Герой молодіжного чемпіонату світу Юхим Конопля: "Тренера обливали водою – скінчилося шампанське"

20 червня 2019, 10:04

Кінзерський Едуард Кінзерський Едуард

Юхим Конопля в складі збірної України U20 став чемпіоном світу. Юний футболіст - про фартові шкарпетки капітана, італійців із сигаретами і розлучення "золотої" команди

Юхим Конопля. Схожий на Скоулза. І на своїй позиції виділяє британців. Фото Getty Images

Юхим Конопля. Схожий на Скоулза. І на своїй позиції виділяє британців. Фото Getty Images / Фото: Getty Images

Чемпіон світу U20 Юхим Конопля, самий гольовий распасовщик збірної України на Мундіалі, розповів "Сьогодні" про стоячих колумбійців та італійців із сигаретами, про пам'ятник Льоліку і Боліку і про "репера" Корнієнка, про те, як розлучалася "золота" команда.

Спадкоємці Срни, Мораєса і Циганкова: ким стануть герої "золотої" збірної України U20

- Юхим, хто із суперників доставив нашій збірній найбільше клопоту?

Реклама

- Звичайно, Італія. Ну, ми цього і чекали від них: дуже дисциплінована команда, із зоряним складом, багато їхніх футболістів уже грають у Серії А. Це був матч до першої помилки, і добре, що вони помилилися раніше, а ми цим скористалися і втримали переможний рахунок. Але після гри ми були вичавлені, не було сил навіть радіти. А більшого чекали від Колумбії. Коли ми розбирали їхні матчі, вони здавалися такими реактивними, дуже хорошими в роботі з м'ячем. Хоча було видно, що у відбиранні працювати не люблять – як і всі південноамериканські команди. А в грі з ними виявилося, що нападник, який грав проти мене, простояв весь перший тайм на брівці, а коли отримував м'яч, відігравав назад. Не бігав ні вперед, ні назад. І така ж ситуація була на протилежному фланзі.

- Який нефутбольний або навколофутбольний момент на цьому чемпіонаті запам'ятався?

- У Бельсько-Бяла поруч з нашим готелем був пам'ятник Боліку і Льоліку, героям відомого польського мультсеріалу – саме в цьому місті розташована студія, де його робили. Ну, ми всією командою на пам'ять біля цього пам'ятника сфотографувалися – все-таки мультфільми про Боліка і Льоліка в дитинстві багато хто дивився. Ще запам'яталося божевільна якість футбольних полів – й ігрових, і тренувальних. Причому навіть в якихось селах, куди ми приїжджали на тренування, галявини всюди були дуже гідні. А, і ще момент: після гри з Італією виходимо зі стадіону до автобусів – їхній і наш паркувалися поруч. Італійці майже всією командою стоять біля свого автобуса і курять: хто звичайні сигарети, хто електронні. Повз проходять їхні тренери, лікарі – нуль реакції. Хоча це для них звична справа. Пам'ятаю, ще торік на Євро їх штрафували в готелі за те, що вони курили в номерах. І взагалі італійці – найпротивніші: більших симулянтів і провокаторів важко знайти. А їхні тренери із суддями поводяться так, ніби ті якісь школярі.

Реклама

- З ким із суперників обмінявся на пам'ять футболками?

- Та ну, що ви. Нам же не по 20 комплектів форми на чемпіонат видавали. Одну татові з мамою на пам'ять привіз, одну – другові, одну собі залишив – ось і все.

- Кажуть, що в кожній команді на фарт повинен бути хоча б один рудий. Тобі тренери або партнери про це під час ЧС не нагадували?

Реклама

- Жартували, звичайно (з посмішкою). Говорили: "Конопля зобов'язаний бути в складі. Якщо він на полі, ми виграємо по-любому".

- А те, що ти схожий на Пола Скоулза, часто помічають?

- Кажуть іноді. Але я до цього спокійно ставлюся.

- З нинішніх правих латералів хто тобі імпонує?

- Зараз, напевно, один з найліпших на моїй позиції – Трент Александер-Арнольд з "Ліверпуля". Ну і Кайл Уокер із "МанСіті". Дуже подобався Срна. Даріо – бровочник від Бога, хоч і не найшвидший, але завжди вмів опинитися в потрібний час в потрібному місці. А які передачі віддавав!

