Таємниці Балаклавської бухти: 55 років тому в Криму почали будувати "гніздо підводних човнів"

Найбільший на Чорному морі захисний протиатомний комплекс зі штучним водним каналом і системою життєзабезпечення в розпал "холодної війни" залишався непомітним навіть для американських супутників-шпигунів.

Таємниця цієї незвичайної фортифікаційної споруди була розкрита тільки після розпаду СРСР. Довгі роки про те, що насправді відбувалося в підземеллі, не знали навіть жителі Балаклави. А сьогодні там по розгалуженим коридорах можна побродити разом з екскурсоводом.

Навіть зараз, коли зі схилів і підніжжя гори знято маскування, розгледіти вхід у підземелля нелегко. Новий яскравий щит з намальованою субмариною – орієнтир для туристів – губиться серед бетону і сірих скель. Підземний, облаштований колись людьми, простір настільки величезний, що там запросто вмістилася б єгипетська піраміда. По головним магістралям підземки, де збереглися рейки вузькоколійки зі стрілочними механізмами на перехрестях, без проблем проїжджає вантажівка типу ГАЗ-53 ...

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сьогодні це один з найбільш відвідуваних музеїв Криму. Інтерес до об'єкта грандіозний, особливо з боку іноземців. Ветерани військових відомств, колишні шпигуни з відкритими ротами дивляться на "гніздо" субмарин – свого часу вони так і не розгадали цю таємницю радянських підводників. Відвідування підземного "монстра" у них в обов'язковій програмі поряд із знаменитими палацами Криму.

У часи ядерного протистояння двох світів на об'єкті особливо берегли від чужих очей арсенал, який також знаходився в надрах скелі, і під землею мав вихід до каналу. У зброярів була автономна система вентиляції, подачі води та електрики, мався і окремий вхід в південно-східній частині об'єкта. Важкі броньовані двері розділяли приміщення і закривалися так само герметично як на підводному човні.

"Об'єкт повинен був витримати ядерний удар в 100 кілотонн (на Хіросіму і Нагасакі американці скинули бомби по 20 Кт – Авт.) І не втратити дієздатність, – розповідає капітан 1-го рангу Валерій Калач, в 60-70-х – старший офіцер відділу з експлуатації зброї. — Навіть якби ядерна бомба вибухнула в районі Балаклавської бухти, вона не заподіяла б арсеналу шкоди. Він був повністю захищений, так само як і комплекс з доками. Висота гірської породи над об'єктом становить 70 м, а захисні ворота на всіх входах-виходах могли б стримати навантаження з розрахунку 10 кг на 1 кв. см. Свого часу ми там зберігали і воду, і сухий пайок на кілька місяців. До наших завдань входило зберігання, перевірки та огляди, остаточне приготування і видача ядерної зброї на кораблі і в частини флоту. По кожному новому типу ядерного заряду ми проходили курс навчання і потім іспити здавали. Усі працювали в халатах, чистота дивовижна".

Підземний вхід. Після чергування субмарини зникали під горою. Фото: М. Львовськи

За розповідями ветеранів, кожен підводний човен брав участь у навчаннях як мінімум два рази на рік – відпрацьовувалася експлуатація ядерної зброї. Але на бойове чергування з такими боєголовками кораблі стали постійно виходити тільки після Карибської кризи в 1962 році. За рік до ускладнення політичної ситуації на об'єкті побував Микита Хрущов.

"Оглянув підземний завод, прогулявся уздовж каналу, – розповідав нам контрадмірал Безпальче, – проходив повз нас, але зайти так і не наважився. Після цієї екскурсії генсек був сповнений вражень, і йому прийшла в голову ідея перепрофілювати об'єкт – обладнати в штольнях сховище для шампанського та інших вин!" Командному складу ВМФ і особисто адміралу Кузнєцову довелося витратити чимало сил і нервів, щоб переконати генсека! Вчасно закрутилися події навколо Куби, – потім Микита Сергійович вже не сумнівався в необхідності підземної бази.

"ЧОРНА ДІРА" ДЛЯ МІЛЬЙОНІВ

На облаштування балаклавської "чорної діри" в 1950-1960-х з казни пішло близько 100 млн рублів (долар коштував 67 коп.). Але коли на флоті стали з'являтися човни нового покоління з пріоритетом атомохода, для них "діра" виявилася занадто тісною. А старі "дизеля" в 1980-х ставали не актуальні. Тоді ще піднімалося питання про розширення ходів, і кажуть, що адмірали ЧФ навіть вибили на це кошти, але генсек Горбачов зайнявся більш глобальної перебудовою і об'єкт втратив свою значимість.