Бойові роботи і "вбивця" безпілотників: що виробляють приватні оборонні підприємства в Україні

У Броварах під Києвом відбулася виставка озброєнь і військової техніки, створеної приватними підприємствами. За даними експертів, "приватники" забезпечують до 60% держоборонзамовлення. Журналісти "Сьогодні" побачили, що виробляють приватні компанії і чим вони вже зараз готові посилити українську армію.

Неласкава "Ласка"

Виставка була організована "Лігою оборонних підприємств України". "Ліга" створена 2016 року і зараз об'єднує понад 50 провідних приватних компаній – виробників оборонної продукції (держконцерн "Укроборонпром", нагадаємо, взяв під крило тільки державні підприємства). Учасники "Ліги" ведуть розробки в області бронетехніки, безпілотних літальних апаратів, військових кораблів і авіації, створюють тренажери і симулятори, засоби електронної боротьби, військову електроніку, амуніцію, особисту зброю і т.д.

На самій же виставці можна було побачити 120-мм міномет "Бучарда", ствол 125-мм танкової гармати 2А-46М, міномети, боєприпаси, системи управління вогнем артилерії, радіоелектронної боротьби, зв'язку і навіть новий наземний роботизований комплекс "Ласка".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Активні спроби "роботизувати" українську армію робляться приблизно з 2016 року. Найвідомішим проектом став створений підприємствами "Укроборонпрому" безпілотний колісний міні-БТР "Фантом", яким можна було управляти дистанційно. Паралельно на київському заводі "Ленінська кузня" працювали над проектом "Піранья" – гусеничним бойовим роботом, який можна було побачити на київській виставці "Зброя та безпека" 2016 року.

Про проект "Піранья" давно нічого не чути. А ось "Фантом" отримав розвиток. Перша його модифікація була озброєна кулеметом і призначалася ще й для перевезення поранених. Надалі розробники відмовилися від "транспортної" версії і зосередилися на створенні виключно бойової платформи. Наступні модернізації "Фантома" отримали навіть реактивні установки залпового вогню і побували на міжнародних виставках. Кажуть, ними навіть зацікавилися в арабських країнах.

Розробники "Ласки" – запорізьке підприємство "Інфоком ЛТД" – теж хотіли б вийти зі своїм виробом на міжнародний ринок. Однак наразі "Ласка" проходить випробування в Україні. Цей роботизований комплекс являє собою чотириколісний безпілотний апарат, зібраний на базі квадроцикла. Він озброєний 7,62-мм кулеметом ПКМ, а також має на борту квадрокоптер. Оператор може керувати "Ласкою" за допомогою Wi-Fi на відстані до 2 км. Машина пересувається за допомогою двигуна внутрішнього згоряння і може автономно працювати протягом доби.

Як пояснив керівник департаменту з безпілотних технологій фірми "Інфоком" Сергій Румянцев, "Ласка" створюється як багатофункціональна платформа, здатна як забезпечувати вогневу підтримку на рівні взвод-батальйон-рота, так і перевозити різні вантажі і навіть поранених.

Крім "Ласки", запорізькі фахівці готують власну варіацію "Піраньї" – гусеничного робота під назвою "Скорпіон", якого сподіваються показати на виставці "Зброя та безпека-2019", а також поліпшили вже добре відомий у військах бронеавтомобіль КрАЗ "Спартан", також зробивши його безпілотним.

Гармати і снаряди

"Приватники" освоїли навіть те, чого давно потребує армія. Так, компанія ТАСКО створила повний цикл виробництва артилерійських боєприпасів практично всіх калібрів (на цю продукцію вже є попит в країнах Південно-Східної Азії), а на Старокраматорському механічному заводі навчилися робити гарматні стволи. На виставці, наприклад, був представлений український ствол 125-мм танкової гармати 2А-46М. Однак особливий інтерес викликав 120-мм міномет "Бучарда", розроблений на Старокраматорському заводі.

Історія створення мінометів в Україні складна і сумна. 2015 року київський завод "Маяк" взявся розробляти вітчизняний 120-мм міномет, який отримав назву "Молот" (М120-15). Оскільки досвіду створення такого виду зброї українські підприємства не мали, а на фронті відчувався брак важких мінометів, за основу був узятий радянський міномет 2Б11. У підсумку "Молот" виявився практично точною копією свого радянського побратима.

