Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Олег Блохін: "Мене не відпускали з "Динамо", а Шевченку пощастило"

5 листопада 2017, 13:02

Екс-тренер збірної України і "Динамо" розповів нам про своє здоров'я, полювання на зайців і прогулянки з Бетменом

Олег Блохін: "Не забий Мілевський пенальті - йому б відірвали голову"

Олег Блохін: "Не забий Мілевський пенальті - йому б відірвали голову" / Фото: Юрій Кузнєцов

Найближчої неділі, 5 листопада, Олегу Блохіну виповниться 65 років. Перед ювілеєм володар "Золотого м'яча-1975", екс-тренер збірної України і "Динамо" розповів нам про своє здоров'я, полювання на зайців і прогулянки з Бетменом.

- Олегу Володимировичу, здавалося б, ще недавно ви відзначали в Premier Palace своє 60-річчя, на яке прийшло багато гостей: Леонід Кравчук, Андрій Баль, Ігор Бєланов, який подарував вам тоді картину, на якій зображені ви, він і ще один володар " золотого м'яча "- Андрій Шевченко... І ось на носі у вас – 65.
- Ці п'ять років пролетіли – я і не помітив. Але так влаштоване життя, нічого не поробиш.

- Як збираєтеся відзначити?
- Чесно, ніяких особливих святкувань не планую – в родинному колі посидимо.

- Мені здається, вас ще можуть змусити змінити свої плани, наприклад, в бік ресторанного залу, напевно адже багато хто захоче привітати вас особисто.
- Не знаю, не знаю... Я кажу, як є на сьогодні. Що буде завтра, подивимося.

- Чи дотримуєтеся традиції задувати свічки?
- Ну, діти змушують (сміється). Іноді, до речі, дочки самі іменинний торт і готують. Мама, звісно, їм допомагає.

- У дочок, Ані і Каті, є кулінарний талант?
- Це треба буде у їх майбутніх чоловіків запитати. Але мені подобається! Як часто вони мене балують смачненьким? Справа в тому, що у них не так-то багато часу. Школа, заняття – день забитий.

- Теніс у їхньому житті залишається?
- Якраз заняття тенісом призупинили. Катя (їй 15) не хоче, а змушувати її не бачу сенсу. Хоча спортом, для себе, продовжує займатися, але це вже не професійно. А Аня (їй 16) закінчує школу, треба здавати іспити – їй уже теж не до тенісу. Упор – на навчання.

- На сімейній раді ще не вирішували – дівчата в Україні здобуватимуть вищу освіту чи за кордоном?
- Тут, це точно.

- Зі своїми кавалерами вас не знайомлять?
- Це вже їхні проблеми (посміхається). Є у них хлопчики, напевно. Але поки вони їх не показували.

- Бояться, що тато не схвалить?
- А чого мене боятися? Це їхнє життя. Тим більше скільки ще разів їх уподобання можуть змінитися.

- На 60-річчя у вас був цілий список заборон від лікарів у зв'язку з існуючими на той момент проблемами зі здоров'ям. Зараз вже зможете дозволити собі випити келих вина чи чогось міцнішого?
- Ну, я і на 60 років випив трохи коньяку. Думаю, зможу – це сто відсотків. Знаєте, я відтоді кожні півроку перевіряюся в Києві у лікарів.

- Що говорять?
- Все нормально, все стабільно. Просто я зрозумів після уходу Андрійка Баля, інших хлопців, що треба приділяти собі увагу. А то ми якось безладно до цього ставилися – мовляв, спортсмени ж, здорові мужики, тож що там може статися? А коли сталося, багато хлопців почали перевірятися. І правильно роблять.

- Чи є, наприклад, щось таке, чого вам не можна їсти?
- Та ні. Я все їм. Стежу за вагою, хоча проблеми із зайвими кіло у мене ніколи не було.

