На окупованому Донбасі починають вмирати від голоду

У вітальній промові в парламенті Петро Порошенко заявив, що він Президент всіх українців. У зв'язку з цим доречним буде запитання: чи знає Президент, що голод у його країні – не просто загроза?

Голодні смерті на окупованому Донбасі – вже реальність, стверджують громадські активісти й волонтери. Заявляють про десятки жертв. Переважно це самотні літні люди, інваліди. Пенсії і соцдопомогу вони не отримують вже по півроку. І без грошей не можуть роздобути собі навіть шматок хліба. Якщо ситуація не зміниться, кажуть правозахисники, з кожним тижнем кількість жертв зростатиме.

Напівзруйнований після артобстрілів будинок. Пошкоджений вибуховою хвилею дах. Постійний холод.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Так і живу – в муках, плачу, ось вже були морози – 9 градусів, вже мало не замерзла. Я підскочила, у мене вже зупинялося серце", – каже мешканка Донецька Людмила Дубініна.

Відремонтувати будинок – про це Людмила Вікторівна і думати не може. Адже грошей немає навіть на шматок хліба. Пенсію не платять вже четвертий місяць. Від голодної смерті цю жінку рятує лише доброта сусідів. Іноді вони приносять їй трохи їжі.

"Ось у мене каша рисова", – каже жінка.

Самотні літні пенсіонери. Інваліди. Лежачі хворі. На території окупованих міст Донбасу – вони опинилися на межі голодної смерті. Волонтери, які приходять додому до таких людей, стверджують – вже зараз багатьох знаходять мертвими.

"У тих службах, які видають довідки про смерть, пишуть, щоб не піддаватися гонінням, що люди вмирають від інфаркту або від серцевої недостатності, хоча насправді вони вмирають від голодної смерті", – зазначив голова Партії пенсіонерів України Микола Кукуріка.

Про голодні смерті говорить і луганський громадський активіст Валентин Торба.

"Краснопартизанськ – близько шістдесяти. Свердловка – також десятки йдуть, і Ровеньки – було відомо про два десятка голодних смертей. Вся інформація про голодні смерті – вона виходить з вуст людей, які безпосередньо там знаходяться. Крім того, це лікарі, які виїжджають, це сусіди", – зазначив активіст.

Окуповані міста на вигляд живуть звичайним життям. Продуктів у магазинах і на ринках хоч і поменшало, але вони все таки є. От тільки ціни злетіли. А зарплати, пенсії і соцдопомогу багатьом не платять вже по півроку. Так що більшість людей живуть впроголодь. Таких близько шістдесяти відсотків, про це говорять останні соцдослідження.

"Переважають у раціоні крупи і консерви – вони найдешевші, вони тривалого зберігання, і крім того, це базовий продукт будь-якої гуманітарної допомоги", – зазначила науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології Дарина Пирогова.

Ще один факт, який відмічають соціологи, на вулицях окупованих міст стало значно більше дітей, які просять милостиню.

"Самі батьки мотивують дітей просити гроші на вулиці, просити їжу на вулиці, тому що самі батьки не можуть їх прогодувати", – додала Пирогова.

Більше третини батьків під час опитування зізналися, що не можуть забезпечити своїх дітей навіть найнеобхіднішим – фрукти, овочі, м'ясо стали дефіцитом. Чверть батьків не зможе оплатити лікування, якщо дитина захворіє. Особливо важко матерям-одиначкам. У Наталії Гаврилової чоловік загинув на шахті. Каже, сина вже немає за що годувати.

"Вже півроку не отримуємо ані пенсії через втрату годувальника, ані соціальні виплати – нічого цього немає", – сказала мешканка Донецька Наталя Гаврилова.

Якщо Наталя не покине своє місто – грошей так і не отримає. Адже всі соцвиплати на окупованих територіях припиняються. Посилати інкасаторські машини туди неможливо, кажуть у Кабміні. Мовляв, бойовики займаються грабежами. Крім того, потрібно виконувати указ Президента про блокування всіх рахунків на непідконтрольній українській владі території і щодо виведення всіх держзакладів. У тому числі й Ощадбанку. Як бути людям у цій ситуації? Гарант їхніх конституційних прав – Президент України – мовчить. Кабмін обіцяє і пенсії, й інші соцвиплати віддати людям при першій можливості.

