Як рятують Куяльницький лиман

Экологи уже третий год кряду спорят, как лучше спасать знаменитый своими лечебными грязями и солями Куяльницкий лиман. По предварительным подсчетам, прокладка подземной трубы, которая соединит умирающий лиман с морем и запитает его водой, обойдется в тридцать миллионов гривен.

Как выяснила "Сегодня", проект может быть реализован уже в нынешнем году. К такому выводу пришел глава рабочей группы по спасению лимана, ректор Экологического университета Сергей Степаненко. После рабочей встречи с губернатором Одесской области Игорем Палицей у специалиста остался лишь один вопрос: какой статус будет у лимана и находящейся на его берегу здравницы имени Пирогова? "Губернатор поддержал идею создания Национального природного парка. Однако экологи полагают, что это пагубно скажется на рекреационном потенциале территории. Логичнее и правильнее было бы присвоить Куяльнику статус общегосударственного курорта", — считает Степаненко. По его мнению, предложенный экологами вариант спасения лимана — оптимальный.

А вот доктор биологических наук Иван Русев убежден: соединение лимана с морем может не спасти, а погубить уникальный экологический комплекс, убить бактерии, которые насыщают грязь полезными минералами и биологически активными веществами. "Мне кажется, Куяльник хотят не спасти, а просто нажиться на нем. Никто не считал, сколько именно кубометров воды нужно лиману для того, чтобы ожить. Все почему-то забывают, что соленость и плотность морской воды значительно отличается от лиманной. К тому же, он столетиями питался именно пресной водой", — приводит свои доводы специалист.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Между тем, геолог Дмитрий Жданов уверен, что спасение лимана вообще начали не с того. "За последние 20—30 лет местные жители незаконно накопали около 150 прудов и дамб, которыми фактически уничтожили Большой Куяльник. С ними бороться нужно, а не с последствиями их вредоносной деятельности", — говорит геолог.

Екологи вже третій рік поспіль сперечаються, як краще рятувати знаменитий своїми лікувальними грязями і солями Куяльницький лиман. За попередніми підрахунками, прокладка підземної труби, яка з'єднає вмираючий лиман з морем і живитиме його водою, обійдеться в тридцять мільйонів гривень.

Як з'ясувала "Сегодня", проект може бути реалізований вже в нинішньому році. До такого висновку прийшов голова робочої групи з порятунку лиману, ректор Екологічного університету Сергій Степаненко. Після робочої зустрічі з губернатором Одеської області Ігорем Палицею у фахівця залишилося лише одне питання: який статус буде у лиману, що знаходиться на його березі здравниці імені Пирогова? "Губернатор підтримав ідею створення Національного природного парку. Однак екологи вважають, що це згубно позначиться на рекреаційному потенціалі території. Логічніше і правильніше було б присвоїти Куяльнику статус загальнодержавного курорту", – вважає Степаненко. На його думку, запропонований екологами варіант порятунку лиману – оптимальний.

А ось доктор біологічних наук Іван Русєв переконаний: з'єднання лиману з морем може не врятувати, а погубити унікальний екологічний комплекс, вбити бактерії, які насичують бруд корисними мінералами і біологічно активними речовинами. "Мені здається, Куяльник хочуть не врятувати, а просто нажитися на ньому. Ніхто не рахував, скільки саме кубометрів води потрібно лиману для того, щоб ожити. Всі чомусь забувають, що солоність і щільність морської води значно відрізняється від лимановою. До того ж, він сторіччями харчувався саме прісною водою", – наводить свої доводи фахівець.

Тим часом, геолог Дмитро Жданов упевнений, що порятунок лиману взагалі почали не з того. "За останні 20-30 років місцеві жителі незаконно накопали близько 150 ставків і дамб, якими фактично знищили Великий Куяльник. З ними боротися потрібно, а не з наслідками їх шкідливої діяльності", – говорить геолог.