- Чи часто вам випадає няньчитися з вашої трирічною онукою Жаклін? Ви суворий дідусь?
- Я зі своїми дочками не був суворим, а з онукою – тим більше. А зустрічатися з Жаклін виходить не так і часто. По-перше, ми не так вже близько живемо. По-друге, внучка вже ходить до садка. Але, звісно, гостюємо один у одного, граємо. Однак в таких випадках вона більше з моїми дочками проводить час: з ними цікавіше, ніж з дідусем.

- А як же залізти дідусеві на спину?
- Не дозволяю. А раптом спину заклинить, що тоді робити (сміється)? Вона у нас дівчинка спритна. І це добре.

- Адже це такий вік, що вона щосили починає розмовляти.
- Так, але батьки розуміють Жаклін куди краще, ніж я.

- Коли я вам телефонував домовлятися про інтерв'ю, ви були зайняті. Як зараз виглядає ваш день?
- Так, є деякі зустрічі. Плюс я підтримую форму.

- У фітнес-клубі?
- Нехай це буде секретом.

- Доведеться вгадувати. Басейн? Йога?
- Все одно не вгадаєте. Цікава штука, але не скажу.

- Масажі?
- Масажі роблю саме собою. Але йдеться не про це.

- Так порадьте іншим, може, комусь допоможе...
- Знаєте, це суто індивідуальне.

Реклама

- Скільки зараз дозволяєте собі поспати?
- О сьомій ранку, коли діти встають збиратися до школи, я вже на ногах. А потім вже можна і поспати, і піти позайматися.

- Не занудьгували за роботою?
- Я зараз у творчій відпустці. Але кілька років ще потренував б. А як вийде, це вже інше питання. Поки що реально серйозної пропозиції не було.

- Нещодавно вас бачили в Києві за переговорами з китайцями.
- Вони якраз виявилися несерйозними людьми.

- Не думаєте якось форсувати питання з роботою?
- Підкажіть, як?

- Може, варто активізувати агента...
- Агента я можу накрутити. Він може пропонувати мою кандидатуру, але якщо вона, припустимо, не підходить, тоді що – агента вбивати (сміється)? Агент робить все, що в його силах.

- Коли востаннє були на стадіоні?
- Років зо три тому. Але що за матч, вже не згадаю.

- Жодна інша країна, крім нашої, не дала світу відразу трьох нападаючих, які виграли "Золотий м'яч". Але при цьому на вирішальну гру відбору ЧС з Хорватією у збірній не знайшлося форварда. Як ви для себе це пояснюєте?
- Дефіцитна позиція. Ви ж подивіться, скільки зараз платять за хороших нападаючих – Неймара, Мбаппе. І до того ж, якщо людина забила минулого сезону 10-15 м'ячів, а цього її не видно – це, як на мене, не нападаючий. Потрібна стабільність.

- Так нам хоча б українського форварда з 10 голами зараз, 15 – це взагалі космос...
- Все-таки при такому рівні чемпіонату України, як зараз, свої 15 треба забивати, особливо в лідируючих командах. Якщо ти, звісно, нападаючий. А якщо з тебе просто роблять зірку...

- По-вашому, були у нас реальні шанси потрапити на ЧС-2018?
- Були. Я говорив знайомим: "Туреччину здолаємо – є у мене таке чуття. Найважче буде в Ісландії, там складно грати, тим більше у них зараз непогана команда. Ось якщо там не програємо, шанс буде колосальний". Але, на жаль, в Рейк'явіку поступилися. Інакше, думаю, на ЧС вийшли б.

- За кого тепер там вболіватимете і кого вважаєте фаворитом?
- Так важко сказати. Візьміть ту ж Аргентину – така команда, а ледве потрапила на ЧС. Бельгійці з їх підбором гравців кожен раз в фаворитах – а все не вистрілять. Зате Португалія, на яку ніхто не ставив, виграла Євро-2016. Прямо як греки 2004-го. Але те, що майбутній мундіаль дивитимуся, це 100%.

