День 17 травня був досить насиченим на гучні події. Найбільш обговорювані з них:
- прощання з першим президентом України Леонідом Кравчуком
- доставка зі США в Україну вертольотів Мі-17
- законопроект про нові штрафи
Але все це, безумовно, дрібниці порівняно з життям 264 захисників Маріуполя, які в ніч проти 17 травня, як кажуть у наших ЗМІ – "були евакуйовані на окуповані території ", або, як кажуть росЗМІ – "здалися в полон".
Ми тут хоч і заспокоюємо, але давайте говорити як є: українські бійці, які 82 дні стримували у десятки разів більшу армію ворога (20-тисячне угруповання), зараз перебувають у полоні.
Що далі?
Як бачить ситуацію українська сторона
Від Офісу президента, Генштабу та Кабміну йде єдине чітке формулювання: "Захисники Маріуполя – герої". Крапка.
Пояснення здачі зброї українськими бійцями озвучив Генштаб ЗСУ:
Гарнізон "Маріуполь" виконав поставлене бойове завдання, командирам підрозділів віддано наказ зберегти життя особового складу.
А от у соцмережах українське суспільство, як завжди, розділилося. Знайшлися ті, що натякають: здача в полон – це "зрада", причому і від головнокомандувача, і від самих бійців. Деякі "диванні воїни" фейсбуків так і пишуть: "Я б на їхньому місці не вийшов".
На що друга частина суспільства відповідає приблизно так: "Та ти обіср...вся б, і навіть не зайшов туди ніколи!"
Що з цього приводу кажуть у Росії
Якщо відсіяти пропагандистське лушпиння про "нацистів", то з російських ЗМІ стає ясно, що українські воїни вийшли гідно, без страху. І пропагандистам не вдалося зняти "заляканих бандерівців".
Ось типовий заголовок росЗМІ сьогоднішнього дня (скрін з "обкладинки" сайту одного з рупорів Кремля – kp.ru):
І поки пропагандистські журналісти радісно верещать про "перемогу" своєї "імперії", російські чиновники, від яких щось залежить, похмуро мовчать. І це добрий знак.
Чи буде обмін полоненими?
Мовчання Кремля можна пояснити горезвісним бажанням, яке стало мемом, – "зберегти обличчя Путіна". Саме тому з російських каналів вже починають вкидати тезу: "Кожен наш російський полонений дорожчий за цих негідників".
Що обмін відбудеться, сумнівів майже немає. А вкиди від "товаришів" типу Волошина і Вассермана, які у своїх "кулуарах" вимагають заборонити обмін азовців, – ніщо інше, як спосіб "набити ціну", а заразом попіаритися. Але не забуваємо – ці люди нічого не вирішують.
Ще один факт на користь швидкого обміну – звернення матерів та дружин захисників Азовсталі до керівників Туреччини та Китаю, де ця тема також активно транслюється. А це, мабуть, єдині лідери, до чиєї думки ще може прислухатися Путін.
І, як можна зрозуміти з контексту висловлювань чиновників, – переговори щодо обміну вже йдуть, причому успішно, і не перший день. Інакше жодної "здачі в полон" не було б.
Як заявив сьогодні міністр оборони України Олексій Резніков, коментуючи ситуацію на Азовсталі :
Відбуваються дуже складні важливі процеси, у тому числі й переговорні за допомогою Червоного Хреста.
Враховуючи, що тільки за офіційною статистикою Генштабу ЗСУ, зараз в Україні перебуває близько тисячі російських військовополонених, у нас вистачить ресурсів обміняти всіх захисників Маріуполя.
Тому – молимося за наших хлопців та спокійно лягаємо спати: все буде Україна!