Контрабанда з Кивою та кнопкодавство. Що відомо про нового омбудсмена Лубінця

Дмитро Лубинець став новим уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Фото: колаж "Сьогодні"

Парламентарі призначили нового уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Замість Людмили Денисової, яку Рада звільнила з посади 31 травня, ним став нардеп від групи "За Майбутнє" Дмитро Лубінець. Сайт "Сьогодні" з'ясував, що відомо про нового омбудсмена та згадав скандали, в які потрапляв депутат.

"Легко не буде"

У п'ятницю, 1 липня, 259 депутатів Верховної Ради України проголосували за призначення уповноваженим з прав людини Дмитра Лубінця. Про це повідомив сам депутат у своєму Facebook.

"Легко не буде, це точно. Захистом прав людини має займатися не лише омбудсмен. Він має це робити разом з українським парламентом, президентом, Кабінетом міністрів, з усіма державними органами. Це глобальна робота. Буде складно, але разом до перемоги", – сказав Лубінець.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

З підприємця до депутатів

Біографія Дмитра Лубинця до обрання в Верховну Раду подіями небагата. Він народився 4 липня 1981 року у місті Волноваха Донецької області. Закінчив історичний факультет Донецького національного університету та Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого.

Трудову діяльність Лубінець починав на посаді менеджера по роботі з клієнтами в одній із фірм рідного міста. У 2005 році він зареєструвався як приватний підприємець та відкрив у Волновасі торговельний центр, приміщення якого здавав в оренду.

2010 року Лубінець став депутатом міської ради Волновахи, а через 4 роки отримав мандат депутата Верховної Ради від "Блоку Петра Порошенка". У 2019 році був знову обраний до Верховної Ради, але вже як безпартійний самовисуванець у 60 окрузі (Донецька область).

Лубінець є членом депутатської групи "За майбутнє" та головою Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин та міжнаціональних відносин. 4 липня Лубінцю виповниться 41 рік.

Дмитро Лубінець замінив на посаді Людмилу Денисову. / Фото: Колаж: Сьогодні

У які скандали потрапляв Лубинець

Лубінець досить швидко став відомим та впізнаваним у журналістів, щоправда, в основному через скандали.

Націоналізація АТБ

У 2016 році Лубинець активно просував ідею націоналізації мережі супермаркетів АТБ. Нардеп звинувачував керівництво компанії у "злочинній діяльності на території окупованих Криму, Донецької та Луганської областей", проте надалі процес зупинився.

Контрабанда з "Л/ДНР" разом із Кивою

Цього ж року нардеп став фігурантом антикорупційних розслідувань. За інформацією Української правди, Лубінець та депутат Ілля Кива, який зараз втік до Росії, а в Україні підозрюється у держзраді, нібито намагалися "вирішувати" питання з контрабандою із самопроголошених "Л/ДНР".

"Ми стояли на блокпості "Бугас", затримали дві фури з контрабандою в січні 2015-го, одразу зателефонував Кива, приїхав депутат Дмитро Лубінець, щоб фури відбити. Ми, щоб уникнути конфлікту, викликали батальйон Київ-2 та співробітників СБУ" , – розповіли журналістам керівники 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Лубинець та Ілля Ківа нібито намагалися "вирішувати" питання з контрабандою із самопроголошених "Л/ДНР". Фото: Facebook

Звільнення з-під варти підозрюваних у вбивстві

У березні 2018 року Лубінець знову потрапив у скандал, коли спробував взяти на поруки одного з підозрюваних в організації вбивств на замовлення, зокрема Миколу Стрепаченка, якого підозрювали в замаху на керівника ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". За даними ЗМІ, його батько Микола Стрепаченко та його сестра Ольга Стрепаченко були серед помічників народного депутата на громадських засадах. Микола Стрепаченко-молодший разом із трьома іншими підозрюваними вийшов під заставу у 350 тисяч гривень.

Противник кримінальної відповідальності за незаконне збагачення

Лубінець став одним із 59 депутатів, чиї підписи стоять під поданням, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яка зобов'язує держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів та доходи членів їхніх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні було запроваджено у 2015 році. Імплементація цієї норми стала однією з вимог Євросоюзу щодо виконання Плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ.

