"Мати, побачивши мене, відвернулася і втекла": історія молодого чоловіка, який оселився в курені

<p>Фото: volynnews.com</p>

<p>Фото: volynnews.com</p>

<p>Фото: volynnews.com</p>

<p>Фото: volynnews.com</p>

<p>Фото: volynnews.com</p>

<p>Фото: volynnews.com</p>

<p>Фото: volynnews.com</p>

1/7

На Волині через "житлове питання" простого робітника намічається гучний скандал. Тарас Врублевський – 26-річний двірник "без кола і двора", побудував собі на околиці міста курінь з знайдених на звалищі дощок і лінолеуму. Там він оселився, приютив у себе кілька кішок і собак, посадив невеликий город і навіть побудував грубку.

Однак, місцева влада без ентузіазму сприйняла "архітектурні творіння" двірника, і навіть намагалася їх знести за допомогою трактора. Але Тарас стійко захищав свій будинок, висунувши чиновникам ультиматум: "Поки мені не дадуть житло, я звідси не виселюся".

Ми розшукали волинського "Робінзона", і виявилося, що не тільки умів, як герой Дефо, але й так само самотній: народився в Тернополі, батька не пам'ятає, маму знає тільки за документами, звуть її Люба, але особливої любові син від неї ніколи не отримував. Відразу після народження маленького Тараса мати залишила в "Будинку малятка", а сама, як і рідний дідусь, залишилася в Тернопільській області. Потім була ціла низка притулків в Івано-Франківській області, кулінарне училище і диплом кондитера.

Фото: volynnews.com

"Після училища я повернувся в Тернопіль, знайшов маму, знайшов діда, але вони мене вигнали. Мати взагалі, побачивши мене, відвернулася і втекла. Під опіку взяли парафіяни однієї з протестантських церков, обіцяли допомогти, в 2013 р. запропонували переїхати до Луцька. Але толком нічого не вийшло. Більше місяця я жив у жінки, з якою вони домовилися "полюбовно", а потім довелося орендувати квартиру", – розповідає Тарас.

Але світ не без добрих людей і, щоб хлопець не помер з голоду, йому допомогли влаштуватися у ЖКП №11 двірником. Робота йому подобалася, і люди були задоволені ним. Але, за словами нашого співрозмовника, зарплати на оренду квартири не вистачало, а іноді доводилося ночувати і в робочій каптерці.

"Приблизно півроку тому я вирішив побудувати собі курінь, на вулиці Ківерецький, що на околиці міста під мостом. Дерев'яні рами брав зі старих диванів, які викидали на смітник, дах зробив з лінолеуму і дощок. Поруч спорудив невеликий город, вирощував картоплю, моркву. Щоб не було нудно, поселив у себе кілька кішок і собаку. Ще побудував в курені грубку, але їсти не готував, зазвичай харчувався у добрих людей, або тим, що в магазині куплю", – розповідає Тарас.

Коли місцеві жителі дізналися про те, де живе їх двірник, відразу звернулися в одну з луцьких газет. Але резонанс після публікації історії Тараса в пресі не сподобався його начальству, і комунальники отримали вказівку знести будиночок під мостом.

"Мене сильно лаяли, начальник сказав, що у нього немає для мене ні квартири, ні гуртожитку, але щоб мого куреня більше там не було. А я йому відповів, що курінь буде стояти, поки ви про мене не подбаєте, і не виділите мені хоч якесь житло. Після цього з ЖЕКу приїхали на тракторі до куреня, щоб його розвалити. Вони навіть не подумали про котів і собак, яких могли придавити. Я, можна сказати, грудьми захищав свою споруду, поки вони не поїхали", – каже Тарас.

Зрештою, за словами Тараса, місцева влада пообіцяла йому виділити службове житло. "Я спочатку погодився, але коли мені пояснили, що це таке, то зрозумів, що мене таке не влаштовує. Я ж не можу постійно працювати двірником і хочу мати постійне житло. Це не підходящий варіант", – говорить наш знайомий.

Фото: volynnews.com

Зараз, поки на вулиці лютують морози, його тимчасово прихистила одна добра сім'я. У той же час в мерії Луцька стверджують, жоден закон не дає Тарасу права вимагати квартиру від держави, але службове житло йому обов'язково виділять.

"Ми з ним зустрічалися і озвучили свою позицію – враховуючи, що у Тараса немає близьких родичів, а він працює двірником на комунальному підприємстві, то ми йому підшукаємо службове житло. Це буде кімната в комунальній квартирі або гуртожитку. У нього немає права на квартиру, як у дітей-сиріт. По перше, він вже давно повнолітній, по друге, не є корінним жителем Луцька, у нас більше 20 сиріт без житла, що народилися в Луцьку. У найближчі дні це питання буде вирішено. Але якщо він не хоче службового житла, то нам дуже шкода. По-іншому ми не зможемо йому допомогти. У нас немає квартир", – розповів Сегодня.ua перший заступник міського голови Луцька Тарас Яковлєв.

За словами Яковлєва, курінь може бути небезпечним для нього самого господаря, адже це околиця міста, поруч автотраса і будь-яка аварія може призвести до непоправних наслідків.