- Чи пригадуєте свій ЧС-2006? Ви ж тоді серію пенальті проти Швейцарії не бачили, пішли до підтрибунки.
- Так я хотів запалити, а мені не дали! Вигнали. І я пішов до роздягальні. Нерви були на межі.

- Багато випалили?
- Навіть однієї сигарети не встиг, як Паша Швидкий, наш фізіотерапевт, зайшов: "Володимировичу, пішли. Всі добре". Що я відчув в цей момент? Полегшення. До того моменту емоцій вже не залишилося.

- Через якийсь час переглянули ту серію пенальті?
- Не дивився ще.

В тренді
Онлайн чемпіонату світу з біатлону: чоловічий спринт – Підручний з падінням в ТОП-10
Норвезькі фанати біатлону заполонили Антхольц

- Та ну!
- Жартую. Звісно, переглянув. А до того... Пам'ятаєте, на післяматчевій прес-конференції сказав: "Упевнений, що Шевченко забив". І всі журналісти почали сміятися, бо Андрій свій 11-метровий не реалізував.

- А як щодо Мілевського?
- Забив панянкою – молодець. Не забив би – голову відірвали б. Команда, не я. Якщо ти б'єш в кут, і воротар витягнув – це одне. А якщо по центру таким авантюрним ударом... Але впевнена була у собі людина, що зробиш.

- Ви взагалі оглядали той ЧС після вильоту України?
- Оглядав.

- І як вам момент, коли в фіналі Зідан буцнув головою Матерацці?
- Якщо Матерацці образив маму чи сестру Зідана, то я Зінедіна розумію. Не виправдовую, але розумію. Ти можеш, грубо кажучи, морду набити супернику, але до чого тут його родичі?

- Ви розповідали, що вдома у вас три собаки – Цент, Фіфа (з наголосом на "і") і Бетмен...
- Цент, на жаль, вже помер. Це була вівчарка. Залишилися йорки. У одного з них такі кумедні вуха і він так літав з дивана на диван, що я сказав: "Ось, Бетмен у нас". Хоча його і Басею кличуть – на все клички відгукується. Прикольні собаки. Люблю з ними гуляти.

- У вас три дочки, внучка. Як щодо внука?
- Це не до мене питання (сміється).

- Ну ви не натякали старшій дочці, Іриші?..
- Ні, ні. Це їхнє життя.

Реклама

- Коли востаннє вибиралися на полювання?
- Давно вже. Напевно, з цією справою пора вже зав'язувати.

- А своє перше полювання пам'ятаєте?
- На зайця – в Страхоліссі, під Києвом. Я ще гравцем був.

- Кажуть, новачкам щастить...
- Незрозуміло як, але я тоді трьох зайців убив. Випадково. Їхали на уазику стернею, світло фар, заєць не йде – і ти стріляєш в нього.

- Не шкода потім було звіряток?
- Знаєте, переважав азарт. Шкода було, коли поранений заєць забрався до лісопосадки і плакав, як дитина. Там хлопці шукали його, добивали. Ось це, звісно, неприємні відчуття.

- Чи можна вас назвати любителем кіно?
- Думаю, так. Наприклад, сподобалося "Зроблено в Америці". "Гра престолів" цікава. Взагалі, у мене більше люблять дружина з дівчатами дивитися.

- А ви вже до них приєднуєтеся?
- Звісно. Попкорн поїсти (сміється)!

- Попкорн – це вдома чи в кінотеатрі?
- І там, і там. Бачите, як весело живу.

- Чи є роль, яку вам, може, хотілося б зіграти в кіно?
- Не знаю. А ви мене уявляєте в якійсь ролі?

- Царя. Або полководця. Це перше, що спадає на думку.
- Ну, це ваша думка. Особисто я себе в кіно не уявляю.