НАБУ тоді заявило, що це призведе до закриття всіх кримінальних проваджень, що розслідуються за цією статтею, та є "кроком назад в антикорупційній реформі".

Скандальне листування

Фотографи видання Цензор.Нет зняли листування нардепа, в якому члени його команди скаржилися на дії судді, який дозволив вилучення архівних документів дільничних виборчих комісій Волновахи та Костянтинівки. Також співрозмовники політика зазначали, що збираються "налагоджувати взаємодію з командою Зе". Цікаво, що через місяць сам Лубинець залишив лави фракції "Блоку Петра Порошенка" у Верховній Раді.

Кнопкодавство

За даними ЗМІ, у 2018-2019 роках Лубінець тричі кнопкодавив (голосував за відсутніх народних депутатів – Ред.) у Раді. Лубінець спочатку заперечував своє кнопкодавство, але потім зізнався, що дійсно робив це, але лише один раз.

"Я був дуже здивований, що мене поставили в "кнопкодави". При тому, що там є відео, на якому зовсім не зрозуміло, що я "кнопкодавлю". Але можу сказати, що одного разу було. Не кривитиму душею. При тому, що постійно наполягав: зробіть так, щоб змінити технічну можливість у Верховній Раді, щоб люди не "кнопкодавили". Тому що коли, на мій погляд, народного депутата ставиться на голосування правильний закон і коли я бачу, що не вистачає голосів, вибачте, я, розуміючи, наскільки це важливо для держави та для мого округу, справді зробив... Трохи є... Знову ж таки, думаю, цей склад Верховної Ради все ж таки поставить електронну систему "Рада-4" або "5", та коли ми голосуватимемо відбитками пальців, то це просто не можна буде робити" , – заявив нардеп в ефірі "Прямого" каналу.

Приховав витрати на Полякову

Активісти організації "Чесно" повідомляли, що депутат Лубінець не подав у звіті витрати на концерт співачки Ольги Полякової, яку він запросив до Волновахи.

Махінації із компенсацією коштів на оренду житла

У 2020 році Лубінець став фігурантом кримінальної справи щодо можливого отримання ним близько 1 мільйона гривень компенсації вартості оренди житла у Києві. Політика навіть оштрафували на 1135 гривень за те, що він із серпня 2020 по квітень 2021 року не приходив на допит у НАБУ як свідок.

Гра на планшеті під час засідання Ради

Також у лютому 2020-го Лубінця помітили у Верховній Раді за грою на планшеті. Розважався депутат під час розгляду законопроєкту щодо ринку сільськогосподарської землі в Україні.

Звинувачення у зв'язках із Коломойським

У серпні 19 року нардеп Нестор Шуфрич заявив, що Лубинець є координатором формування депутатської групи, яка пов'язана з інтересами олігарха Ігоря Коломойського та відзначився у низці пропозицій, спрямованих нібито на відстоювання інтересів Коломойського.

Зокрема, нардеп був одним із співавторів законопроєкту №3133 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах". Документ передбачав можливість звільнення з посади директора НАБУ його голови Артема Ситника, який прямо звинуватив у цьому Ігоря Коломойського через розслідування справ "Укрнафти" та "ПриватБанку".

Один із найактивніших законотворців

Загалом нардепа можна вважати одним із найактивніших законотворців – лише за 11 місяців роботи Ради він став автором понад 80 законопроєктів та таблиць поправок до них. Як показала робота нардепа у попередньому скликанні, його активність часто залишається "холостою". За підрахунками журналістів Комсомольської правди, у 2014-2016 рр. нардеп подав 184 законопроєкти, з яких було прийнято лише 38.

Раніше сайт "Сьогодні" писав, що нардеп від "Слуги народу" Павло Фролов повідомив, що рішення про звільнення Денисової було одноголосно ухвалено на засіданні фракції за участю віце-прем'єр-міністра Ірини Верещук.

Також ми інформували, що Людмила Денісова буде у суді оскаржувати своє звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.