В Одеській області в лиман сповзає кладовище 18 століття: на березі – рештки і хрести

Лиман Сасик, який знаходиться в Татарбунарському районі Одеської області і раніше славився своїми лікувальними грязями, подібно Куяльнику, — на межі зникнення. Півстоліття тому з нього викачали морську воду і заповнили прісною, з Дністра, щоб поливати довколишні поля. У результаті грубого втручання людини в екосистему і через полив полів непридатною водою (рівень вмісту солей у лимані залишився високим), було безповоротно знищено понад 50 тисяч гектарів чорнозему, а саме озеро перетворилося в зону екологічного лиха. Фахівці кажуть: без з'єднання з морем лиман зникне. "Сегодня" дізналася, наскільки критична ситуація і як влада планує вирішувати проблему.

У Татарбунарах нам розповіли: свого часу, щоб наповнити лиман прісною водою, на ньому спорудили дамбу. Через це рівень води піднявся більш ніж на метр, і берег почало активно підмивати. Незабаром посилилася і повітряна ерозія ґрунту — постійні вітри робили свою справу. У результаті цих процесів берег почав обвалюватися, а старовинне кладовище села Глибоке, розташоване на ньому, почало сповзати у води лиману. Сьогодні з обривів видніються людські останки, нагорі покосилися кам'яні хрести, а берег усіяний дошками від домовин...

ФОТО: В Одеській області старовинне кладовище сповзає в лиман: з обриву стирчать труни і кістки

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Катастрофа. Через опріснення лиману затоплені піщані пляжі — природний захист схилів від ерозії. Фото: uc.od.ua

ВТОПЛЕНІ МОГИЛИ. Сільський голова Глибокого Борис Чеботар нам розповів, що в результаті екологічної катастрофи втрачено вже близько ста метрів старої частини кладовища, а велика частина могил, датованих початком XVIII століття, опинилася під водою.

"Могили тут завжди обсипалися і падали у воду, навіть коли лиман був солоним. Я був ще хлопчиськом, коли ми на дні лиману бачили кам'яні хрести і кістки. Але після 1978 року цей процес значно прискорився, вода піднялася на 40-50 сантиметрів вище рівня моря, а іноді сягала метра, з тих пір лінія берега почала посилено руйнуватися", — зізнається чиновник.

За його словами, в 2005 році були проведені роботи з укріплення берега — у вигляді насипу з граніту. Це призупинило руйнування кладовища під насипом, але не вирішило проблему повністю — через постійні вітри берег почав руйнуватися по обидві сторони від гранітного насипу. За словами Чеботаря, проблема з порятунком Сасика полягає, насамперед, у фінансуванні та браку компетентних фахівців.

Поховання. Найстаріша могила цвинтаря датована 1704 роком. Фото: uc.od.ua

"Проблема існувала завжди, але звертати на неї увагу стали лише на початку 1990-х років. Було навіть отримано благословення владики Агафангела на перепоховання людських останків. Але для такого масштабного проекту потрібен спонсор, а у нас в селі ентузіастів немає", — розводить руками сільський голова, додаючи, що для такої справи потрібні фахівці, які мають необхідні навички, а також скелелази і археологи, адже висота обриву досягає 20 метрів. Зараз місцева влада та мешканці своїми силами наводять лад на старій частині кладовища над урвищем, а кістки внизу присипають землею.

Екологи впевнені, щоб врятувати цвинтар і не допустити зникнення лиману, потрібно перепоховати останки, а Сасик з'єднати з морем, як зробили у випадку з Куяльником. "Оголені останки і частини трун — справжнє знущання як над живими, так і над мертвими. Це викликає ненависть до системи, яка знищила благодатний край", — говорить про те, що трапилося, еколог Іван Русєв.

На його думку, питання перепоховання останків необхідно включити в комплексну програму з порятунку озера-лиману Сасик. "Після прийняття політичного рішення можна буде говорити про конкретні проекти", — зазначив Русєв.

У свою чергу голова екологічної громадської організації "Відродження" Ірина Вихристюк додала, що ситуацію може поліпшити висадка високорослих дерев, які зміцнять берег своєю кореневою системою. "Я не розумію, чому досі дерева не висаджені. Вже мертві стали привертати увагу до проблеми. Ми вважаємо, що її треба вирішувати радикальним шляхом. А поки ж гроші виділяються на боротьбу з наслідками, а не їх запобігання", — повідомила "Сегодня" Вихристюк.

Втрата. Вже безповоротно втрачено сто метрів кладовища, більша частина могил — під водою. Фото: uc.od.ua

"НЕ ЧЕКАТИ ДИВА". Втім, налаштовані фахівці оптимістично — чекають на рішення облради про роздамбування лиману вже на наступній сесії (24 червня). З'єднання лиману з морем відновить екосистему, а екологи обіцяють, що майже померла водойма нічим не буде відрізнятися від найближчої групи лиманів. За словами голови облради Михайла Шмушковича, який очолює робочу групу з лиману Сасик, рішення обласної ради зрушить проблему з мертвої точки.

"Завданням робочої групи було підготувати проект рішення про возз'єднання водойми з морем. Після того як його приймуть, почнеться вивчення подібного міжнародного досвіду та пошук грошей. А дива після прийняття рішення очікувати не варто. Це початок великого шляху", — зазначив Михайло Шмушкович.

Щоправда, звідки надійдуть гроші на реалізацію проекту з порятунку лиману Сасик, поки невідомо. Місцеві чиновники чекають грантів міжнародних екологічних організацій і сподіваються на дотації з держбюджету (департамент екології Одеської ОДА вже направив запит до відповідного міністерства про виділення грошей).