За мирне небо над нашою країною борються не тільки чоловіки, а й представниці прекрасної статі. У облвійськкоматі кажуть: у Харківській області близько дев'яти відсотків військовослужбовців – жінки. На передову зони антитерористичної операції їх не відправляють, але довіряють їм не менш відповідальні завдання, які вимагають концентрації та сміливості. "У нашій області жінки служать у всіх військових частинах. Найчастіше це телефоністи, телеграфісти, планшетисти, діловоди, фінансисти та військові психологи, – говорить заст обласного військового комісара області Юрій Калгушкін. – Але більшість задіяні у військовій медицині, спеціальність військового лікаря найбільш престижна для жінок".
За словами Калгушкіна, під час першої та другої часткової мобілізації жінки підлягали призову: на службу можна було піти добровільно. Однак по Харківській області закликали всього двох дівчат-фельдшерів. Як пояснили нам у облвійськкоматі, плану по набору жінок Генштаб не присилає, виходячи з необхідності його формують вже у військових частинах. "Як правило, частина сама визначає для себе план по призову жінок і сама визначає вимоги для них. Приміром, під час мобілізації набір оголошував харківський прикордонний загін, але з умовою, що жінка забезпечена житлом біля місця проходження служби. Але таких не виявилося", – говорить Юрій Калгушкін.
Також заступник комісара області зазначив, що жінки вимагають особливих умов, мовляв, якщо в частині служать представниці представниці прекрасної статі, для них потрібно як мінімум обладнати окрему вбиральню.
Анестезіолог: "Почуття страхувідключається"
Військовиймедик.Працює підсвисткуль ізвукивибухів. Фото: М. Іванов
Плечем до плеча з бійцями АТО перебувають військові лікарі, серед яких трудяться близько десятка жінок. Одна з них – співробітник відділення невідкладної допомоги Харківського військового госпіталю, старший ординатор і анестезіолог Тетяна Гридчина, яка потрапила в зону АТО в перші дні бойових дій і протягом місяця рятувала життя бійців, ризикуючи своїм. "Якщо немає можливості вилетіти в гарячу точку на вертольоті, виїжджаємо в супроводі охорони на реанімобілі. Коли потрапляю туди, завжди пам'ятаю: моє завдання – надати допомогу, незважаючи на те, що відбувається навколо. А почуття страху там вимикається дуже швидко", – розповіла "Сегодня" Гридчина. Лікар зізнається: в гарячі точки медики повинні виїжджати в бронежилетах і зі зброєю, але захисних засобів вистачає не всім.
За словами Тетяни, у військовій медицині підготовка кадрів значно відрізняється від гуманітарної. "Щорічно у нас проходять навчання: ми здаємо іспити і нормативи з фізичної, вогневої, спеціальної та гуманітарної підготовки військових докторів, – розповідає Гридчина. - Ми повинні вміти надати невідкладну допомогу в будь-якій ситуації, яка може статися в бою: кульове або осколкове поранення, отруєння, інфаркти і навіть психологічні травми".
Тетяна виховує двох дочок, які за неї переживають, але залишити роботу не просять. "Звичайно, їм я не розповідаю все, що бачу на війні. Навіть батькам не розповідаю, тому що цивільних людей це просто може шокувати", – говорить медик.
Доброволець :годує іодягаєбійців
Потрапляєв мішень29разівз 30.Фото:з архіву І. Дробот
Інна Дробот — єдина жінка-доброволець батальйону "Слобожанщина". Як і у інших бійців, її день починається в 7:00 з шикування на плацу, потім – виїзд на полігон, де вона знаходиться до 18:00. Декілька разів на тиждень Інна нарівні з чоловіками проходить навчання, освоюючи тактичні навички і підвищуючи фізпідготовку. Але виконувати бойові завдання нарівні з чоловіками дівчині не доведеться. На службі їй довіряють матеріальне забезпечення бійців: Інна відповідає за все, що стосується одягу, взуття та харчування батальйону. Але обов'язки їхати разом з усіма хлопцями в зону АТО це не скасовує, тому дівчину готують до всього.
"Звичайно, фізичне навантаження у мене менше, ніж у хлопців, але по частині вогневої підготовки у нас один норматив. На 100-метровому вогневому рубежі з автомата у мене 29 влучень з 30", – ділиться досягненнями Дробот.
У минулому економіст, а нині мати двох синів, вона вирішила присвятити себе військовій службі, що не випадково, адже її чоловік служить в структурі МВС, вітчим – також військовий, а мати працювала у військовому штабі у Львові.
Прикордонниця :вчитьчоловіківтиснути накурок
Готовастрілятина ураження.Фото:з архівуЕ.Мельник
Замначальника відділу прикордонної служби "Харків" Катерина Мельник підтримує моральний та психологічний стан вартових кордону. Її завдання зробити так, щоб у прикордонника в потрібний момент не здригнулася рука і він зумів вистрілити в порушника кордону. "Найчастіше ми спокійно розмовляємо з людьми, намагаємося зрозуміти, про що вони думають, що їх турбує, – каже Катерина. - Відтворити різні ситуації, які можуть статися, наприклад, зараз розбираємо інциденти на Луганській кордоні, де часто трапляються провокації і влаштовуються збройні сутички".
За словами Катерини, жінок серед харківських прикордонників небагато і їх намагаються тримати на відстані від небезпечних точок. Проте, на стрільбищі вони з'являються регулярно. "Жінки більш старанно ставляться до місії військового, ніж деякі чоловіки. У бойових умовах, на щастя, ми ще не були, але кожен день відпрацьовуємо команду "До бою!", Щоб всі навички і дії доводити до автоматизму", – розповідає пограничница.
Читайте також:
- Прийомна мама відбила у "ДНР" своїх викрадених дітей, решта сиріт вже в Росії
- АТО вимагає від російських ЗМІ не перекручувати факти при висвітленні ситуації на Сході
- У Дніпропетровську міліціонери здали кров для поранених під час АТО
- Зброю для українських військових ремонтують жінки
- Два місяці війни: від барикад до втечі