Бій за ПАРЄ: чому для європейців так важливо дружити з Росією

Фото: ПАРЄ

Січнева сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стала для України програшною. У гонитві за грошима і необхідністю діалогу з Москвою руками окремих європейських країн російську делегацію не просто повернули в ПАРЄ, а й зробили механізм застосування санкцій проти неї майже неможливим, а віце-спікером обрали депутата Держдуми Петра Толстого. Українська делегація намагалася оскаржити повноваження своїх російських "колег". Але Москва вдалася до шантажу, погрожуючи залишити ПАРЄ, якщо до її делегації застосують санкції. Незважаючи на поразку, бойкотувати сесії Асамблеї Україна не буде. І, за словами експертів, це правильна стратегія, оскільки Росія у ПАРЄ продовжить спроби легалізації анексії Криму і так званих "ДНР"/"ЛНР". А бойкотуючи сесії, захистити свої інтереси буде набагато складніше.

Українська делегація повернулася в ПАРЄ. Осінню сесію з 30 вересня по 4 жовтня 2019 роки ми бойкотували на знак протесту проти повернення російської делегації, вперше з 1996 року. Після анексії Криму та подальшої інтервенції на Донбас Росію позбавили права голосу, участі в спостережних місіях і керівних структурах ПАРЄ. Епопея з поверненням російської делегації до роботи в ПА тривала два роки.

Москва постійно шантажувала Раду Європи несплатою своїх членських внесків. До літа 2019 року борг Росії перед РЄ досяг 88 млн євро. Сплату членських внесків Кремль зупинив в 2017 році. Якщо впродовж двох років країна-член РЄ не виконує свої фінансові зобов'язання, її можуть виключити з Організації. І в червні минулого року для Росії наставав дедлайн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Рішення їхати на зимову сесіюнавіть не ставилося під сумнів. Адже присутність російської делегації в Асамблеї і відсутність там голосів України ускладнить лінію захисту і міжнародної підтримки перед лицем агресії РФ. Наприклад, на минулу зимову сесію ПАРЄ російська делегація їхала з питанням прав російськомовного населення на освіту і своєю версією історії Другої світової.

Минула з 27 по 31 січня зимова сесія ПАРЄ стала для України програшною. По-перше, Асамблея відмовилася оскаржити повноваження членів російської делегації, підтримавши резолюцію авторства нідерландського депутата і симпатика Росії Тіні Кокса, за якою Росія повертається в ПАРЄ без будь-яких обмежень, адже Москва почала платити внески до Ради Європи і звільнила українських військовополонених моряків. Однак українську поправку про Крим включити в резолюцію все ж таки вдалося.

Головне голосування за новою санкційною процедурою проти порушників принципів Ради Європи було в середу ввечері і стало ще одним негативним сигналом. Всі поправки України відхилили. Росія не голосувала, так як, за словами Толстого, текст резолюції не був занадто проросійським. Але, схоже, це був просто тактичний хід. Насправді тепер застосувати санкції проти злісних порушників принципів Ради Європи, таких як Росія, буде куди складніше. Нова процедура застосування санкцій розрахована на 9 місяців. Впродовж цього часу вестиметься діалог з порушником і в разі мінімального натяку на прогрес зворотний відлік 9 місяців можуть запустити наново.

Ухвалення резолюції саме в такому варіанті сталося не з нашої вини. Курс на зближення з Росією в Раді Європи взяли давно. Двигунами виступають Франція і Німеччина. Політики Старої Європи вважають, що діалог з Росією краще, ніж нічого. Саме це, на думку президента Франції Емманюеля Макрона, – ключ до взаєморозуміння з РФ.

"Результат голосування не свідчить, що підтримка України зменшилася. Кожен член ПАРЄ ухвалював рішення, керуючись власними переконаннями. Велика частина делегатів, навіть дружніх до Росії, вважають, що вона повинна виконувати свої міжнародні зобов'язання, а для цього вона має бути представлена в ПАРЄ, і з нею потрібно вести діалог. Таку позицію ми чули і в залі засідань, і в комітетах, і на двосторонніх зустрічах. Я не вірю в ефективність такого підходу – це маніловщина", – написала голова української делегації в ПАРЄ Єлизавета Ясько у себе в Facebook.

Експерти кажуть, що зимова сесія ПАРЄ несподіванок не принесла. За словами в.о. виконавчого директора Центру глобалістики "Стратегія XXI" Віталія Мартинюка, головна мета роботи української делегації – повне і всебічне викриття порушень Росією правил і принципів Ради Європи і міжнародного права в цілому, доведеність дій і наслідків російської агресії і недопущення використання Росією ПАРЄ для ведення гібридної війни проти України.

"На особливому контролі повинні залишатися спроби Росії легалізувати незаконну анексію Криму і створення так званих "ДНР" і "ЛНР", що вона може робити шляхом запрошення представників цих територій на ті чи інші засідання або заходи в ПАРЄ. Ці завдання непрості, але зимова сесія показала, що українська делегація може з ними впоратися, якщо всі депутати працюють злагоджено і не підіграють агресору. Принаймні, ПАРЄ показала, що дотримуватиметься лінії невизнання анексії Криму Росією і вимагати, щоб РФ виконувала всі рішення ПАРЄ, тому важливо не допустити відходу Асамблеї від цих принципів і використовувати всі її можливості для тиску на РФ", – сказав сайту "Сьогодні" Віталій Мартинюк.