- Під час ЧС хлопці дотримувалися якихось ритуалів або забобонів?

- Наскільки знаю, Валера Бондар весь ЧС шкарпетки не прав – на фарт. На всі матчі виходив в одних і тих же. До фіналу вони були вже в не найкращому стані. Плюс не голилися – і тренери, і хлопці, у кого бороди ростуть. Позаростали всі.

- А хто в команді був найзапальнішим?

- За емоції у нас відповідав Вітя Корнієнко. Він і сам під репера косить – кепочка, комірець стійкою. І постійно носив із собою переносну колонку, після кожної гри "наварював" в роздягальні по повній. І в автобусі, коли їхали з матчів, і на вечері в готелі – скрізь із музикою.

- Коли у фіналі ви вже на 5-й хвилині пропустили гол, чи не промайнула думка: "Все пропало!"?

- Взагалі не було таких думок. Просто подумав про себе: "Ну що: VAR дав, VAR узяв". Але ноги не підкосилися, руки не опустилися, відчував упевненість. Знав, що хоча б один шанс у нас буде. А виявилося, що відразу три (посміхається). Корейці трохи здивували – люди без емоцій, як роботи. У італійців після півфіналу половина команди плакала, інша половина лізла з'ясовувати стосунки. А корейці просто стояли – ніяких емоцій. Та й у грі, я думав, вони будуть жвавішими. Напевно, теж позначилася втома, все-таки вже сьома гра. Але у нас, мабуть, характер виявився міцнішим.

- Від кого були перші СМС із привітаннями після фіналу?

- Від батьків і моєї дівчини Насті.

- Чия була ідея організувати душ для Олександра Петракова на прес-конференції після фіналу?

- Я так і не зрозумів. Коли зайшли в роздягальню, позаливати шампанським, зробили по ковточку, наробили селфі з кубком, потім зайшов президент Федерації, подякував нам. Начебто метушня почала вщухати. І тут знову починається якийсь рух. Чую, пішла хвиля: "Йдемо на пресуху Васильовича поливати". Хотіли шампанським, але воно на той час вже закінчилося (сміється), обійшлися водою.

- Де провів ніч після фіналу завойований кубок? У чиєму готельному номері?

- Начебто у Валери Бондаря. Оскільки він із ним всюди носився, не випускав із рук – і в аеропорту, і в літаку, говорив: "Як синочка рідного ношу!" – думаю, що і на ніч він його до себе в номер забрав.

- Питання про матеріальну винагороду від ФФУ ще не порушувалось?

- Ні. Вручили значки МСМК, медалі, вимпели. Чи буде щось ще – поки незрозуміло.

Читайте також: "Преміальні будуть. Хвилюватися не варто": УАФ заспокоїла переможців молодіжного ЧС-2019

- Ваша збірна припинила своє існування. Якось із хлопцями відзначили розставання?

- Відразу після офіційної церемонії в Будинку футболу у нас був замовлений банкет в ресторані. Всі хлопці, тренери, персонал. Дуже добре посиділи. Хоча привід був сумний – ми адже п'ять років разом були, як рідні вже стали. Ніколи ніякого напруження не було, ніяких розмов на тему: ти – з "Динамо", я – з "Шахтаря", – "хохол", я – "кріт". Всі пацани – чесні й чисті. Тому, звичайно, багато хороших слів на прощальному банкеті говорили, які горді один одним, як шкода розлучатися.

- Після такого успіху розраховуєш поїхати на збір із першою командою "Шахтаря"?

- Сподіваюся, що це чемпіонство якось позначиться на моїй подальшій кар'єрі в "Шахтарі". Дуже хочеться потрапити в першу команду – будь-який гравець молодіжного складу мріє про це. Але як воно складеться – подивимося.

Ім'я: Юхим Конопля

Народився: 26 серпня 1999 року в Донецьку

Правий захисник.

Зріст – 175 см, вага – 70 кг

Конопля є вихованцем академії "Шахтаря" і минулий клубний сезон провів у молодіжному складі "гірників", ставши чемпіоном України U21. На "золотому" ЧС U20 зіграв у шести із семи матчів збірної України і увійшов до трійки найліпших асистентів мундіалю – по чотири гольові паси у Коноплі, корейця Кан Ін Лі і норвежця Йенса Петера Хауге.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти