Психологія війни: як допомогти ветеранам АТО повернутися до нормального життя

В Україні вже четвертий рік йде війна . Сотні бійців повертаються після пережитих жахів з поламаною психікою , нічними кошмарами і нездатністю продовжувати звичайне життя . Для того , щоб виправити все це , в країні повинна нормально працювати програма по психологічної реабілітації військових . Сайт " Сегодня" розібрався , чому ветеранам АТО складно адаптуватися після війни , на що варто звернути увагу в їх поведінці , щоб вчасно прийти за допомогою до психолога , і чому в країні несерйозно ставляться до психологічних проблем .

Про актуальне

"Проблема заключается в том, что бойцы, прошедшие горнило войны, вернулись в мирную жизнь без адаптационного периода. Я бы не завышал цифры до 93% всех участников АТО. Во-первых, не все принимали непосредственное участие в боях. Во-вторых, каждый человек индивидуален, а соответственно, и индивидуально влияние внешнего окружения. Поэтому, конкретное лицо может самостоятельно пережить опыт и вернуться к мирной жизни, может иметь незначительные отклонения, а может – существенные", – рассказал Богдан Петренко, заместитель директора Украинского института исследования экстремизма в комментарии сайту "Сегодня".

Зараз психологічна реабілітація учасників бойових дій практично не проводиться , тому що немає затвердженого механізму . Про це в кінці 2017 р заявила керівник офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників АТО Наталя Зарецька .

" У цьому році програма ще не запрацювала насправді . Психологічна реабілітація надавалася тільки протягом січня і лютого, коли був продовжений механізм попереднього року . На сьогодні психологічна реабілітація учасників АТО в Україні взагалі не проводиться , адже ще не затверджений порядок проведення психологічної реабілітації , він тільки зараз Міністерством соціальної політики спрямований на узгодження " , – передають слова Зарецької"Українські новини".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Психологічна реабілітація в Україні практично не проводиться

Поняття психологічної реабілітації в країні трохи засувається на другий план . Так , у нас передбачена фізіологічна реабілітація , яка , правда , обмежується путівкою в санаторій . А ось що стосується психологічної складової , то тут дуже помітний суттєвий пробіл .

Віталій Дейнега , волонтер , засновник фонду " Повернись живим " , розповів сайту " Сегодня" , що в інших країнах , наприклад , в США , психологічна реабілітація – це обов'язкова і формалізована процедура , яку повинен пройти кожен , хто повернувся з армії .

"В большинстве случаев, например, в Соединенных штатах, этим занимается негосударственная организация, которая за деньги государства это делает. Т.е., ветеран, условно, получает корешок на психологическую реабилитацию, не пройдя которую, он не получит кучу всего, вплоть до денег. Он с этим корешком может пойти на выбор в одну из сертифицированных организаций, которые могут эту реабилитацию оказать", – поясняет Дейнега.

У нас же механізм психологічної реабілітації повністю відрізняється , якщо не сказати , відсутній , а ні про які обов'язкові перевірки мови взагалі не йде . Більш того , в минулому році ветеранам доводилося пройти безліч кіл паперової тяганини , щоб вибити собі путівку в санаторій .

"На момент прошлого года было так, человек приходит в собес, там есть две тети: физиологическая реабилитация и психологическая реабилитация. Он заходит к первой тете и получает путевку в совковый санаторий (в последний год было лучше, уже не совсем совковый), и его там кормят, поят, купают в каких-то ваннах и отправляют назад. Психологическая реабилитация – это то же самое, только по штату в этом же санатории есть психолог. Поскольку нет требований, как это должно происходить, в большинстве случаев этот психолог просто формально числится и ничего не делает, либо это студент психологического факультета, который на тебе, по сути, учится. Хорошо, если он что-то умеет, но, в основном – нет. Вот, собственно, как выглядит реабилитация", – рассказывает Дейнега.

Психологічна реабілітація ветеранів – це окрема державна програма , за яку відповідає Міністерство соціальної політики . При якому навіть створено спеціальний орган – Служба у справах ветеранів АТО . Відповідно до закону , всі демобілізовані зобов'язані проходити психологічну реабілітацію , але поки що це залишається тільки на папері . А за три роки війни всього 4 % демобілізованих пройшли психологічну реабілітацію по цій державній програмі .

Богдан Петренко , заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму каже , що у нас в країні існує тільки ряд громадських організацій , які намагаються допомогти колишнім військовим , але все це , як правило , має лише точковий характер , не вирішує проблему комплексно і направлено тільки на тих , хто сам готовий звернутися за допомогою .

"Государство или не осознает важность именно психологической поддержки, или пытается формально подойти к ее реализации. Да, формально она существует в задачах Координационного совета по вопросам реабилитации участников АТО. Но на практике, соответствующие координационные советы на местах занимаются другими вопросами. И в основном – это социальная и правовая, но не психологическая помощь. Даже средства, которые выделяются на психологическую помощь используются не по целевым направлениям.

Есть ряд инициатив со стороны общественных организаций, но они в основном имеют "точечный" характер и направляются на тех, кто сам обращается за психологической помощью", – говорит Петренко.

Особливість українського менталітету – ігнорувати психологічні проблеми

Психологічні проблеми , з якими стикаються ветерани АТО , поглиблюються також через суспільство , яке часто вважає бійців загрозою . До того ж , з огляду на особливості менталітету , навіть коли людина відчуває внутрішній дискомфорт , вона не звертається до психолога , сподіваючись , що все пройде само собою .

