Швидкі від Фонду Ріната Ахметова рятують життя на Закарпатті

Нещасні випадки, інфаркти, укуси змій, переохолодження. для медиків швидкої – це не виклик, а буденна робота. На Закарпатті цілодобово працюють 103 бригади невідкладної допомоги. За рік – там рятують чверть мільйона життів. На жаль, найбільша проблема – це застарілий транспорт. Оновлення вимагають всі автопарки високогір'я.

У фельдшера Марії Гуртовий сьогодні виклик за викликом. Але гори не те місце, куди швидка може домчати за 5 хвилин.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Дороги у нас центральні прекрасні, але якщо вже виклик в гори, то по дорозі цій півгодини треба. Тридцять хвилин", – говорить вона.

Старенька "газелька" пробуксовує. Дощі розмили дороги, а будинок пацієнтки в найвищій точці села. Про що говорить і назва вулиці – Гірська.

Адреса лікарям добре знайома. Літню жінку, у якої цукровий діабет, бригада швидкої вже колись реанімувала. На цей раз обійшлося, завдяки своєчасно наданій допомозі, серце бабусі витримало. Оксана Андріївна лікується вдома, як і більшість людей в її віці. Пересуватися жінці важко.

Загострення серцево-судинних захворювань і травми – на ці виклики медики Закарпаття виїжджають найчастіше. Але іноді дістатися до потерпілого зношений автомобіль не може. Про обладнання годі й говорити.

Читайте також:

Нові "швидкі" Фонду Ріната Ахметова роз'їжджаються по Україні

Закарпаття – майже єдина область в Україні, де не закривають, а навпаки – відкривають новенькі пункти постійного базування швидких. Один із таких розташований у віддаленому, але густонаселеному селі Тячівського району. Але є велика проблема: бригадам не вистачає сучасних машин, перш за все з високою прохідністю.

"У нас велика промислова лісова зона, буває, що травми в лісі, буває – по полонинах укуси змій. Йдемо за хворими від півтора до двох кілометрів. Пішки, з сумкою, з усіма медикаментами, щоб надати кваліфіковану допомогу", – нарікає Марія Костяк, старший фельдшер пункту швидкої допомоги с. Лопухів.

"У нас близько 75-ти відсотків території – це гірська місцевість, ну і відповідно важкодоступні є населені пункти, до яких важко добиратися. До нас приходять туристи, як в літній період, так і в зимовий. І, відповідно, в рази збільшується кількість викликів", – говорить Томаш Білинець, директор Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Тим часом, в самому Тячеві вже кілька місяців працює нова швидка.

"Вона не гірше, ніж в європейських країнах. Тут є все для того, щоб ми могли якісно надавати медичну допомогу", – ділиться Юлія Волос, лікар бригади швидкої.

"Вона більш ніж оснащена. Легше в ній їхати, транспортувати хворих. Всім оснащена. Навіть якщо у нас є десь ДТП з постраждалими, тут двох хворих можна розмістити", – говорить Маргарита Ряба, фельдшер бригади швидкої.

Чергування Юлії і Маргарити сьогодні почалося з виклику до дитини. У шестирічного хлопчика болі в м'язах, температура, запаморочення.

У салоні швидкої включають спеціальний температурний режим. Хлопчика доставляють в лікарню вдвічі швидше.

"Буває так, що ми не встигаємо за половину доби заїхати на станцію. З одного виклику, з приймального відділення знову до пацієнта, знову госпіталізація", – розповідає Юлія Волос, лікар бригади швидкої.

Так проходить і сьогоднішнє чергування. Серцевий напад, отруєння, травма. За день бригада надала допомогу більш ніж десятку осіб.

"Всі були дуже здивовані, всі питали: "Звідки така нова машина", – говорить фельдшер Маргарита.

Такі машини на Закарпатті та в інших областях з'явилася завдяки проекту "200 швидких для України".

Реалізується він за ініціативою президента Володимира Зеленського та за особистим рішенням Ріната Ахметова і повністю фінансується з його коштів.

"Такого проекту масштабного не було. Це я думаю, вперше такий проект. Меценат Ахметов підтримав ініціативу президента і закупив 200 автомобілів, які вкрай необхідні для населення", – каже Михайло Апшай, заступник директора Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

"Посіяно гарне зерно, щоб дало паростки, щоб інші задумалися, що дійсно потрібно ініціювати такі програми і надалі", – переконана Ірина Тиводар, начальник Тячівського станції екстреної медичної допомоги.

Зараз із двохсот автомобілів на місцях вже працюють 139. Також у рамках проекту для лікарень країни закупили і неонатальні швидкі. У найближчі два місяці Фонд Ріната Ахметова передасть у регіони ще понад півсотні позашляховиків преміум-класу.

"Постійно приходить зворотний зв'язок від людей, які щодня працюють на швидких, які з'явилися у них, завдяки Фонду Ріната Ахметова. Ми віримо в те, що протягом року, завдяки цьому проекту, буде врятовано понад мільйон людських життів. І це те, найголовніше", – зазначає Тетяна Кухоцька, директор з розвитку проектів Фонду Ріната Ахметова.

Машини, до речі, аж ніяк не поступаються сучасним машинам приватних клінік. А ще така швидка може працювати як мобільна реанімація.

Нагадаємо, Фонд Ріната Ахметова очолює ТОП-3 благодійних організацій в Україні, випереджаючи за показниками популярності Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Ювілейний, 15-й рік своєї роботи Фонд Ріната Ахметова почав з безпрецедентного і не має аналогів за масштабами проекту "200 швидких для України". Суперсучасне обладнання автомобілів, частина яких – унікальні швидкі на базі позашляховиків, із захопленням прийняли медики в містах та селах всієї країни.

"Вперше за 28 років незалежності країни Рінат Ахметов – єдиний благодійник, який передав медикам таку кількість суперсучасних машин швидкої допомоги. Завдяки цим автомобілям, які розподілять в найбільше потребує лікарні країни, будуть врятовані життя понад мільйон українців", – зазначає член наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталя Ємченко.

З моменту заснування Фонду реалізований ряд проектів, які допомогли мільйонам людей зберегти своє здоров'я. Тільки в програмах "Рак виліковний" і "Стоп туберкульоз" допомогу отримали понад 120 000 осіб. І в результаті роботи багаторічного проекту "Сирітству – ні!" майже 10 тисяч дітей знайшли батьків.