Волонтери в Харківській області роблять бронежилети, які перевіряють у військкоматі і на кордоні

Рятувати життя бійців, які служать в зоні АТО, будуть бронежилети made in Kharkov. У невеликому райцентрі активісти налагодили власне виробництво засобів захисту, комплектуючі для яких збирають з різних куточків області, а необхідний метал знаходять навіть у Луганську.

Допомагати військовим півсотні активістів почали ще у березні, для чого створили волонтерську групу "Дергачівська альтернатива", куди увійшли місцеві підприємці, які до подій на Донбасі тихо-мирно займалися сільським господарством. Як розповів "Сегодня" активіст Володимир Безрук, спочатку закуповували для військових необхідне: відвезли автономну електростанцію, зварювальний апарат, інструменти для ремонту техніки, продукти, навіть одяг. А ось ідея самостійно збирати бронежилети народилася після хвилі повідомлень про те, що бійцям доводиться ставати під кулі практично голими грудьми.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Структуру "броника" активістам розповіли військові, на прикладі жилета 4-го класу "Темп-3000", який роблять столичні конструктори. Але свою броню дергачівські кулібіни вдосконалили, доповнивши транспортерною стрічкою. Додатковий прошарок, за словами чоловіків, являє собою гумову тканину, але вона здатна витримувати постріл з пістолета Макарова.

"Коли куля потрапляє в бронежилет, вона залишається в цій стрічці і не дозволяє осколкам розлітатися в сторони, зокрема, влучити в підборіддя, – пояснює Безрук. – Цю стрічку ми беремо де доводиться: хтось приносить з підприємств, хтось знаходить у себе в гаражі".

Формулу гартування металу, з якого роблять бронепластини, активістам видав металург заводу ХЕМЗ. Склад 8-міліметрових пластин, які захищають груди і спину бійця, волонтери не розкривають, мовляв, секрет виробництва, але називають метал збройовою сталлю і зізнаються, що закуповують у Луганській області. Розрізають і гартують метал активісти вже в Дергачах, на місцевих підприємствах, а розвантаження з фільтраційної тканини, що не горить, замовляють у харківській швейній майстерні.

"Зрозуміло, що на всіх етапах виробництва йдуть додаткові витрати: потрібно платити за електроенергію, перевезення, розріз і гартування. Але хочеться сказати спасибі хоча б за те, що нам скрізь йдуть назустріч", – говорить Безрук.

Складання бронежилетів налагодили в гаражі одного з ініціаторів – Анатолія Бангіна. Чоловік не з чуток знає про важливість захисту в бою, оскільки сам служив в Афганістані.

Чоловіки запевняють, що бронежилети надійні, оскільки пройшли кілька випробувань.

"Перевіряли спочатку у місцевому військкоматі автоматом Калашникова, потім їхали до прикордонників, які обстріляли "броники" з СВД і ПКМ, – каже Бангін, демонструючи сліди від куль СВД на одній з бронепластин. – Всі випробування бронежилети витримали, на відміну від тих же "Темп-3000". Більше того, нам вдалося знизити їх вагу".

Активісти зробили вже три десятки жилетів, які безкоштовно роздали місцевим військовослужбовцям, котрі вирушили в зону АТО, правоохоронцям і прикордонникам.

ВАЖИТЬ БІЛЬШЕ

Військові експерти ініціативу схвалюють, але кажуть, що у питаннях життя краще довіритися сертифікованій продукції.

"Є таке поняття, як "на війні всі засоби хороші, тому заборонити бійцеві використовувати "броник", зроблений на приватному виробництві, не можна, – говорить експерт Антон Міхненко. – Але люди, які допомагають армії, повинні розуміти, що в їхніх руках життя людей".

За словами експерта, бронежилет важкуватий, оптимальна вага – 8 кг.