"Всі кошти кожної людини, які вона має отримати, вони акумулюються в Уряді. Як тільки Кремль забере своїх бандитів з території України і ми відновимо контроль над всією територією української держави, в тому числі в Донецьку і Луганську, ми будемо здатні заплатити всі соціальні виплати", – заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Черги. Великі, дуже великі і величезні. Стояти в них цілодобово доводиться всім жителям окупованого Донбасу, які хочуть отримати свої соцвиплати. Спочатку – чергу за квитком на автовокзалі.
Виїхати звідси хоч кудись вже вважається щастям.

Далі – інша черга. Місто Красноармійськ – під контролем українських військових. Біля місцевого управління соцзахисту сотні людей вишикувалися, щоб отримати офіційний статус переселенця. Годинами стоять на морозі, приходять з ночі. У людей здають нерви.

Навіть зареєструватися, тобто отримати порядковий номер у черзі, вдається далеко не всім. Адже все розписано на два місяці вперед. Працівники управління не справляються з таким напливом людей.

"Що тепер робити? Щоб ми повимирали тут на морозі? Чи як розуміти? Легше буде і державі і всім, виходить?", – каже пенсіонер Віктор Михайлович.

"Я пропрацював сорок років вчителем і не можу отримати пенсію – це Україна так чинить. Знущаються, немає на що мені купити хліба – а вони не приймають", – каже Василь Андрійович.

Ті, хто вже отримав заповітну довідку і право на соцвиплати, тепер не мають права повертатися додому – в окуповані міста. Вони зобов'язані жити за тією адресою, за якою зареєстровані як переселенці. Тобто або у родичів, або на орендованій квартирі. Держава суворо контролює. Чиновники рапортують про виявлених порушників. Їх соцвиплат позбавлять.

"Триста тридцять три – така рівно цифра сімей, відмітили невірно інформацію про місце свого проживання – надали недостовірну інформацію", – зазначив перший заступник міністра соціальної політики України Віталій Мущинін.

Але влаштуватися на новому місці вдається небагатьом. І люди повертаються додому, в окуповані міста. І це вже тенденція, яку також зафіксували соціологи. Називають основні причини.

"Не вийшло знайти житло, знайти роботу, не вийшло оформити документи", – зазначає науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології Дарина Пирогова.

З окупованих територій виїхало менше п'ятисот тисяч людей. Залишаються там – близько чотирьох мільйонів. Майже половина – пенсіонери. Самопроголошені влади вже у відкриту заявляють – всім пенсії виплатити не зможуть.

"Коли особисто я пообіцяв по п'ятсот гривень пенсіонерам – я просто не уявляв кількість пенсіонерів. Коли мені принесли з Пенсійного фонду лише по місту Стаханову 31 тисячу пенсіонерів – ми порахували, і вийшло 15 мільйонів – для нас ця сума – ми її не уявляємо", – заявив Павло Дремов.

На окупованих територіях живуть громадяни України, і Україна зобов'язана їх забезпечувати, кажуть правозахисники. Кабмін повинен знайти спосіб направляти туди якщо не гроші, то хоча б гуманітарну допомогу. І виправдання чиновників, що бойовики мовляв, не пропускають фури, не витримують критики.

"Ну так, не пускають, ну так домовляйтеся. Їм не потрібні голодні бунти. Вони ж також зацікавлені, щоб не загострювалася ця ситуація до такої міри", – каже правозахисник Микола Козирєв.

Бойовики напевно пропустять урядову гуманітарну допомогу, якщо вона буде йти під егідою ООН або Червоного Хреста, каже правозахисник. Так що уряду потрібно просити допомоги у цих міжнародних організацій. Якщо ж цього не зробити – кількість загиблих унаслідок голоду зростатиме в геометричній прогресії.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна" за 30.11.2014 19:00