Арешти в Нацбанку і регулювання соцмереж: головні події тижня

Про що говорив президент Зеленський з послами "Великої сімки" та що потрібно знати про затримання в Польщі українського ветерана – читайте ТОП-5 головних новин країни тижня, що минає, в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Зеленський зустрівся з послами G7: про що говорили

14 листопада президент України Володимир Зеленський провів зустріч з послами країн "Великої сімки" (G7. – Ред.). У зустрічі також взяли участь керівник ОП Андрій Богдан і його заступники – Андрій Смирнов, Юлія Ковалів і Ігор Жовква. Співрозмовники обговорили хід реформ в Україні.

Особливу увагу в ході зустрічі було приділено боротьбі з корупцією. Учасники детально обговорили судову реформу, зокрема імплементацію закону про діяльність органів суддівського управління.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Готовий до діалогу і дискусії. Ми не гаємо часу і робимо все, щоб дійсно змінити країну", – зазначив глава держави.

Президент підкреслив, що робота ведеться в декількох напрямках, зокрема – над ухваленням і виконанням законів, які часто непопулярні, але важливі для поліпшення економічного клімату в Україні.

Також під час зустрічі йшлося про участь міжнародних експертів у формуванні нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя.

Супермаркети без пакетів: як бізнес в Україні готується до заборони поліетилену

12 листопада нардепи в першому читанні підтримали законопроект № 2051-1, що пропонує заборонити пластикові пакети з 2022 року.

Як відомо, пакети завдають величезної шкоди екології: час використання звичайного поліетиленового пакету, який всі ми звикли брати в маркетах, в середньому не перевищує 30 хвилин, тоді як період розпаду пакетів становить понад 100 років.

В Україні на одну людину припадає понад 500 пакетів на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40 пакетів на рік. Пакети використовують передусім тому, що це зручно. Але вже зараз існує маса альтернативних варіантів – паперові пакети, тканинні сумки і т.д. Сайт "Сьогодні" поспілкувався з представниками продуктових мереж магазинів і дізнався, що вони запропонують своїм клієнтам замість "заборонки".

У мережі супермаркетів "Велика кишеня" зазначають, що підтримують таку законодавчу ініціативу і впроваджують заходи, спрямовані на мінімізацію впливу їх діяльності на навколишнє середовище.

"Зокрема, ініційовано питання заміни поліетиленових пакетів на паперові/тканинні, а пластикової тару – на тару покупця", – розповіли представники мережі в коментарі сайту "Сьогодні".

У корпорації "АТБ" зазначають, що з квітня 2019 року компанія "АТБ-Маркет" перейшла на реалізацію пакетів з біологічною добавкою, що руйнується, в магазинах своєї торгової мережі.

"Компанія почала тестування цієї технології наприкінці 2018 року на обмеженій кількості магазинів. Сьогодні всі 1036 магазинів "АТБ" по всій Україні реалізовують лише зелені біорозкладні пакети", – пояснюють в компанії.

А директор з питань співпраці з органами державної влади та зв'язків з громадськістю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" Олеся Оленицька в коментарі сайту "Сьогодні" розповіла, що зменшення відходів пластика на 80% до 2020 року – одне з ключових стратегічних завдань METRO AG, яке обов'язкове до виконання в кожній країні, де є їх компанії, включно з Україною.

"Ми вже робимо конкретні кроки в цьому напрямку: в торгових центрах METRO у відділах ваговій продукції (фрукти, овочі) ми розмістили інформацію для клієнтів про способи зменшення використання одноразових пакетів, наприклад, запропонували їм клеїти стікери з вагою і ціною прямо на продукти в тому випадку, коли це можливо. Крім цього, покупцям пропонується альтернатива пакетам-майкам – багаторазові сумки", – пояснює Олеся Оленицька.

Арешт українського ветерана в Польщі: що потрібно знати про затримання і повернення Мазура

У Польщі на прикордонному пункті "Дорогуськ" був затриманий співробітник секретаріату уповноваженого ВРУ з прав людини і ветеран АТО Ігор Мазур з позивним "Тополя". Затримання сталося 9 листопада за запитом Російської Федерації, повідомила уповноважена з прав людини Людмила Денісова. За її словами, до українця не пускали консула і не надавали адвоката.

"У понеділок, 11 листопада, в місті Холм вирішуватиметься питання про взяття нашого колеги під варту з метою екстрадиції до Росії", – говорилося в повідомленні Денісової в Facebook.

Вона закликала МЗС сприяти негайному звільненню Мазура, який є громадським активістом і учасником російсько-української війни на Донбасі. Втім, як повідомила Денісова пізніше, консула до нього все-таки пропустили. Вона зазначила, що тримає ситуацію під особистим контролем.

