До дня Георгія Побідоносця: яка перемога угодна Богові

Сьогодні, 6 травня, православний світ святкує день Георгія Побідоносця, який вважається покровителем воїнів, які борються за свою батьківщину. Про роль цього святого і те, яку допомогу надають святі, нам розповів капелан батальйону спецпризначення "Свята Марія" ієрей Георгій Пригунов.

ВІДЧУТИ ДОПОМОГУ СВЯТОГО

- Отче Георгію, скажіть, як воїн може стати святим? Чому так шанують Георгія Побідоносця?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Переможцем його стали кликати за перемогу над змієм і за мужність у стражданнях. Святому великомученику Георгію довелося жити за часів правління римського імператора Діоклетіана, який переслідував християн (284-305 рр.). Народився св. Георгій в багатій християнській родині. Батька його до смерті закатували за сповідування Христа. Однак св. Георгій був хоробрим воїном, міцної статури. До 20 років здобув блискучу освіту. Тому Діоклетіан наблизив його до себе, призначивши спочатку начальником прославленої когорти інвіктіоров (непереможних), потім, за особливу відвагу, і супутником – наближеним імператора, супроводжуючим його під час подорожей. Коли ж воїн став відстоювати віру Христову, Діоклетіан піддав його неймовірним мукам і в підсумку стратив. Саме тому загиблий за віру Христову великомученик Георгій вважається святим покровителем і захисником воїнів. Якщо говорити про наших територіях, то особливе шанування святого Георгія було при Ярославі Мудрому, який сам був охрещений іменем Юрій. Ярославом було засновано місто Юр'єв (нині – Біла Церква) в честь Георгія Побідоносця. Також він є покровителем Львова та інших міст України.

- У наш час як проявляється його допомогу?

- Будучи капеланом, я обов'язково запасаюся іконками із зображенням св. Георгія перед зустріччю з бійцями, так як багато хто хоче мати таку при собі. Поняття віри дуже інтимно, і солдати мало діляться своїми переживаннями. Але, повірте мені, випадки чудотворної допомоги св. Георгія не поодинокі.

- Що потрібно робити, щоб відчувати на собі допомогу святих, допомога Бога?

- У першу чергу потрібно стати частиною церкви, а для цього необхідно бути хрещеним людиною, виконувати обіцянки і клятви, дані нами при хрещенні. Основне – це всіляко противитися і протиставляти себе всьому бісівського, що оточує нас у житті. Тоді спілкування зі святим буде легким і простим. Допомагає наблизитися до Бога життя у Христі в Церкві і її таїнствах, опора на літургію, сповідь, причастя. Саме в покаянні люди отримують допомогу та усвідомлюють, що віддаляє їх від Бога.

- А ім'я Георгій вам батьки дали, розраховуючи на заступництво цього святого?

- Навряд чи мої батьки розраховували на особливу благодать цього святого. Швидше, ім'я було просто приємно на слух. Але насправді я в повній мірі відчуваю підтримку і захист св. Георгія на собі. Почну з того, що я був висвячений як ієрей Юрій. І напевно, без допомоги цього святого я не зміг би пережити дві смерті і вже тим більше стати священиком.
Повернувшись з армії, – а служив я в Естонії, де ще в 1991 році солдат в радянській формі називали окупантами, – не зміг соціально адаптуватися і здійснював багато необдуманих вчинків. Наприклад, переходив по карнизу з парадного на балкон, будучи не зовсім тверезим, і впав на асфальт. З сьомого поверху! Після місяця в реанімації і декількох місяців в лікарні я міг пересуватися на милицях. І хоча мені вже приготували візок, я точно знав, що обов'язково буду ходити. Другий чудовий випадок стався зі мною під час відбування терміну у в'язниці. У мене почала відмовляти нирка. Через відсутність антибіотиків я просто не міг пересуватися, і мене перевели в санчастину. Поглянувши на себе в дзеркало, я побачив очі старого, який готується до смерті. Саме тоді я дав обіцянку Господу, що все виправлю. Одним словом, св. Георгій – близький для мене святий, і в молитві завжди відчувається його допомогу.

ВОЇНИ ПО-НОВОМУ

- У всі часи були віруючі воїни. Як думаєте, чи відрізняються вірою сьогоднішні бійці?

- Про воїнів минулих століть ми знаємо тільки з підручників історії, художніх творів, мемуарів і літописів. З деякими учасниками Другої світової війни довелося поспілкуватися особисто, дізнаючись про них і про ту війну з їхніх вуст. Але відмінність я все ж бачу. Сьогодні в більшості українські захисники виють нема за ілюзорну ідею, як це було в основному раніше, а за свої цінності і принципи – вільну країну, віру, за реальне майбутнє. Повертаючись із зони бойових дій додому, вони дуже важко переносять ті реалії, з якими стикаються. Бачачи, що ті ідеали і цінності, за які вони воюють, всіляко спотворюються і нечиста.

