Переселенці з Донбасу повертаються додому

15 вересня 2014, 19:27

В останні дні Донецьк почав потроху оживати. Місцеві жителі, які були змушені виїхати з рідного міста, повертаються назад.

Донецьк. В місто, незважаючи на обстріли, повертаються люди. Фото AFP

Донецьк. В місто, незважаючи на обстріли, повертаються люди. Фото AFP

Людей не лякає навіть те, що оголошене перемир'я регулярно порушується, то і справа в різних частинах міста чутні вибухи. Повернулася додому і Наталія Альохіна, що виїхала з Донецька більше місяця тому.

Своїх трьох доньок і літнього батька Наталя вивезла з міста ще раніше – відправила їх до родичів. Сама ж не могла кинути роботу, іншого джерела доходу у багатодітної матері-одиначки не було.

"Сім'ю ще 17 липня я відправила до родичів у село Петрівка Березівського району Одеської області. Сама з ними не поїхала – працювала до останнього в магазині. Коли я все-таки їхала з Донецька 9 серпня, ми два рази на вокзалі бігли в бомбосховищі, тому що "Баха" "Гради". Потім, коли сіли в поїзд, по нам теж стріляли", – розповідає Наталя.

Реклама

У дітей і батька теж було життя не цукор. Довелося тулитися в маленькому будиночку, що складається з однієї кімнати, кухні та коридору. Тут одночасно жили вісім чоловік. У пошуках житла жінка звернулася до райвиконкому в Березівці, в службу з питань вимушених переселенців. Але там лише розвели руками – житла немає.

"Почали мені пропонувати будинку без даху, в аварійному стані. Я була згодна і на таке житло, але просила їх хоча б допомогти мені з ремонтом, я адже була без роботи, без нічого. Але вони прямо сказали, що справлятися мені доведеться своїми силами", – говорить переселенка. І після чергового візиту до райвиконкому вона випадково зіткнулася з представниками ОБСЄ, яким розповіла про свою ситуацію.

"Ми обмінялися телефонами, вони обіцяли допомогти. А ще я написала на сторінці дівчини з Фонду Рината Ахметова, вона у мене в друзях на Фейсбуці, і вже через пару днів мені зателефонували з Гуманітарної штабу при Фонді Ахметова і сказали, що чекають нас в Сергіївці в дитячому таборі "Медик-2", – згадує Альохіна. Після крихітного будинку родичів умови життя в таборі здалися переселенцям чи не казковими. Тим більше що тут було організовано гаряче харчування і навіть цукерки дітям. у цьому таборі сім'я прожила ще майже місяць.

Там же, в Сергіївці діти Наталії навіть встигли трохи повчитися, з 1 вересня місцева школа №8 прийняла 154 учня-переселенця з Донбасу, які мешкали в навколишніх пансіонатах. Незважаючи на те, що дітей там прийняли добре, у молодшої дочки, 7-річної Аліни трапився психологічний зрив. Дівчинка дуже хотіла додому, і навіть довелося звернутися за допомогою до психолога. Тому після того як на Донбасі оголосили перемир'я, Наталя з дочками повернулися в Донецьк.

Реклама

Головна проблема для неї тепер – знайти роботу, адже магазин, в якому вона раніше працювала, закрився, а на допомогу матері-одиначки не проживеш, та й зима не за горами. "У нас свій будинок, і опалюємо ми його вугіллям. Купити його дорого, 1700 гривень за тонну, а мені потрібно три тонни, ці 5 тисяч гривень мені просто ніде взяти, – розповідає Наталя. – Я написала на сайті мера Лук'янченко, може, він підкаже, куди звертатися, кому писати заяву, може, хтось зможе допомогти. Але я сподіваюся, що все-таки знайду якусь роботу і зможу купити вугілля сама. Аби війна швидше закінчилася".

Всі подробиці в спецтемі Відновлення Донбасу

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти