Кар'єра румунського півзахисника Тіберіу повиходили вони розвивалася стрімко. У 18 років талановитий гравець "Брашова", який зіграв лише один матч в чемпіонаті країни, прийняв запрошення Мірчі Луческу і переїхав в "Рапід" з Бухареста. Але й там провів всього лише сезон, бо опинився у полі зору київського "Динамо", а на покупці Тібі наполіг особисто Валерій Лобановський. У підсумку Гіоане 10 років відіграв за "біло-синіх" (167 ігор, 32 м'ячі), чотири рази ставав чемпіоном України, тричі піднімав над головою Кубок країни. І за збірну Румунії довелося виступати – 20 матчів, 2 голи. У 2011 році один з найбільш довговічних легіонерів в історії "Динамо" вирішив повісити бутси на цвях. А міг би ще років п'ять порошити точно – в 30 років якось зарано закінчувати. Але рішення було прийнято, і Тібі пропав на якийсь час з поля зору українських уболівальників. Ми розшукали 33-річного Гіоане в Румунії, і за кілька годин до матчу ЛЄ "Стяуа" – "Динамо" поспілкувалися в холі готелю "Редіссон Блу" в Бухаресті. Він злегка погладшав, але все такий же усміхнений і справляє враження задоволеної життям людини. А для "Сегодня" Тібі розповів про...

ПРО СЕБЕ
"Я зараз нічим не займаюся, а до літа очолював команду п'ятої ліги, базовану недалеко від мого рідного міста. По суті, сільська команда, там воротар старше мене був. Але для першого тренерського досвіду годиться. Я ж у Києві пару років тому захистив тренерський диплом категорії "А", навчався разом з Ващуком та іншими відомими гравцями. Рішення стати наставником прийняв відразу після закінчення кар'єри. ні в агенти, ні в бізнес не тягнуло і не тягне. Ось тільки дитячим тренером навряд чи став би. Там потрібно мати хороші педагогічні задатки і великий запас терпіння, так як дітям багато речей доводиться по багато разів пояснювати. А я хлопець гарячий, так що мені комфортніше з дорослими працювати. Можливо, після Нового року буду приймати команду четвертого дивізіону. Теж любителі, але я не скаржуся – завжди потрібно з малого починати".

ПРО СІМ'Ю
"Моя дружина – киянка, звати Ірина. Ми познайомилися з нею після фіналу Кубка України в 2007 році. Вона вже звикла до Румунії, тут народжувала, мова підучила. Виховуємо з нею сина Рафаеля, йому вже 2,5 роки. Поки не можу сказати , до чого його більше тягне – до м'ячам або до машинок. але непосида той ще! Як почне носитися по будинку, аж голова паморочиться від його переміщень. Так, треную його потрошку, але рано поки говорити про якісь задатки. Ми живемо в Брашові – саме в цьому місті розташований знаменитий замок Дракули. Але нас не лякає таке сусідство, там спокійніше, ніж в тому ж Бухаресті".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПРО РУМУНСЬКИЙ ФУТБОЛ
"Він зараз у глибокій кризі. У вищій лізі всього в 3-4 клубах платять вчасно, а в решті затримки і перебої з зарплатами. Багато президентів клубів, як, наприклад, бос "Стяуа" Бекалі, сидять у в'язниці – несплата податків, махінації з трансферами, корупція і т.п. Навіть легенду нашого футболу Георге Попеску (екс-гравець "Тоттенхема", "Барселони" і "Галатасарая") відправили за грати".

ПРО КОМАНДУ ПРОТАСОВА
"Клуб "Астра", яку тренує українець, є дітищем амбітного президента Іоанна Нікулає. Він її фінансує, стадіон реконструював, укомплектував команду непогано. Однак відвідуваність у команди низька. За великим рахунком, "Астра" нікому особливо не потрібна, крім її інвестора. якщо з ним щось трапиться, то клуб цілком може зникнути. Чимось вона мені донецький "Металург" нагадує".

ПРО СВОЮ КАР'ЄРУ
"Жаліти особливо немає про що. Я провів прекрасний час в Києві, ми регулярно грали в ЛЧ. Шкода тільки, що жодного разу не вийшли в плей-офф турніру. Можливо, команді не вистачало яскравого лідера – такого, як Андрій Шевченко, який міг поодинці вирішити результат матчу. А взагалі, на початку 2000-х "Динамо" боялися і поважали в Європі, могли будь-якому бій дати. Хоча і провали бували, не без цього. Я не рвався йти з "Динамо", тим більше яких- то цікавих пропозицій не було, наскільки я знаю. Шкода, що деяких хлопців вже в живих немає – Белькевича, Гусіна. Відмінні хлопці, справжні лідери".

