Катерина Фоміна
67-річний інженер на пенсії Віктор Тихоненко доглядає за однією з найбільших в Україні колекцій кактусів – у нього близько 7000 різних сортів рослин. "Сегодня" побувала в гостях у Віктора і заглянула в затишні теплиці, де в кілька ярусів громадяться колючки всіляких форм і забарвлень: зелених, сірих, коричневих і навіть червонуватих.
АРОМАТ ПАРФУМІВ
У колекціонера дві теплиці посеред величезного саду – літня і зимова, засклена, укрита целофаном і на метр з гаком укопана в землю, що дозволяє зберігати постійну температуру +35 градусів за Цельсієм.
"Через спеку в теплицях не виживають паразити, так що обробляти квіти хімією мені не доводиться", – поділився секретом кактусознавець.
Свою першу квітку Віктор позичив з батьківського підвіконня і досі пам'ятає її аромат, що розлився по будинку при цвітінні.
"Це був найпростіший їжакоподібний кактус, який може цвісти приблизно добу. Опівночі бутон розкривається, і від нього розливається запах, як з флакону парфумів", – згадує одесит.
Зараз у нього у дворі ціла плантація кулястих, трубчастих і пласких кактусів з колючками у вигляді хрестів і зірок, квітучих білими, рожевими, червоними і фіолетовими бутонами.
"Останнім часом я рідко купую нові рослини – або вони у мене вже є, або вони мені не подобаються", – сміється колекціонер.
Квіти садівник отримує з різних куточків земної кулі – молодь з клубу кактусоводів привозить екземпляри з Аргентини, Сполучених Штатів, Мексики, Чилі, Німеччини, Чехії. Самостійно наш герой не подорожує – вік уже не той, та й не по кишені.
"Коли привозять щось цікаве, завжди купую, а багато чого вирощую з насіння", – продовжує наш співрозмовник і додає, що насіннячко іноземного кактуса може коштувати від 25 центів до 4 доларів, а проростати до першого цвітіння кактус може аж 20 років.
До речі, колючі клубочки одесит сміливо бере голими руками, мовляв, вже не колеться – звик. Хоча для цього і передбачені спеціальні пінцети.
Найцінніші види у Віктора – ті, які вже не ростуть у природі, а живуть лише в колекціях – мелокактуси, наприклад.
"Вони росли на узбережжі Бразилії, поки їх не викорчували і не посадили там кавові дерева", – посміхається Віктор і каже, що фахівці досі продовжують знаходити нові види квітів, що ростуть високо в горах, в заплавах річок і в пустелях.
Дорожнеча кактуса залежить від його розміру та віку – чим старше квітка, тим цінніша вона для фахівців, оскільки вже готова зацвісти. Найдорослішому кактусу в теплиці – майже 50 років, найтовстіший – 40 см в обхваті, як колесо від мопеда. Гібридизацією одесит не займається, мовляв – ніколи не знаєш, що вийде від схрещування, але часом використовує технологію прищеплення.
"Це ще й запобігає псуванню. Можна зрізати верхівку у трубкоподібної квітки, а зверху насунути колючу кулю, скріпивши "гриб" звичайними нитками. Через деякий час кактуси зростуться, і вийде новий вид", – ділиться секретом Віктор.
Віктор Тихоненко щорічно в травні бере участь у виставках, коли кактуси радують своїм цвітінням. Дещо продає, але все – не для заробітку, а заради змісту колекції. Участь у виставках забирає час і гроші – учасники віддають 1% від виручки організаторам, "дякують" охоронцям і платять за дбайливе транспортування експонатів.
"У результаті – виходить баш на баш. Сильно на цьому не заробиш", – зізнається інженер.
Їстівних кактусів у одесита немає, а з отруйних – сукуленти, сік яких отруйний і викликає отруєння. Зате у літній теплиці ми помітили агаву, з якої роблять текілу, а господар зізнався, що є у нього і лофофори, широко популярні в індіанців.
"Сік такого кактуса індіанці використовували як болезаспокійливий, – розповідає фахівець. - Є багато їстівних кактусів, але у нас їх їсти не прийнято, як і городити з рослин паркани, подібно мексиканцям", – продовжує одесит і додає, що багаті американці один час навіть крали "елітні" колючки і висаджували у себе в садибах.
СУСІДИ КАКТУСІВ – ТЮЛЬПАНИ, ПІОНИ ТА КІШКА АЛІСА
У дворі приватного будинку, де живе Віктор Тихоненко, крім кактусів, квітнуть фруктові дерева, різнобарвні й смугасті тюльпани, а також деревоподібна півонія – гордість господаря. За словами садівника, квіти цієї рослини – в кілька разів більші, ніж у звичайноъ півонії – чагарника. На них не спокусяться мурахи, а запах буде більш концентрованим.
"Цього року півонія повинна зацвісти вперше" , – розповідає нам господар, смакуючи небувалу красу в себе у дворі. До речі, з домашніх тварин у одесита – тільки кішка Аліса, підгодована добросердим господарем багато років тому.
"Аліса серед кактусів живе мирно – мордою в колючки не лізе", – каже колекціонер і додає, що киця знає про небезпеку, яку таять кактуси.
Щоправда, звідки у кішки сумний досвід, невідомо. Мабуть, колись Аліса таки уткнулась носом в дивовижне рослина і відтоді тримається на відстані.
ПУМБ
ПриватБанк
Ощадбанк
Райффайзен Банк
Укрексімбанк
Альфа-Банк
Укргазбанк
Універсал Банк
OTP Bank
Печерський
Шевченківський
Оболонський
Подільський
Голосіївський
Святошинський
Дніпровський
Дарницький
Деснянський
Солом'янський
Василь Ломаченко
Олександр Усик
Олександр Зінченко
Андрій Шевченко
Володимир Кличко
Еліна Світоліна
Андрій Лунін
Віталій Кличко
Дар'я Білодід
Юлія Герасимова
Toyota
Renault
Volkswagen
Hyundai
Skoda
Mitsubishi
BMW
Nissan
Mercedes
Ford
Головні теми