"Генгам" стайл: представляємо суперника "Динамо" в Лізі Європи

Французький "Генгам", зустрічі з яким чекають "Динамо" в 1/16 Ліги Європи 19 і 26 лютого, на цілих 15 років старше киян. Клуб з Бретані був заснований в 1912 році, а "біло-сині" – в 1927-му. До речі, повна назва французької команди звучить, як En Avant de Guingamp ("Вперед, Генгам"), часто її скорочують до абревіатури EAG, ну а в наших широтах її іменують за назвою міста, який вона представляє. Хоча місто – занадто гучна назва для населеного пункту Генган з населенням 8000, хоча з прилеглими комунами (хутора чи села, якщо по-нашому) все 23000 набереться. Місто можна назвати і Генгам, і Генган – місцеві не ображаються, так як самі найчастіше називають його Гвенкамп. Справа в тому, що територія сучасної Бретані багато століть тому була заселена бриттами, які перебралися через Ла-Манш на материк. Так що бретонський діалект скоріше ближче до англійської мови, ніж до французького. А назва Гвенкамп перекладається з бретонського, як "біле поле".

Але повернемося до футболу. "Генгам" багато років бовтався в аматорських і регіональних лігах, ще тоді заробивши прізвисько "фермери". А "народилося" воно в 1943-му, коли у команди з'явився перший офіційний спонсор – компанія Tanvez, яка базувалася в Генгане і займалася виробництвом сільгосптехніки: тракторів, сівалок тощо. Нерідко і "трактористами" називають, що робить "Генгам "схожим на білоруський клуб БАТЕ, який носить аналогічне прізвисько, так як спонсорується заводом з виробництва тракторів.
Перші серйозні успіхи бретонців на внутрішній арені прийшли після того, як президентом клубу в 1972-му році став молодий і енергійний Ноель Ле Гре. Вже на п'ятому році його правління команда вийшла в Лігу 2 (другий дивізіон Франції) і закріпилася там на роки. Періодично наводячи шерех у Кубку країни, то й справа вибиваючи з розіграшу більш іменитих суперників.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Лише в 1995 році "Генгам" зумів пробитися в Лігу 1, де, ясна річ, думав лише про виживання. Зате "фермери" виграли Кубок Ліги і завдяки цьому пробилися в скасований кілька років тому Кубок Інтертото, в якому розігрувалися три путівки в Кубок УЄФА. І в Європі "Генгам" не вдарив обличчям у бруд, вигравши турнір (у фіналі за сумою двох зустрічей був переможений дуже потужний тоді російський "Ротор"). А ось в Кубку УЄФА французам відверто не пощастило з жеребкуванням – в кваліфайн-раунді італійський "Інтер" поставив кубкових бійців-провінціалів на місце – 4:1 за сумою двох матчів. У 1998-му "Генгам" вилетів з Ліги 1, але зате поповнив свої ряди зоряним новачком – кращий футболіст Європи 1991 Жан-П'єр Папен особливих рекомендацій не потребує. Правда, користі від 35-річного форварда вже було мало – 10 ігор і три голи за сезон, так що від зоряного ветерана поспішили позбутися. У 2000-му, під керівництвом наставника Гі Лякомб, "Генгам" повернувся в еліту, сходу посів 10-те місце, але вже в наступному сезоні лише в останньому турі врятувався від вильоту. А в сезоні 2002/2003 "фермери" так здорово грали в чемпіонаті, що ледь не потрапили в призери, зайнявши підсумкове 7-ме місце. У їх складі тоді феєрія ще нікому не відомі Флоран Малуда і Дідьє Дрогба, на двох забили 27 м'ячів. Зрозуміло, після закінчення сезону лідери "Генгама" були завербовані "Марселем" (віддав за Дрогба 6 млн євро) і "Ліоном" (Малуда пішов туди як вільний агент). Без цієї парочки "Генгам" знову понизився у класі, але через сезон повернувся. У 2009-му "фермери" нагадали про своє кубковому характері, завоювавши Кубок Франції. У фіналі були обіграні сусіди з "Ренна" (2:1). А в травні 2014-го історія повторилася: Париж, "Стад де Франс", фінал Кубка, в суперниках все той же "Ренн". І знову "фермери" перемогли – 2:0. До речі, на обидва фінали багато вболівальників "Генгама" добиралися до столиці на... тракторах! Така ось фішка у провінціалів.

І в нинішньому розіграші Ліги Європи "фермери" показали свій кубковий характер. Лише в останньому турі "Генгам" вирвав путівку в плей-офф з рук ПАОКа, обігравши в Салоніках лідера чемпіонату Греції (2:1). А вже в наступній грі завдав першої поразки в чемпіонаті могутньому "ПСЖ" – 1:0. Так що небезпечні "фермери" попалися киянам. І якщо "Динамо" дозволить собі недооцінку суперника, то в 1/8 фіналу запросто можуть в'їхати "трактористи".