Але копія, як відомо, не оригінал... З 2016 року, коли М120-15 почав надходити до військ, було зафіксовано як мінімум дев'ять випадків розриву ствола цього міномета внаслідок подвійного заряджання або нештатного спрацьовування детонатора міни. В результаті загинули 13 осіб. І хоча ні в одному з цих випадків сама конструкція "Молота" не могла стати причиною трагедій – репутація українського міномета виявилася зіпсованою.

Є надія, що "Бучарда" уникне цієї долі. За словами заступника технічного директора Старокраматорського механічного заводу Сергія Одаренко, "Бучарда" – це вже повністю український проект. У ньому поліпшили колісний хід, модернізували низку механізмів і взагалі постаралися врахувати всі недоліки попередніх конструкцій.

"Державні випробування "Бучарди" очікуються восени", – повідомив Одаренко.

"Анклав". Змушує ворожі безпілотники втрачати дані із супутників і виходити з ладу

Вбивця безпілотників

Але якщо "Бучарда" і "Ласка" ще чекають бойового хрещення, то на виставці були представлені вироби, які вже пошарпали нерви противнику на фронті. Йдеться про систему протидії безпілотникам "Анклав", розробку компанії "Укрспецтехніка". На виставці були представлені різні варіанти "Анклаву": у вигляді ранця, з великою направленою антеною, а також у формі пристрою, що нагадує лазерну гвинтівку з фантастичних фільмів. "Лазерна гвинтівка" здатна "стріляти" на відстань до 5 км, а інші різновиди дістають і на 35-40 км.

Призначення "Анклаву" – придушувати навігаційну систему БПЛА. Діє на будь-які безпілотники, але найефективніший проти апаратів, що використовують супутникову систему навігації. Наприклад, невеликих квадрокоптерів, здатних нашкодити нашим військам – скинути бомбу, що-небудь підпалити або ж просто "змалювати" наші позиції.

Як пояснив начальник відділу спецзасобів на підприємстві "Укрспецтехніка" Вадим Сушко, ворожі БПЛА, що потрапили під випромінювання "Анклаву", втрачають дані з супутника і вже не можуть визначити свої координати, а значить, виконати поставлене завдання.

"Більшість з них в таких випадках переходять в режим home і просто повертаються додому. Деякі втрачають стабілізацію і їх починає зносити вітром", – пояснив Сушко.

За його словами, 16 таких пристроїв вже знаходяться на фронті, однак здебільшого йдеться про ранцеві системи – "лазерна гвинтівка" в розпорядження армії наразі не надійшла.

"Кілька комплектів передані морській піхоті. Відгуки дуже гарні, тому що велика дальність. Аналогів такого апарату в Україні", – повідомив Вадим Сушко.

Як повідомив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, робота приватних підприємств відрізняється тим, що більша частина їх проектів є ініціативними.

"Вони враховують тренди, які характерні не тільки для української армії, але і для всього світу. Ми бачимо роботизовані платформи, системи боротьби з безпілотниками і снайперами. Ми бачимо цікаві напрацювання щодо артсистеми, а також ракетні головки самонаведення, представлені компанією "Радіонікс", які можуть бути використані при модернізації зенітних ракетних комплексів", – пояснив Сергій Згурець.

За його словами, приватні компанії забезпечують до 60% державного оборонного замовлення, але в Міноборони іноді дуже мляво йдуть бюрократичні процедури з прийняття зразків на озброєння.

Нагадаємо, на Одещині відчували новітні українські ракетні системи – комплекс протикорабельних крилатих ракет "Нептун" та комплекс "Вільха-М" и комплекс "Ольха-М". Останній виріб є далекобійнішою версією ракетного комплексу "Вільха", який вже надійшов на озброєння ЗСУ. "Сьогодні" докладно довідалися про ці новинки української "оборонки".

Раніше в Україні випробували новий контрбатарейний радар. Техніка дозволяє визначити на відстані в десятки кілометрів точне місцезнаходження ворожої артилерії.