієнта, то зараз таких залишилося не багато. Деякі заклади працюють до 22 вечора, а деякі, особливо по вихідних, до 5-6 ранку, але таких зараз одиниці і вони, через відсутність великої кількості конкурентів, постійно користуються попитом".

За словами співробітників одного із закладів, думка про відновлення роботи в нічний час прийшла через кілька тижнів після оголошення комендантської години. Раніше заклад закривався з настанням вечора, проте багато працівників просто не встигали доїхати додому, і ночували в закладі. Тоді й вирішили, що якщо колектив в зборі – можна заробити.

"Зараз ми працюємо до останнього клієнта, наші співробітники комендантську годину не порушують – на вулицю не виходять, а за наших клієнтів ми поручитися не можемо. Замикати їх насильно, звичайно ж, не будемо, хто хоче погудіти – залишається до ранку, хтось йде додому на свій страх і ризик. Це справа кожного. Буває, що до нас приходять після півночі. Якщо хтось хоче відпочити і хоч трохи повеселитися – ми надаємо таку можливість", – розповіла Олена, адміністратор одного з закладів Донецька.

Проїзд по довідці

До недавнього часу, незважаючи на комендантську годину, працювала цілодобово і мережа магазинів бойовиків "Перший республіканський супермаркет".

"Я не знаю, на кого був розрахований такий режим роботи, але цим швидко скористалися так звані поліцейські "ДНР". З настанням комендантської години вони під'їжджали під магазин і відловлювали всіх, хто виходив з магазину. Когось забирали, хтось відкуповувався. Власне, всі ці поліцейські в більшості своїй колишні співробітники, які раніше працювали в органах. Звички все ті ж. Навіть даішники стоять на давно підгодованих місцях, де найчастіше порушують водії", – поділився з нами дончанин Валерій Щербаков.

Також цілодобово ходить в Донецьку і громадський транспорт. Зокрема, тролейбуси.

"Для мене цей факт взагалі незрозумілий – виглядає це моторошно, адже тролейбуси їдуть порожні і по такій же порожній дорозі, – зазначає донеччанка Анастасія. – Також вночі ходять і шахтні автобуси, а всім шахтарям видали довідки. Наприклад, моєму чоловікові, який іноді працює в другу зміну, на підприємстві видали папірець з печатками про те, що він працює в ніч. Він тепер з нею не розлучається".

Катаються посередині ночі і автоперевізники, що вивозять людей на підконтрольні українській владі території.

"Ми виїжджаємо близько третьої години ночі, щоб встати в чергу біля КПП і до його відкриття бути хоча б в першій сотні машин, – розповів донецький водій Олексій Шмаков. – Кілька разів мене зупиняли, питали, куди це я зібрався, але після пояснень, що їдемо на блокпост, відпускали. Пару раз змушували відкрити багажник, показати, що везу".

Моторошно і тоскно

Донеччани кажуть, що відчувають моторошні відчуття, коли їм доводиться в темноті опинитися в центрі міста. З супермаркетів і кафе не звучить музика або хоча б реклама, не блимають вогні реклам, багато ліхтарів не працюють і єдиним джерелом освітлення на цілу вулицю може стати тільки світло фар проїжджаючого повз автомобіля. Світних вікон у житлових будинках як і раніше мало.

Донецьк на ніч вимирає. Фото: соцмережі

"Останній автобус в наші краї, на Петрівку, йде близько п'ятої години вечора. Таксисти по темряві возять не в усі райони, і якщо вже засидівся в гостях – то доведеться ночувати, – розповіла мешканка Кіровського району Олена Макуха. – У музичних школах немає вечірніх занять, рідко можна зустріти працюючі після 18-19 годин спортивні секції. Коли я йду з роботи додому по неосвітленій вулиці і згадую, що в мирний час тут постійно крутилася молодь, були відкриті магазинчики, моталися автобуси і маршрутки – стає так моторошно і тужливо, що хоч вовком вий".