ЦИФРИ:

120 тисяч євро заплатив "Генгам" в 2002-му клубу "Ле Ман" за перехід форварда Дідьє Дрогба

12-те місце в поточному чемпіонаті Франції займає "Генгам" станом на 05.01.2015

18 тисяч глядачів вміщує домашня арена "Генгама" – "Стад дю Рудуру", який був зданий в експлуатацію в 1990 році

80 тисяч глядачів (національний рекорд) зібрав фінал Кубка Франції-2009 "Генгам" – "Ренн" (2:1)

КУЛЬТОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ:

Відгадайте загадку: був президентом футбольного клубу, потім керував професійної лігою, а через час очолив національну федерацію. Хто це? В Україні будь-який уболівальник вам відповість: "Так це ж Григорій Суркіс!". А от у Франції скажуть, що мова йде про месьє Ноель Ле Гре. І справді, біографія цього функціонера в чомусь нагадує шлях, по якому пройшов Суркіс-старший.

Коли Ноелю в 1972 році був довірений пост президента "Генгама", йому було всього 30. Тренер команди і добра половина персоналу були старше свого шефа, що зовсім не бентежило Ноеля. Ле Гре зарекомендував себе як розумний бос, під керівництвом якого маленький сільський клуб домігся видатних успіхів. Так, в 1984 році "Генгама" було присвоєно статус професійного клубу, а завдяки зусиллям Ле Гре в 1990-му відгриміли нову арену. Ноель ще й успішний бізнесмен: разом з партнерами володіє власною риболовецької флотилією, а також низкою заводів і фабрик з переробки продуктів із загальним річним оборотом в 180 млн євро. І політики не цурається, підтримуючи соціалістів. Саме під їх прапором він з 1995-го по 2008 рік був мером Генган.

У 1991 році Ле Гре очолив професійну футбольну лігу Франції, склавши повноваження президента "Генгама". Також він був обраний віце-президентом французької федерації і завдяки своїй діловій хватці примудрився вибити кілька вигідних рекламних контрактів. У Франції кажуть, що завдяки Ле Гре струмочки вливань в місцевий футбол стали потоками. Логічно, що з такими задатками та досвідом у червні 2011 року Ноель більшістю голосів був обраний президентом національної федерації.

"КОЛГОСПНИКИ" БЕЗ СТРАХУ: ПЬЕ І БЛЯ ЧЕКАЮТЬ НА СВІЙ ЧАС

Нинішнім "Генгама" керує молодий (42 роки) тренер Жослен Гурвеннек, який всього на два роки старша за свого київського колеги Сергія Реброва. Уродженець Бретані був хорошим футболістом, пограв на своєму віку за "Ренн", "Нант" (головні команди в його регіоні, третім з деяких пір став "Генгам"), "Марсель" і "Бастію", а з футболом зав'язав лише в 2006 році. У 2008-му Жослен прийняв аматорський "Ла-Рош". Виходило непогано, і в 2010-му Гурвеннека покликали в "Генгам". Початківець наставник з радістю прийняв запрошення клубу з рідної Бретані, і паралельно з роботою старанно навчався на тренерських курсах, щоб отримати ліцензію. І ось уже чотири роки Гурвеннек рулить "трактористами", повернув їх у Лігу1 і виграв Кубок Франції. Йому пророкують велике тренерське майбутнє. Кажуть – блискучий мотиватор, може налаштувати підопічних на "зарубив" з будь-яким грандом, та хоч з самої "Барселоною"!

"Я вчу своїх гравців нікого не боятися на поле. Багато хто недооцінює "Генгам", за рахунок цього ми добули чимало славних перемог", – міркує Жослен. У його команді немає футболістів з гучними іменами, хіба що півзахисників з лавки запасних Пье і Бля можна зарахувати до таких, але лише через прізвищ. А ще в команді грає Тібо Жиресс – син легендарного гравця "Бордо", "Марселя" і збірної Франції Алена Жиресс. Але поопаснее цих хлопців буде 26-річний уродженець Гваделупи Клаудіо Бове. На рахунку 26-річного нападника – більше третини всіх голів "Генгама" в нинішньому сезоні: 13 з 32. Причому у Бове немає заточеного на один турнір. З рівним успіхом забиває і в національних змаганнях, де у нього дев'ять м'ячів, і в Лізі Європи. Там в його активі чотири голи – до речі, на один більше, ніж у Ярмоленка.