Патріотично-духовне піднесення, що пішов за окупацією і військовими діями, в значній мірі триває і донині, є рясним спокутою тих неминучих моральних злочинів, якими рясніє будь-яка війна. Візьміть в руки книгу Суддів, там у другому розділі викладено цей закон життя народного: під час політичного світу іудеї впадали в розпусту і ідолопоклонство; тоді Господь насилав на них ворожі племена; народ повставав на захист вітчизни і морально перетворювався, оплакуючи своє колишнє відступництво.

"Імператор Діоклетіан, будучи прихильником древньої римської релігії, не шкодував коштів на будівництво язичницьких храмів, – розповідає отець Георгій. – Тортури над християнами ставали з кожним днем все витонченішими. Роздавши все майно бідним, відпустивши рабів на волю, Георгій сказав імператорові: "Чи довго тобі, цар, здійснювати злі справи і переслідувати невинних? Ти помиляєшся, поклоняючись ідолам. Істинний Бог є Ісус Христос". Розлючений цар наказав укласти Георгія в темницю, забити ноги в колоди, а на груди покласти важкий камінь. Але він з честю переніс тортури. Тоді Діоклетіан наказав принести колесо з вбитими в нього залізними вістрями. Коли після колесування все визнали праведника мертвим, раптом пролунав удар грому, і всі почули слова: "Не бійся, Георгію! Я з тобою!". Георгій, зцілений Ангелом, сам зійшов з колеса, прославляючи Бога. Діоклетіан придумував ще більш жорстокі тортури, але Георгій все мужньо переносив, не перестаючи молитися. Зрештою, за наказом царя, Георгію відрубали голову. Так в 303 р. святий мученик відійшов до Христа.

За переказами, святий Георгій зробив безліч подвигів. Сюжет найяскравішого з них можна побачити на іконах, що зображують його на коні, коли він вбиває змія. У міста Бейрута, на батьківщині Георгія, було озеро, в якому жив страшний змій, жере людей і спустошує будинку. За порадою жерців, щоб умилостивити грізне чудовисько, жителі стали віддавати своїх дітей в жертву змію. Черга дійшла і до єдиної дочки царя. Тоді з'явився Георгій на білому коні й зі списом у руці, осінив себе хресним знаменням і зі словами: "В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа" ударив змія списом в гортань. Після чого велів зв'язати чудовисько і вести в місто. Люди, побачивши чудовисько, стали в жаху розбігатися. Але святий Георгій втримав їх: "Не бійтеся, але вірте і надійтеся на Господа Ісуса Христа: це Він послав мене врятувати вас від змія". Після цих слів святий убив змія, а жителі спалили чудовисько. Побачивши це чудо, кілька десятків тисяч шанувальників ідола прийняли християнство.

"ВІН ПОСЛАВ МЕНЕ ВРЯТУВАТИ ВАС ВІД ЗМІЯ"

"Імператор Діоклетіан, будучи прихильником древньої римської релігії, не шкодував коштів на будівництво язичницьких храмів, – розповідає отець Георгій. – Тортури над християнами ставали з кожним днем все витонченішими. Роздавши все майно бідним, відпустивши рабів на волю, Георгій сказав імператорові: "Чи довго тобі, цар, здійснювати злі справи і переслідувати невинних? Ти помиляєшся, поклоняючись ідолам. Істинний Бог є Ісус Христос". Розлючений цар наказав укласти Георгія в темницю, забити ноги в колоди, а на груди покласти важкий камінь. Але він з честю переніс тортури. Тоді Діоклетіан наказав принести колесо з вбитими в нього залізними вістрями. Коли після колесування все визнали праведника мертвим, раптом пролунав удар грому, і всі почули слова: "Не бійся Георгій! Я з тобою!". Георгій, зцілений Ангелом, сам зійшов з колеса, прославляючи Бога. Діоклетіан придумував ще більш жорстокі тортури, але Георгій все мужньо переносив, не перестаючи молитися. Зрештою, за наказом царя, Георгію відрубали голову. Так в 303 р. святий мученик відійшов до Христа.

За переказами, святий Георгій зробив безліч подвигів. Сюжет найяскравішого з них можна побачити на іконах, що зображують його на коні, коли він вбиває змія. У міста Бейрута, на батьківщині Георгія, було озеро, в якому жив страшний змій, жере людей і спустошує будинку. За порадою жерців, щоб умилостивити грізне чудовисько, жителі стали віддавати своїх дітей в жертву змію. Черга дійшла і до єдиної дочки царя. Тоді з'явився Георгій на білому коні й зі списом у руці, осінив себе хресним знаменням і зі словами: "В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа" ударив змія списом в гортань. Після чого велів зв'язати чудовисько і вести в місто. Люди, побачивши чудовисько, стали в жаху розбігатися. Але святий Георгій втримав їх: "Не бійтеся, але вірте і надійтеся на Господа Ісуса Христа: це Він послав мене врятувати вас від змія". Після цих слів святий убив змія, а жителі спалили чудовисько. Побачивши це чудо, кілька десятків тисяч шанувальників ідола прийняли християнство.