- Днями Роналду став гравцем року за версією ФІФА. Вони з Мессі вже 10 років нікому не віддають це звання. Хто з них вам симпатичніше як футболіст?
- Причому тут "симпатичніше"? Обидва найбільші гравці. Ви мені вибачте, якщо людина в ЛЧ забиває 13 м'ячів... Можна говорити що завгодно про Роналду – подобається, не подобається. Але він видатний гравець. Втім, нічого вічного в цьому світі не буває. Скоро їх змінить хтось новий.

- Можна їх назвати найкращими в історії футболу? Я маю на увазі порівняно з Пеле, Марадоною?
- Давайте нехай вони закінчать кар'єру, а потім подивимося, як їх називати. Все пізнається на відстані.

- Як вам розвиток кар'єри Ярмоленка?
- Я давно говорив, що йому пора йти. Нехай спробує себе в хорошому чемпіонаті.

- Це те, чого хотіли свого часу ви, але так і не отримали.
- Коли я віддав "Динамо" 10-11 років, звісно, хотілося випробувати себе за кордоном, поваритися в цій кухні. Але мене ж не відпускали. Це Шевченко пощастило, що він молодим поїхав.

- Ви тільки не смійтеся... Через два роки – вибори до Ради...
- Ха-ха-ха (Олег Володимирович не стримує сміху).

- Якби вас запросили до якоїсь політсили?
- Ні, поки що ні.

- А як виборець в політичному житті берете участь?
- Про політику не хочу говорити. Мені скоро 65. Хочу про приємне.

- Що вам зараз приносить просту життєву радість?
- Діти здорові, я здоровий, все добре – ось уже радість. Встав вранці – теж радість. Багато чого не треба.

- Через соцмережі до футбольних зірок часто звертаються за матеріальною допомогою. Чи надходили такі прохання на вашу адресу?
- Раніше ми підтримували дитячий будинок. Поки були можливості, допомагав як міг. Але коли можливостей немає, це вже робити важко. Припустимо, діти виросли, і в той садок, куди вони ходили, я відніс іграшки. Немає питань. Якщо можу, завжди допоможу. Але всім допомогти неможливо, ви ж розумієте. У мене ж своя родина.

- При цьому часто відомих людей, користуючись їх добробутом, намагаються, як би це делікатно сказати, ошукати.
- Розвести на гроші? Мене теж намагалися. Дзвонять: "Олегу Володимировичу, ви виграли приз. Потрібно терміново..." Я відразу кажу: "Давай, до побачення!".

- Що самі собі бажаєте на 65-річчя?
- Здоров'я! Я зрозумів, що ніякі гроші не в радість, коли немає здоров'я. Завжди на дні народження бажаю іншим здоров'я. Гроші можна втратити і заробити, але якщо є здоров'я, будуть і гроші, і задоволення від життя, і в 65 почуватимешся, як в 40.

- У вас є це відчуття?
- У мене є. Головне – не старіти душею.

- Вам Андрія Баля не вистачає?
- Звісно. Багатьох не вистачає, Царство їм небесне. Мені батьків не вистачає. Але, повторюся, давайте не про сумне.

- 222 млн євро заплатили за Неймара, 180 млн – за Мбаппе. Скільки б зараз коштував Блохін?
- Не знаю, не знаю. Вам оцінювати. Зараз суми просто божевільні, позамежні. Не думаю, що гравці повинні стільки коштувати. Але є товар, а на нього є покупець.

- Забивний форвард – товар штучний...
- Значить, коштував би дорого.

Нагадаємо, що влітку відомий журнал FourFourTwo (4-4-2) склав свою версію найкращих гравців за всю історію футболу. До сотні рейтингу потрапив лише один український футболіст – Олег Блохін. Володар "Золотого м'яча" 1975 року розташувався на 45-му місці.

На початку року Олег Блохін вів переговори з китайським клубом, хоча раніше також повідомлялося, що через проблеми зі здоров'ям він більше не зможе тренувати.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...