Бекгеммон в Цхалтубо, або як українці воювали в одну з найдавніших ігор світу

Кінець квітня видався насиченим для любителів нард. Два потужних турніри пройшли в Тбілісі – для національних команд з призовим фондом 25 тисяч доларів і індивідуальні змагання з призовим фондом в 100 тисяч доларів.

А напередодні Клуб нард Грузії спільно з Міжнародною федерацією і Національною туристичною адміністрацією Грузії організували перший міжнародний турнір з коротким нарди серед журналістів. Призовий фонд – три тисячі доларів, переможець отримував тисячу!

Місцем зустрічі обрали місто Цхалтубо.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сюди приїхали чотири десятки акул пера і мікрофона з восьми країн – Грузії, України, Вірменії, Німеччини, США, Італії, Фінляндії, Росії.

Рівень суперників був різним: у одних за плечима виступи на профі-рівні, інші знайомилися з азами гри вже в літаку.

Але в цьому випадку підходив принцип олімпійський: головне не перемога, а участь. Навіть більше – спілкування, знайомство з грузинською культурою, історією, кухнею.

Тут вже організатори постаралися на славу. Справа в тому, що Цхалтубо – курорт, відомий на весь світ своїми радоновими мінеральними водами. Так що учасники змагань могли поправити здоров'я в знаменитій лазні №6, де лікувався свого часу Сталін.

У обширній екскурсійній програмі окрема стоїть відвідування Печери Прометея. Її відкрили ще в 1983 році, проте відкрили для відвідувань лише в 2011-му. Загальна довжина печери становить близько 11 км з них для екскурсій відкриті 1060 м.

Завдяки дивовижному підсвічуванню і музиці, відчуття ніби потрапив у казку. Плюс можна покататися на човні по підземній ріці.

Біля входу встановлено пам'ятник місцевому жителю, який багато років охороняв печеру.

Вражає і храм Баграта – зведений в Кутаїсі в правління царя Баграта III тисячу років тому. Він був зруйнований 1691 року під час нападу турків і відновлений лише в 2012-му. Храм вважають символом єдиної Грузії.

Від храму Баграта відкриваються шикарні види на Кутаїсі, а також Великий кавказький хребет, вершини якого в снігу.

Недалеко від Кутаїсі розташований і Гелатський монастир Богородиці, відомий своїми мозаїками, які вважаються кращими в усьому Закавказзі.

Довгі роки він був культурним і просвітницьким центром Грузії, при ньому знаходилася власна академія. Серед викладачів і випускників академії чимало відомих філософів, учених-богословів, ораторів і перекладачів...

Найдавніше місто Грузії, засноване в 5-му столітті до н.е., Мцхета розташоване при впадінні річки Арагві в річку Кура і вражає своєю красою.

Тут безліч святих місць – монастир Самтавро (головний храм XI століття) і кафедральний собор Светіцховелі.

Поблизу Мцхета знаходяться один з найдавніших в країні монастирський храм Джварі (VI століття), Шио-Мгвімський монастир. тут зберігається одна з найбільших святинь християнського світу – Хітон Господній.

Ну і побувавши в Грузії, не можна пропустити її столицю Тбілісі. Тут симбіоз історичних будівель із сучасними.

Обов'язково треба відвідати старе місто з його відомими на весь світ сірчаними лазнями. Подивитися храм Метехі, піднятися на канатній дорозі до фортеці Нарікала.

Не можна пропустити головну вулиці столиці – Шота Руставелі, де розташований парламент Грузії.

А в нічний час через Куру обов'язково потрібно пройти по мосту Миру. Після заходу запалюється близько 30 тисяч лампочок і активуються близько 240 сенсорів, об'єднаних в інтерактивну світлову систему. Чарівне видовище!

Від їжі духовної – до земної. Хачапурі, хінкалі, чашушулі, мчаді, шашлик та під червоне сухе та під "Де ж ти моя, Суліко..." – таке воно знайомство з грузинською кухнею, піснями і танцями.

Не менш насиченою була і змагальна частина, яка пройшла в три етапи. Всі починали з "Головного турніру", ті, хто програв, скочувалися в "Втішний", ті, хто програв там, виступали в "Останньому шансі".

У "Головному турнірі" шансів нікому не дав американець Боб Вахтель. Він професійний гравець, пише статті про нарди, книги, займає місце в десятці міжнародного рейтингу гравців в нарди. Цікаво, що починав він як шахіст, але потім вирішив перейти в гру більш давню (вчені вважають, що нарди вже п'ять тисяч років, тоді як шахам – приблизно півтори тисячі).

Одна з організаторів турніру – Марина Микадзе – розповіла нам, що нарди, хоч і умовно, можна вважати національним видом спорту в Грузії. "Дошка для нард є в кожному грузинському будинку. Навіть знамените грузинське застілля часто починається з гри в нарди за столом, ми грає в них з дитинства".

В активі Боба Вахтель безліч перемог на турнірах і чергову він додав в Цхалтубо, отримавши чек на 1000 доларів.

До речі, в 1/4 фіналу Вахтель вибив відомого українського гравця в нарди, члена національної збірної Якова Гаралова, який пропагує і розвиває нарди не тільки в нашій країні, але і у всьому світі. Яків видав книгу по організації турнірів з нардів, винайшов сенсорну дошку, завдяки якій поєдинок в нарди може транслюватися відразу на комп'ютері. Таке в шахах давно практикується.

"Втішний турнір" виграв генсек Міжнародної федерації нард, директор турніру, Марко Форнасір. "Я як журналіст мав право брати участь у змаганнях, а як директор – немає. Але ми в дружній компанії, так що можна відійти від формальностей", – пояснив Форнасір. Перше місце в "Останньому шансі" дісталося грузину Бека Чхаїдзе.

До речі, нагороджував переможців і призерів керівник Національної адміністрації туризму Грузії Георгій Чоговадзе. За його словами, Грузію в минулому році відвідали 5,9 млн осіб, це на 7% більше, ніж в 2014-му. І це при тому, що населення Грузії всього 3,7 млн осіб. Але при такій гостинності проблем з туризмом в Грузії не буде!