Ігор Сєров
Провідний редактор Сьогодні 
Катерина Степаненко
редактор У питаннях держтаємниці журналісти "Сегодня" розбиралися за допомогою прес-центрів СБУ і Міноборони.
Що вважається держтаємницею?
Відповідно до закону, державною таємницею в нашій країні вважаються відомості з таких стратегічних сфер, як оборона, економіка, наука і техніка, зовнішні відносини, держбезпека і охорона правопорядку. Наприклад, у сфері оборони в нашій країні секретною інформацією вважаються конкретні відомості про підготовку та проведення військових операцій, мобілізаційне розгортання військ, їхні дислокації, чисельності та бойової готовності. Крім них, держтаємниця – технології виробництва окремих видів нового озброєння, дослідницько-конструкторські роботи. Також секретними є місця дислокації пунктів управління військами або окремими операціями. У сфері економіки, науки і техніки держтаємницею вважаються відомості про місцезнаходження і фактичні запаси державного резерву, про держзапаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інші цінності. Також секретними є відомості, пов'язані з виготовленням грошових знаків, їхньою охороною і захистом від підробок. Крім усього цього, секретними є відомості про наукових і конструкторські роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології.
Хто і де має доступ до таємниць країни?
В Україні, відповідно до закону, є понад 130 чиновників, які допущені до держтаємниці. Також, відповідно до закону, вони іменуються держекспертами з питань державної таємниці. Отже, першими трьома у списку зазначаються глава адміністрації президента, його перший заступник і заступник. За ними в списку розташовані прем'єр-міністр, перший віце-прем'єр і віце-прем'єр. Потім прямують секретар РНБО, глава Верховного Суду, генеральний прокурор, глава Національного банку і його перший заступник, голова Нацгвардії, Держприкордонслужби, керівник НАБУ, Нацполіції, практично всі міністри, президент Академії медичних наук України, президент НАН України, керівники кількох держслужб (архівної, фіскальної , експортного контролю, зовнішньої розвідки, ДержНС), Державного космічного агентства, Управління держохорони України (забезпечує безпеку президента та кількох перших осіб країни). Найбільша кількість допущених до держтаємниці чиновників – це керівники різного рангу в Міноборони. Тут таких трохи більше 30 осіб. Першим у цьому списку йде міністр, останнім – начальник Університету оборони ім. Івана Черняховського.
Які бувають рівні допуску і на скільки дають дозвіл "знати всі секрети"?
Секретні дані діляться на три форми допуску: форма 1 – для роботи з секретною інформацією, з рівнем секретності "особливої важливості", "цілком таємно" і "таємно". Форма 2 – для роботи з документами під грифами "цілком таємно" і "таємно". І третя форма – для просто "секретної" інформації. Водночас дозвіл на доступ за різними формами видається на різні терміни: для першої форми це 5 років, для другої – 7 років і форми три – 10 років.
Щоб хоча б теоретично мати допуск до держтаємниці, претендент мусить бути старшим 18 років, бути дієздатним громадянином України. Крім того, доведеться пройти перевірку і дати письмове зобов'язання не розголошувати отримані відомості.
В особливих випадках (дуже серйозне НП, катастрофа, судовий розгляд особливої важливості та ін.), які визначаються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з СБУ, допуск до держтаємниці зі ступенем "цілком таємно" і "таємно" може надаватися і українцям віком від 16 років, а віком від 17 років і до грифів "особливо важливо".
Що "світить" за розголошення державної таємниці?
В Україні тільки за минулий рік було відкрито 34 кримінальних справи за однією з найрідкісніших статей КК – №328 "Розголошення державної таємниці". Про це повідомила Генеральна прокуратура у своєму звіті за минулий рік. Водночас в ГПУ уточнюють, що з початку року була оголошена лише одна підозра за цією статтею. Це означає, що в більшості випадків слідство лише з'ясовує, хто причетний до розголошення секретних відомостей. Але водночас в ГПУ повідомляють, що з початку року було відкрито 9 кримінальних проваджень за фактами втрати документів, що містять держтаємницю. Також, як з'ясував "Сегодня", з початку року правоохоронці відкрили 11 кримінальних проваджень за фактами розголошення відомостей військового характеру, що містять держтаємницю.
Відповідно до закону, винним у розголошенні держтаємниці загрожує від 5 до 8 років в'язниці. Один з останніх вироків свідчить, що секретні відомості про проведення контррозвідувальної операції розголосив співробітник однієї зі спецслужб. Офіцер повідомив своєму кумові про те, що стосовно його друзів співробітники СБУ проводять контррозвідувальну перевірку. Після отримання цих даних люди, щодо яких проводилась перевірка, очевидно, могли піти на хитрощі, щоб приховати свою протиправну діяльність. Через це працівникам спецслужби довелося застосовувати складніші і дорожчі методи перевірки. Але, як сказано у вироку, порушник закону не зупинився на досягнутому і через деякий час повторно розголосив секретні відомості, які йому були довірені державою. Після того як підозрюваний був викритий і прийшов час оголошення вироку, суддя Рівненського міськсуду вказала в обвинувальному вироку наступне: "Визнати винним", і засудила на 5 років в'язниці, але з випробувальним терміном на два роки.
Хто веде полювання на секретну інформацію?
У зв'язку з ситуацією на Донбасі силовики за останні роки посилили свою роботу, відстежуючи так званих засланих козачків в різних держструктурах. Останні, за даними оперативників, були завербовані в останні 5 років іноземними спецслужбами або ж силовиками самопроголошених республік на сході України. Пробуючи впровадитися в українські держструктури, "козачки" мають намір з'ясовувати інформацію з обмеженим доступом. Перш за все, їх цікавить інформація військового спрямування, відомості про технічні досягнення. Ці відомості потрібні керівництву псевдореспублік для здійснення інформатаки, зламування сайтів та іншої диверсійної роботи. Наприклад, вже були випадки, коли хакери, які працюють на противника, зламували сайти українських держструктур, розміщуючи на головних сторінках вітання від "ДНР".
В СБУ нам розповіли про те, як обчислюють можливі канали витоку важливої інформації. Стежачи за розвідником, який, наприклад, працює на "ДНР", оперативники не беруть його одразу. Вони з'ясовують коло його спілкування на мирній території України. І, зазвичай, затримують відразу після того, як шпигун намагається налагодити комунікацію з будь-ким з чиновників з керівництва. Витік інформації через такий канал чреватий тим, що до супротивника можуть потрапити занадто важливі відомості. Наприклад, про кількість і переміщенні військової техніки, про нові розробки.
Нагадаємо, раніше в межах проекту "Велике розбирання" ми розбиралися в тому, що таке ЄСВ і кому він потрібен. А ще з'ясовували, як заробити на держгарантії, на облігації внутрішньої держпозики.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми