Дар`я Нинько
З дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції минув 31 рік. До техногенної катастрофи ця частина українського Полісся вважалася одним з найосвоєніших регіонів. Але після того, як 30-кілометрову зону відчуження покинули люди, природа стала поступово відновлюватися. І, як виявилося, евакуація людей і припинення господарської діяльності стали позитивними факторами, які багато в чому переважили вплив радіації, розповідають вчені. На сьогодні зона відчуження – унікальний полігон не тільки для досліджень радіоекологів, але і для спостереження за розвитком флори і фауни на покинутій території.
В майбутньому науковий потенціал цієї території тільки розвиватиметься. Минулого року президент України Петро Порошенко підписав указ про створення на території зони відчуження Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Наприкінці березня 2017 року цей заповідник був юридично зареєстрований, і, по суті, починає свою роботу. Планується, що він охопить дві третини території зони відчуження.
Як розповів голова Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук, якщо раніше основною функцією зони відчуження була бар'єрна – не допустити поширення радіоактивного забруднення – то зараз заповідник зможе сконцентруватися на науковій діяльності.
"Насамперед діяльність заповідника буде сконцентрована саме на науці, на міжнародній діяльності і на організації самого заповідника", – сказав Петрук.
Крім того, формат заповідника – це зрозуміліший механізм міжнародного співробітництва та залучення до роботи потенційних донорів для розвитку цієї території.
Однак, в силу того, що заповідник знаходиться на території зони відчуження, яка є режимною територією, особливі умови пропуску відвідувачів поки що не зміняться.
"Закон про зону відчуження ніхто не відміняв, залишається і закритість території, і різні форми контролю радіаційної безпеки, цей заповідник матиме якісь специфічні риси. Але свою основну роль – збереження біорізноманіття – він виконуватиме", – розповідає начальник групи радіаційно-екологічного моніторингу ДСП "Екоцентр" Денис Вишневський.
Дикі тварини замінили домашніх
Відразу після аварії те, що природа на забрудненій території відновлюватиметься, не було очевидним, розповідає Денис Вишневський. Але вже протягом п'яти років після вибуху екологічна ситуація на території зони відчуження поступово змінювалася.
"З 90-х років відзначається період стабілізації. Стало зрозуміло, що Чорнобильська аварія не завдала тотальної шкоди природним комплексам, що, навпаки, евакуація людей і припинення господарської діяльності є позитивним фактором, який переважує за своєю силою вплив радіації, що тут нарощують чисельність фонові види, а також з часом почали з'являтися рідкісні види тварин, які віднесені до Червоної книги України", – каже Вишневський.
Так, з цієї території пішли ті види тварин, які були пов'язані з людиною – голуби, будинкові миші, щури, горобці, голуби, ластівки, білі лелеки та інші. На їх місце поступово почали приходити дикі тварини – рисі, ведмеді, олені, з'явилися чорні лелеки.
Вчені стежать за тваринами за допомогою "фотопасток". Фото: dazv.gov.ua
"Спочатку, коли була сільськогосподарська діяльність, були одні види. Наприклад, хатня миша. А тоді, коли сільгоспдіяльність закінчилася, хатня миша зникла. Однак, з'явилися інші види, ті ж полівки, які раніше зустрічалися в невеликих кількостях і через те, що хатня миша домінувала, і через те, що був вплив антропогенного навантаження. Зараз ті популяції і комплекси, які існували до початку сільськогосподарської діяльності повертаються назад", – розповідає молодший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Олена Бурдо.
Через те, що тварини живуть на території з різним рівнем забруднення, харчуються тим, що росте на такій території, в тілі цих тварин є різна кількість інкорпорованих радіонуклідів. Такі речовини є у всій екосистемі зони відчуження, наприклад, в грибах і деревах, розповідає Бурдо.
Рудий ліс
Після аварії в умовах найважчої радіаційної обстановки сильно постраждала частина соснового лісу, який примикав до західної частини станції. В результаті опромінення загинуло 5-10 квадратних кілометрів соснового лісу – так званий Рудий ліс. Більшу частину цих дерев після аварії поховали. В кінцевому підсумку ця територія заросла іншими деревами та чагарниками, і які не буріють, незважаючи на високий ступінь забруднення, хоча ця місцевість залишається однією з найзабрудненіших ділянок в зоні відчуження, розповідає заступник директора з науки Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Сергій Гащак.
Сьогодні Рудий ліс виглядає так
"Тут сталися перші випадання після вибуху, а потім – після пожежі. У результаті, тут були дуже високі дозові навантаження. І вчені, якщо щось робили, то робили це швидко, перебіжками. В результаті про перші роки аварії відомо не так вже й багато", – розповідає Гащак.
У 90-х роках, коли дозові рівні впали приблизно в тисячу разів, Рудий ліс почали часто відвідувати вчені, але потім їх інтерес до цього місця знизився. Зараз сюди приїжджають певні групи вчених, оскільки вона являє собою те, як за межами лабораторних експериментів і реактора можна побачити, як високі рівні радіації можуть впливати на живі організми.
Радіаційний фон на асфальті – приблизно 2-3 мкЗв/год, що разів у 20 перевищує природний радіаційний фон. Трохи в глибині лісу знаходяться невеликі валуни. Вони утворилися, коли після аварії, щоб забезпечити пересування транспорту, бульдозери зсовували забруднений грунт від дороги в стороні. Поблизу цих пагорбів радіаційний фон підскакує вдесятеро.