Про затримання Мазура також написав волонтер Роман Синіцин. За його словами, "Тополя" воював проти росіян під Сухумі і в Чечні, а потім вже на Донбасі.

Того ж дня, коли Мазур був затриманий, стала відома офіційна реакція польської сторони. Віце-спікер Сейму Польщі Малгожата Госевська запевняє, що затримання Ігоря Мазура є "технічним" кроком і гарантує невинність задержанного. Про це віце-спікер написала на своїй сторінці в соцмережі.

Сам Мазур заявив на прес-конференції в Любліні 10 листопада, що, на його думку, Інтерпол здався під тиском Росії і включив до своєї бази розшуку фігурантів кримінальної справи, порушеної в РФ.

"Я не думаю, що хтось мене здав. Найімовірніше, останні кілька місяців Росія почала активно працювати на міжнародному рівні, і, на жаль, як Данія здалася і дозволила будувати "Північний потік-2", так само десь Інтерпол здався і вирішив включити нас до цього "чорного списку", – підкреслив він.

Крім того, Мазур додав, що в Інтерполі "погодилися з тим, що російський суд, який може мене судити або когось із хлопців, не може справедливо судити".

Тим часом, ветеран особливо підкреслив, що не брав участі в бойових діях на території Чечні, в чому його звинувачує Росія.

"Я не брав участі в бойових діях. Я був на території Чечні в той час, ми приїхали як журналісти, був прес-центр "Вільний Кавказ". Воно трошки смішно, якби не було так грішно. У тій справі, що і я, проходить Арсеній Яценюк, брати Тягнибоки, Дмитро Ярош та ще десь п'ятеро хлопців. За нею ж проходив і Микола Карпюк, і Станіслав Клих, які ніколи не були в Чечні, але це не було важливо для російського "правосуддя", – зазначив Мазур.

У МВС згодні з тим, що затримання Мазура через базу Інтерполу могло стати спецоперацією Росії. Про це написав у Facebook речник МВС Артем Шевченко.

За його словами, на Мазура в базі Інтерполу була виставлена не червона картка, яка відразу кидається в очі нашим поліцейським і прикордонникам при перетині людиною кордону, а спеціальне циркулярне повідомлення, щось на зразок оперативного орієнтування про затримання, поширення якого було обмежене певними країнами. Він вважає, що є ознаки зловживання Росією Статутом Інтерполу.

Але все закінчилося добре, і 13 листопада Ігор Мазур повернувся до України.

"В особливо великих розмірах": що потрібно знати про затримання ексзаступника голови НБУ

У понеділок, 11 листопада, стало відомо, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) затримало сім осіб за підозрою в заволодінні кредитом Нацбанку в більш ніж мільярд гривень. Йдеться о1,2 млрд гривень стабілізаційного кредиту НБУ, виданого 2014 року VAB Банку Олега Бахматюка, йдеться в повідомленні пресслужби НАБУ.

"Йдеться про колишніх і чинних посадових осіб НБУ, ПАТ "ВіЕйБі Банк" і приватних компаній, пов'язаних з бенефіціарами "ВіЕйБі Банку". Зараз вирішується питання про вручення підозр і обрання запобіжного заходу", – наголошується в повідомленні.

Чиновникам інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України).

Майже відразу ж у ЗМІ з'явилася інформація про те, що один із затриманих – голова правління Райффайзен Банку Аваль і колишній перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.

У 2014-2015 роках Писарук був першим заступником голови Національного банку Валерії Гонтаревої. Він відповідав за банківський нагляд. У жовтні 2014 року НБУ виділив VAB Банку стабілізаційний кредит в розмірі 1,2 млрд гривень. При цьому, як наголошується в повідомленні САП, вартість нерухомості, що передається в заставу Нацбанку, була завищена майже в 25 разів шляхом складання підроблених звітів про оцінку. 21 листопада 2014 року Нацбанк визнав VAB Банк неплатоспроможним і ввів в банк тимчасову адміністрацію. Рішення про ліквідацію банку було прийнято в березні 2015 року.

Регулювання соцмереж і ЗМІ: "слуги народу" розробляють новий закон

Фракція "Слуга народу" у Верховній Раді розробляє законопроект про медіа, який передбачає регулювання соцмереж і ЗМІ. Про це повідомив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, презентуючи концепцію проекту на засіданні комітету.

"Ми також хотіли б дати відповідь на питання, як їх (соцмережі. – Ред.) регулювати", – розповів він.

Говорячи про платформи загального доступу, Ткаченко зазначив, що якщо вони отримують прибуток на українській території, то "повинні платити тут податки".

Законопроект також пропонує об'єднати чинні закони про медіа, обмежити монополію і заборонити росіянам володіти українськими ЗМІ.