Небесне "Динамо": сльози Шеви, 17-річний Гусін і зграя білих голубів

Бойовою нічиєю (3:3) завершився вчора матч ветеранів "Динамо", присвячений пам'яті Андрія Баля, Валентина Белькевича та Андрія Гусіна. Так склалося, що всі ці легенди київського клубу після закінчення своїх виступів не організовували прощальні матчі, хоча кожен з них, безумовно, заслуговував пишних проводів з великого футболу. Це прикре непорозуміння вирішили виправити вже після раптових відходів з життя великих футболістів. Пом'янути друзів футболом вирішили на клубному стадіоні "Динамо", вхід на який для вболівальників зробили безкоштовним.

А за кілька годин до матчу пам'яті на Байкове кладовище до свіжих могил Баля, Белькевича і Гусіна приїхали їхні рідні та близькі, а також Андрій Шевченко, Каха Каладзе, Георгій Деметрадзе, Бадр Каддурі, Сергій Ковалець та інші прославлені гравці клубу. Поклали квіти Григорій та Ігор Суркіси, які також відвідали розташовану поруч могилу Валерія Лобановського. Було на цвинтар і багато простих уболівальників. "Валерій Васильович збирає на тому світі пристойну футбольну компанію, небесне "Динамо", – сумно зауважив один з патріархів української спортивної журналістики Олександр Липенко.

Андрій Шевченко, підійшовши до рідних Гусіна зі словами розради, і сам не витримав – очі кращого футболіста Європи 2004 року наповнилися сльозами... "Ком у горлі і дуже важко на серці. Ми втратили видатних футболістів і чудових людей. Це були мої друзі... Цінуйте своїх близьких і друзів", – скаже пізніше Шева.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У матчі пам'яті легендарного тріо виявило бажання зіграти стільки заслужених ветеранів, що, за словами спортивного директора Олексія Михайличенка, їх з лишком вистачило б на четере команди з повною обоймою запасних. Але в підсумку на поле вийшло дві команди "Динамо" – "біле" і "синє", за кольором екіпіровки. Цікаво, що в матчі взяли участь екс-гравці не тільки київського, але також московського (Уваров), тбіліського (Каладзе, Деметрадзе) і мінського "Динамо" (Варивончик, Кульчій, Штанюк, брати Маковські). Опинився в цій зоряній компанії (четвертий воротар в команді "білих") і російський музикант Юрій Давидов, засновник і учасник групи "Зодчие". Як з'ясувалося, він був дружний з Андрієм Балем, тому відразу ж відгукнувся на пропозицію приїхати. Через проблеми зі здоров'ям не зміг зіграти Олег Блохін, але він теж був разом з одноклубниками на стадіоні.

Приїхали на стадіон і виступили перед присутніми брати Суркіси, міністр спорту Дмитро Булатов і столичний мер Віталій Кличко. У ложі для почесних гостей був помічений і президент ФФУ Анатолій Коньков.

12 тисяч уболівальників на стадіоні раз за разом відчували напади ностальгії, коли знову бачили сейви Чанова, ювелірні передачі Буряка і Калитвинцева, швидкісні ривки Реброва і небезпечні удари Шевченка... До слова, Шева капітанив у "синіх", пліч-о-пліч з ним грав 17-річний Андрій Гусін-молодший, який виступає в "Дніпрі". Він дуже старався, хотів забити, але не використав свої моменти. Однак багато експертів упевнені, що Гусін-молодший має всі задатки, щоб стати футболістом високого рівня.

Немає сенсу докладно переповідати те, що відбувалося на полі – це треба було бачити на власні очі. До того ж результат у подібних матчах не ставиться в основу. Знамениті майстри просто грали в своє задоволення. Швидкість у багатьох вже не та, що раніше, та й деяким зайва вага не дозволяє носитися як в молодості. Але майстерність, звичайно ж, нікуди не поділася. Часом складалося враження, що той же Ребров і зараз би міг виходити на поле за головне "Динамо" – гіршим би точно не був. Дуже активний був і Бадр Каддурі, який виконав довгий шлях з Марокко в Україну, щоб віддати данину пам'яті своїм колишнім одноклубникам. "Я не міг вчинити інакше. Коли я тільки перейшов в "Динамо", мені було важко – незнайома країна, люди, звичаї. Валік і Андрій тоді допомагали мені пошвидше адаптуватися в команді, я сприймав їх як старших братів. Це були справжні професіонали і люди з великими серцями", – розповів після матчу Бадр, який ще начебто не закінчив з футболом, але поки залишається без клубу.

Яскравий футбольний спектакль завершився бойовою нічиєю, хоча навіть по ходу матчу його учасники запевняли, що ні про що таке не домовлялися. Після фінального свистка арбітра Деревинського прозвучали три залпи, присвячених Балю, Белькевичу і Гусіну. А ще в небо злетіла зграя білих голубів, які ще довго кружляли над чашею стадіону...

"Дуже шкода, що доводиться збиратися за таких ось сумних обставин. Краще, звичайно ж, грати в подібних матчах з нагоди ювілеїв або якихось більш радісних подій, ніж таке. Але так влаштоване життя: хтось іде раніше терміну. Треба було зібратися і зіграти за хлопців, які були справжніми патріотами "Динамо". Вони з нами доти, поки ми їх не забули. А забути неможливо", – резюмував після матчу Олег Протасов. Він правий – Баля, Белькевича і Гусіна пам'ятатимуть. І ... життя триває.