До аварії це була промислова територія з великим антропогенним впливом – місто, будівництво, дороги, дачні ділянки. Зараз тут абсолютно дика територія, видове різноманіття на якій зросло. При цьому, те, що фауна і флора в зоні відчуження може бути біднішими, ніж в інших регіонах України, продиктоване тільки тим, що на Поліссі в цілому умови біднішими, ніж в сусідніх областях, каже Гащак.
"Тут живуть всі організми, для яких ці умови підходять", – зазначає він. З тварин зустрічаються лосі, козулі, олені, вовки, рисі, зайці, коні Пржевальського, яких сюди завезли спеціально. Нещодавно вченим вдалося зафіксувати появу ведмедя. З птахів зустрічаються тетереви, рябчики, чорні лелеки і пугачі.
Рудий ліс залишається однією з найзабрудненіших частин зони відчуження
Гащак зазначає, що тварини не мають природних дозиметрів, тобто радіацію не відчувають, тому й живуть на цій території з усіма наслідками, що випливають.
"Після аварії наслідки це виражалося і загибеллю, і хворобами, і порушеннями відтворення, і порушеннями розвитку... Це і генетичні наслідки, раки, каліцтва тощо. Але більша частина організмів, для яких ці наслідки були життєво важливими, гинули так рано, що до рук вчених вони не потрапили", – говорить він.
Він зазначає, що судити про видимі наслідки впливу радіації можна за деревами, наприклад, щодо порушення розвитку відгалуження або голок. З тваринами складніше – зовні вони виглядають нормально. Але при дослідженні їх крові і тканин вчені спостерігають широкий спектр ефектів, які, хоч і не завжди призводять до смерті, але створюють певні проблеми.
"Тварини радіацію не бачать, не чують, як і люди не сприймають. Звісно, такий рівень далекий від тих значень, які б викликали однозначну смерть або різке зниження життєздатності. Але, разом з тим, радіоактивне опромінення збирає свій урожай, але в природі є баланс – позитивний вплив відсутності людини і негативний вплив радіації. На щастя, відсутність людини переважує", – розповідає Денис Вишневський.
По суті, говорить він, вчені в зоні відчуження можуть зловити тільки тварин-переможців, тобто тих, хто пройшов кілька етапів природного відбору, в тому числі і вплив радіації. Особина зі зниженою життєздатністю в природі швидко гине, тому в процесі спостереження вчені бачать не всіх тварин, а тільки тих, які зуміли вижити в диких умовах.
"Чорнобильська зона була забруднена нерівномірно, є ділянки забрудненіші, є чистіші, є навіть чистіше, ніж в районі Києва. З моменту аварії відбувалося постійне руйнування радіонуклідів, тому ті дозові навантаження, які були в перші роки після аварії, і сучасні – це навантаження, які змінилися в десятки тисяч разів. Відповідно, зараз вже немає тих проблем, які були тоді. Це по-перше. По-друге, відбулася як би стимуляція всіх організмів до протидії. Слабкі помирають, залишаються сильніші. І, тому, в цілому, ті, які живуть зараз тут, нічим не відрізняються від тих, які живуть десь в іншому місці. Але вже неодноразово експерименти показували: якщо сюди привозили нових, у них з'являлося набагато більше проблем, ніж у тих, які живуть тут", – зазначає Сергій Гащак.
ПЗа словами Вишневського, місто Прип'ять для тварин не дуже цікаве, оскільки в ньому багато будівельних об'єктів і мало трави. Тому в місті переважно водяться миші, зайці та лисиці, а великі тварини проходять його, коли пересуваються територією. Періодично до міста заходять вовки, одного разу вчені зафіксували рись. Але більше інтересу тварини виявляють до закинутих будівель за межами міста. Наприклад, коні Пржевальського люблять ночувати за занедбаних фермах, рятуючись від вітру, дощу і гнусу.
Ставок-охолоджувач
Ставок-охолоджувач – це величезна рукотворна водойма, яку використовували для потреб станції. Його площа – майже 22 кв. км, 1% від території всієї зони відчуження. За призначенням його перестали використовувати 2000 року, коли ЧАЕС вивели з експлуатації. Через роки водойма перетворилася на систему озер.
Ставок-охолоджувач перетворився на систему озер і островів
"Раніше тут було суцільне водяне дзеркало. А зараз, через те, що впала вода, перетворилася на таку систему озер, островів, для птахів це стало вкрай цікаво", – розповідає Денис Вишневський.
У зоні відчуження вченим вдалося зафіксувати 185 видів птахів, хоча Вишневський передбачає, що їх може бути близько 250. В районі ставка-охолоджувача бувають орлан-білохвіст, кулик-сорока, чорні лелеки та інші птахи, характерні для Полісся. Як зазначає еколог, з часом тут може з'явитися більше мігруючих птахів, оскільки ставок-охолоджувач повністю не висохне, а перетвориться на водно-болотну територію.
Крім того, в водоймі водиться і різна риба – річкові види, що залишилися з часів, коли водойму створювала з річки Прип'ять, озерні і ті види, яких розводили в місцевому рибному комплексі.
Читайте також: Спецпроект до 30-х роковин аварії на ЧАЕС
Зазначимо, що Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник займатиме 2/3 території зони відчуження. Водночас приблизно 10 км навколо станції буде зона спеціального промислового використання. Це та територія, на якій зараз розташована низка об'єктів ЧАЕС. На цій ділянці зони відчуження виконуватимуться роботи з удосконалення інфраструктури щодо поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.
Крім того, на цій території будуть встановлені сонячні панелі для генерації електроенергії. Так, як припускає голова ДАЗВ Віталій Петрук, перші сонячні панелі можуть з'явитися на території зони відчуження вже 2017 року.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми