Психолог: Діти Донбасу добре розбираються в зброї і проукраїнськи налаштовані

Бойові дії на Донбасі не тільки вбивають і калічать людей, а й залишають глибокі душевні рани. В першу чергу, розповіла Сегодня.ua кризовий психолог, гештальт-терапевт психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова Катерина Вепро, страждають діти. Протягом 5 місяців вона працювала з дітьми та їх батьками, а також літніми людьми, яких Фонд вивіз до Бердянськ з Авдіївки, Донецька та Горлівки. У загальній складності – близько 300 осіб, у тому числі 200 дітей.

"Вони бачили обстріли, жили в підвалах. Деякі втратили родичів. Найстрашніше, кажуть діти – це під час обстрілу опинитися на вулиці і ніде сховатися. Хлопчик з Авдіївки розповідав, як вони з мамою ходили разом на роботу, так як вона боялася залишати його будинку. А на роботі вони сиділи в бомбосховищі. І хлопчик розповідає, яке це було чудове притулок – але насправді з вуст маленьких дітей це звучить моторошно", – говорить психолог.

Якщо ще рік тому ці хлопці порівнювали, у кого краще іграшки, то тепер кажуть, яке бомбосховище надійніше. А ще вони дуже добре розбираються в зброї і можуть по звуку визначити, що і звідки стріляє.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Інший хлопчик ставив одне і те ж питання: чим ми заслужили війну і чому все це з нами відбувається, чому гинуть люди, чому діти залишаються без ручок і ніжок? Він розповідав про те, як жив спокійним життям, коли в дім прийшла війна. У нього залишилися друзі в Донецьку, і дитина дуже переживає за них", – розповів Катерина Вепро.

Всім цим дітям, багатьом з яких по 6-8 років, довелося пережити жахливі речі і стати не по роках дорослішими. На Новий рік вони загадували тільки одне – миру і щоб їхні близькі були живі або здорові.

"Вони вже розуміють, що на цій війні можна вижити, але не залишитися здоровим. У них сильно помінялися цінності, і нашим завданням було повернути дитині дитинство і зняти внутрішнє напруження", – говорить психолог і додає – діти у віці до 10 років, незалежно від політичних поглядів їхніх батьків, все проукраїнськи налаштовані.

"Вони люблять цю країну. Якщо ми говоримо про світ, то на своїх малюнках вони завжди зображують українську символіку", – підкреслює фахівець.

Втім, дорослим доводиться не набагато легше. Не секрет, що до біженців часто ставляться негативно. І це стосується всіх сфер – пошуків квартири, роботи, школи. Тому люди розчаровані – їм важко з таким стикатися, так як ми одна країна і один народ.

"Все переселенці відчувають почуття "бездомності" – нехай навіть і залишені ними домівки поки цілі. Я сама переселенець і помітила: чим ближче області знаходяться до зони конфлікту, тим в них більш агресивно ставляться до переселенців. Особливо важко людям похилого віку. Вони розуміють, що їх ресурс життя добігає кінця і заробити новий будинок, квартиру, почати жити заново немає сил і можливостей", – говорить Катерина Вепро.

Нагадуємо, що окрім власної психологічної служби, Гуманітарний штаб Ріната Ахметова в листопаді 2014 року розпочав проект підготовки кризових психологів. Для участі були відібрані 250 найкращих фахівців з усієї України, які вже мають диплом психолога. Навчання проходить безкоштовно. Роботу тренерів оплачує Гуманітарний штаб.

На сьогодні, це єдиний в Україні проект, спрямований на відновлення психологічного стану переселенців і жителів зони АТО. Проект Штабу унікальний не тільки своєю масовістю і підбором тренерів, а й тим, що ці люди є фахівцями і вже почали працювати з людьми як у зоні бойових дій, так і на підконтрольних України територіях.