ПРО КОНФЛІКТИ
"Та вони в будь-якому колективі є! Коли я грав в "Динамо", то і конфлікти траплялися, і бійки. Але ці спалахи емоцій говорили про те, що футболістам не все одно, що відбувається з командою. Ось читав недавно інтерв'ю відомого екс- форварда збірної Румунії Панку, який зараз бігає за "Рапід" (Бухарест). Так він поскаржився на байдужість партнерів по команді. "Рапід" на останньому місці, всім програє – а гравці спокійні, як удави. Це і бісить Панку, але я його розумію. Краще вже битися і говорити на підвищених тонах, але з користю для справи, ніж махнути на все рукою".

ПРО ЛОБАНОВСЬКОГО І СУРКІСА
"Я не знаю, чому мене раптом зарахували до любимчикам Валерія Васильовича. Потурань він мені не давав, ганяв до сьомого поту нарівні з усіма. І критикував постійно. Якось запитали його: "А що нам треба зробити, щоб ви нас похвалили?" Лобановський відповів: "Працювати". і лише після чотирьох переконливих перемог поспіль дочекалися від нього компліменту. Але тренер тут же показав нам статистику і сказав, що ми тепер завжди повинні такий рівень показувати. Я з ним спілкувався і з перекладачем, і за допомогою земляка Черната, а коли мову вивчив, то і сам. Бувало, і на підвищених тонах говорили, але все одно зберіг про нього найкращі спогади.

А Суркіса ми любили, називали його позаочі "татом". Він строгий, міг вліпити серйозний штраф. Але якщо команда грала здорово, то міг і пробачити штраф. Я теж вважаю, що якщо футболіст на полі показує відмінну гру, то йому можна багато пробачити. Ми не були ангелами в "Динамо", всяке бувало. Але на поле віддавалися грі цілком".

ПРО ЛУЧЕСКУ
"Я стежу за його кар'єрою, адже саме Мірча запросив мене у свій час з "Брашова" в "Рапід". Я багато чого в нього навчився і дуже поважаю його як людину і тренера. Луческу живе футболом – всі ігри дивиться, все знає. Пам'ятаю , інший раз дивлюся трансляцію домашнього матчу "Металурга" (Донецьк), глядачів раз-два і все, але Містер уважно стежить за грою наживо. У Румунії дуже засмутилися, коли Луческу відмовився недавно очолити збірну. Усі вважають, що він був би ідеальним наставником для румунів і зміг би повернути команді її колишню славу. Щодо Йорданеску, якому довірили збірну, так не говорять, хоча він теж досвідчений і титулований тренер. Однак Луческу посильніше буде".

ПРО НИНІШНЄ "ДИНАМО"
"У мене один епітет – супер! Команда знову лідирує в чемпіонаті, здорово виступає в Лізі Європи, а головне – демонструє видовищний атакуючий футбол, який подобається глядачам. Я ще застав в команді молодого Ярмоленко, якого" травили "в ту пору, що багато моментів тринькає. Радий його прогресу, тепер у нього з реалізацією повний порядок".

ПРО РЕБРОВА
"Ще коли ми грали разом, то Сергій підкуповував своєю серйозністю. Я не бачив, щоб він вів якісь конспекти або записи, але напевно багато корисного почерпнув у наставників, з якими працював. Великим плюсом для Реброва стало і те, що він працював з молоддю, потім помічником головного тренера в першій команді. Загалом, розвивався поетапно і набирався досвіду, а там і сам дозрів до самостійної роботи. Результат очевидний".

ПРО ШОВКОВСЬКОГО
"Саша відноситься до тієї категорії гравців, яких можна і потрібно ставити в приклад молоді. Я пам'ятаю, як він серйозно ставився до тренувань, взагалі не давав собі розслабитися. Настояшие професіонал! Може, тому і грає до сих пір, хоча воротарі, традиційно, самі "довговічні" з футболістів".

ПРО КИЇВ
"Я дуже люблю це місто, з ним пов'язано багато хороших спогадів. Я часто тут буваю. Те з дружиною і сином відвідуємо родичів, то на тренерські курси приїжджав. Навіть був на фіналі Євро-2012, тесть десь квитки дістав. А в востаннє влітку гостював, коли чемпіонат світу йшов. Дружина буває в Києві частіше ".