Плейбек-театр: в Одесі актори-самоучки показують переживання своїх глядачів

В Одесі працює незвичайна трупа, в постановках якій немає спланованого сценарію і сюжету. Кілька акторів плейбек-театру "Як вдома" показують на сцені історії з життя глядачів відразу після того, як ті їх розкажуть. "Сегодня" побувала на незвичайній театральній виставі.

Такий вид постановок придумали ще 40 років тому, з тих пір вони завоювали любов публіки в багатьох країнах. За словами однієї з актрис одеського плейбек-театру Катерини Голубинської, трупа зібралася кілька років тому після відвідин семінару, на якому вони і дізналися про існування таких театрів. "Серед нас немає професійних акторів, ми вчимося за спеціальними методиками, розробленими для плейбек-театрів", – розповіла нам Катерина. Відзначимо, актори в звичайному житті працюють менеджерами, лікарями, дельфінотерапевтами і навіть клоунами .

Для спілкування – спеціальний час. Актори діляться досвідом і розмовляють з глядачми. Фото: В. Сєрова

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

БЕЗ ПРАВИЛ. За словами учасників трупи, вони готові зіграти будь-яку історію з життя глядача – головне, щоб вона була справжньою. "Ми всьому говоримо "так", адже у нас немає правил", – кажуть театрали. Під час своєрідної імпровізації на сцені знаходяться чотири людини. З реквізиту – тільки стільці, на яких актори сидять, поки глядачі розповідають свої історії, і які іноді використовують в сценках. Весь спектакль супроводжує жива музика: гітара, бубон і співаючі тибетські чаші. Актори розповідають: у них немає сценаріїв і часу, щоб домовитися на сцені, але є певні "форми" – схеми, з яких починається кожна сценка: жива скульптура, відлуння, хор, коридор або історія в ролях.

" Це певний ритуал . Форма визначає то , як ми знаходимось на сцені , з чого починаємо , а далі ми заповнюємо її історією , як полотно для вишивки кольоровими нитками " , – пояснила нам актриса Анастасія Тарасенко . Вибирає форму ведучий, який розмовляє з глядачами . А ось щоб краще відчувати один одного на сцені , молоді люди багато репетирують , грають і намагаються багато часу проводити разом .

Глядачі. Під час перерви охоче діляться з сусідами своїми історіями. Фото: В. Сєрова

Історії глядачів не повторюються . Так , під час вистави актори показали першу закоханість 8 – річної дівчинки , мрії хлопчика про нові іграшки , зізнання в любові , а також спогади про загиблих друзів глядачів і про неприємні моменти в їхньому житті . Коли показали історію глядачки Світлани , яка стала жертвою пограбування , жінка розплакалася , тому що побачила свої емоції з боку .

" Коли твою історію грають , ти бачиш себе в чотирьох різних образах і відчуваєш , що тебе розуміють " , – розповіла нам постійна гостя театру Євгенія . Цього разу вона розповіла акторам про черевик , який порвався в подорожі і доставляв їй неприємності . Актори зізнаються : згадують особистий життєвий досвід , щоб краще зрозуміти і відчути історію людей , які прийшли на виставу. " Ми дуже цінуємо те , що люди з нами діляться сокровенним , бо розуміємо , що це буває нелегко " , – говорять в театрі .

ТЕАТР "ЛІКУЄ" ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

За словами акторів театру " Як вдома " , глядачі часто порівнюють їхні вистави з сеансами психотерапії . " У цьому щось є , адже навіть коли людина ділиться своїми проблемами з друзями , їй стає легше . Але головне для плейбек – театру – показавши історію , дати глядачеві можливість подивитися на свої переживання з боку " , – пояснюють актори , додаючи , що в Харкові плейбек – театри ставлять вистави спеціально для переселенців з Донбасу .