"Проблема заключается не только в том, что наши защитники пережили на войне, но и в их завышенных ожиданиях и ожиданиях самого обществ. Поэтому, на самом деле, в помощи нуждаются не только бывшие бойцы, но и их семьи, близкие и все украинское общество, которое должно быть лишено стереотипов относительно обязательности отклонений у тех лиц, которые принимали участие в военных действиях", – говорит Богдан Петренко.

Велика частина людей навіть не бере путівки , які призначені їм раз на рік , керуючись різними причинами . Психолог центру травматерапіі " Повернення " , Олег Новак розповідає , що особливість українців в тому , що вони не звикли звертатися за психологічною допомогою , а просто замикаються в собі . У центр бійці приходять вже тоді , коли повністю втратили надію на те , що все "само пройде " .

"Люди чаще всего сталкиваются с непониманием того, что происходит внутри них, и они замыкаются в себе, и ищут где-то успокоения или контакта с теми бывшими товарищами, с которыми они служили. Хорошо, если есть хорошая семья, дети, хорошие отношения дома. Потому что часть людей попадает на войну, потом возвращается, а отношения не самые лучшие, тогда с большей вероятностью они еще больше испортятся", – отметил Новак.

Відхилення у всіх проявляються по – різному : хтось може пристраститися до алкоголю , інші намагаються максимально ізолюватися від суспільства , треті стають імпульсивними і запальними. Так , Олег Новак виділив основні симптоми , побачивши які , слід звернутися за психологічною допомогою :

• підвищена настороженість і здригання , частина людей не може розслабитися і перебуває в постійній напрузі , через що швидко виснажуються як морально , так і фізично ;
• поганий сон , нічні кошмари ;
• підвищена збудливість і запальність ;
• замикання в собі і відсутність планів на майбутнє : так , неможливість планування – це одна з ознак депресивного розладу ;
• у людини можуть спонтанно виникати спогади , які все " перевертають всередині " і погіршують настрій ;
• одним із симптомів можуть бути тілесні болі , пов'язані з серцем , шлунком , головою , або можуть почати боліти кістки .

"Часть людей, которые получили свою порцию переживаний, но к психологам не идут, страдают болезнями мышечно-костного аппарата. Физиологическая реабилитация – это хорошо, но она снимает симптом. А первым делом рекомендовать обращение к специалистам, психологам или психотерапевтам, у которых есть специальное образование", – объяснил Новак.

"Или – фрустрация, вызванная различными ожиданиями от возвращения и реальным результатом. Ожидания от принятия их как героев в реальности трансформируется в изоляцию общества (в том числе и бывших друзей) от участника АТО. По поводу проблем: кроме указанных изоляции и склонности к алкоголизму есть еще предвзятое отношение общества, в том числе и работодателей, проблемы в семьях, возникающих у бывших участников боевых действий", – рассказал эксперт.

Як можна вирішити проблему: допомога держави і самосвідомість

Хоча випадки , коли воїни АТО можуть нашкодити собі і оточуючим , ще не стали системними , вони мають дуже криваві і страшні наслідки . І якщо вчасно не звернути на це увагу – все може закінчиться не найкращим чином .

"С этого года вроде бы поменяли процедуру. Вместо официальных пяти тысяч, которые давались на ветерана в прошлом году, теперь будет даваться восемь. И теперь ветеран сможет из нескольких мест, сертифицированных Госслужбой по делам ветеранов, где он хочет эту услугу получить и туда пойдут деньги. Конечно, все хорошо, но, поскольку, у нас нет стандартов, все это не сертифицировано нормально, нет понимания, как это должно быть. Соответственно, ветеран, имея выбор, между, условно говоря, баней и психологом, психолога не выберет. А имея выбор между баней и возможностью просто обналичить всю эту услугу, он, конечно, выберет обнал", – говорит Виталий Дейнега.

Він додає , що це ті ризики , з якими ми зараз зіткнулися . Коли буде єдиний стандарт і розуміння того , як все це повинно працювати , система зможе функціонувати нормально . Але Дейнега зазначає , що навряд чи це відбудеться найближчим часом .

"Как минимум, хороший шаг уже произошел, уже деньги ходят за ветераном, а не в собесе его отправляют в санаторий, который платит откат Госслужбе по делам ветеранов", – подытожил Дейнега.

Відсутність розуміння того , що психологічна реабілітація необхідна після війни – це одна з головних проблем . Люди продовжують займатися самолікуванням або ж просто пускають все на самоплив , а сім'ї і друзі не завжди звертають увагу на внутрішні переживання і не поспішають звертатися по допомогу .

"Нужно преодолеть комплекс "психологического самолечения" у всего общества. В этом конкретном случае надо сформировать понимание, что обратиться за помощью не перечеркивает понятие "мужественности", что психологическая помощь не перечеркивает честь и достоинство человека. Я думаю, что лучшим для атошников будет пример их авторитетных командиров, которые не только будут обращаться за помощью, но и не будут скрывать этот факт", – говорит Петренко.

"Важным шагом является мониторинг со стороны Минобороны реального психологического состояния не только кадровых военных, но и тех, кто вернулся к мирной жизни – в частности, из-за прохождения медицинских комиссий (например, в пансионатах или санаториях)", – резюмировал Петренко.

Проблема з психологічною реабілітацією воїнів АТО зараз важлива, як ніколи. Війна в країні триває вже четвертий рік, і сотні людей повертаються після пережитих жахів з поламаною психікою і повної неготовністю до життя в навколишньому світі. Для того, щоб допомогти ветеранам війни повернути своє життя в потрібне русло і перестати здригатися ночами від страшних спогадів, потрібен не тільки контроль з боку держави, а й підвищена увага з боку близьких і рідних. Це не та проблема, яку можна пустити на самоплив, це те, над чим потрібно працювати всім – як органам влади, так і бійцям, і їх сім'ям і друзям.