Шлюбний контракт: недовіра або гарантія на майбутнє

В День святого Валентина доречно поговорити про те, як українці одружуються. Не так давно сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній і судового реєстру Opendatabot підрахував, скільки шлюбних контрактів уклали українці в 2018 р. Після аналізу реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з'ясувалося, що за минулий рік українці уклали 5810 шлюбних договорів.

Кількість шлюбів в Україні залишається з року в рік приблизно на одному рівні, правда, істотно падає в високосні роки. Так, в 2014 р у нас було майже 295 тис. шлюбів, в 2015 р – 299 тис. шлюбів, в 2016 р (високосний) – це 229,5 тис. шлюбів.

В середньому виходить, що шлюбні договори укладає близько 1,7-1,9% подружніх пар. У Європі та США цей показник набагато вище, там шлюбні контракти укладає більше половини всіх пар.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сайт "Сегодня" дізнався, навіщо укладаються шлюбні контракти, які є плюси і мінуси, скільки все це коштує, і про які тенденції в Україні можна говорити.

Шлюбний договір: як і для чого укладати

В першу чергу відзначимо, що шлюбний договір – це договір між подружжям, який визначає їх майнові права та обов'язки. У ньому чітко прописується безліч аспектів, починаючи від того, що буде з майном подружжя у разі розлучення, і закінчуючи різноманітними обмеженнями для чоловіка або дружини.

В Україні шлюбні договори почали укладати відносно недавно, лише з 2004 року, коли в силу вступив новий Сімейний кодекс. В силу такий договір вступає в момент реєстрації шлюбу.

"Фактично, шлюбний контракт дозволяє визначити, що майно, придбане в шлюбі, знаходиться не в правовому статусі спільного сумісного майна подружжя, а лише одного з них. У шлюбному контракті також може бути визначено право на утримання одного з подружжя другим. Крім того, шлюбним контрактом можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків", – пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex адвокат Віктора Мороз.

Але варто пам'ятати, що шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям, наприклад, як провести відпустку і т.д.

"Інакше кажучи, в шлюбному контракті не може бути передбачена передача права на майно, яке вже набуте подружжям, а допустимим є виключно вирішення питання про правовий режим майна, яке планується до придбання в майбутньому (отримання в загальну або особисту власність одного з подружжя)", – зазначає адвокат ЮК RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов.

Шлюбний контракт допоможе подружжям вирішити безліч майнових питань і уникнути плутанини при розлученні. Адвокат додає, що в договорі можна прописати обов'язок одного з подружжя у разі розлучення виписатися і фактично виселитися з квартири, яка належить другому з подружжя. Шлюбним договором може бути передбачено право одного з подружжя на отримання грошового утримання після розірвання шлюбу незалежно від досягнення пенсійного віку або присвоєння інвалідності.

"Таким чином, шлюбний контракт здатний попередити можливість конфлікту між колишнім подружжям і сприяє економії грошових коштів, які були б витрачені в разі судового процесу", – пояснив Максимов.

Так як шлюбний контракт головним чином регулює майнові питання, варто пам'ятати, що за загальними правилами все майно, яке нажите в шлюбі, вважається власністю пари. Але в контракті можна прописати майно, на яке не поширюватиметься це правило.

"Шлюбний договір може включати в себе пункти про нерозповсюдження на таке майно положень про спільну сумісну власність, а таке майно буде вважатися особистою приватною власністю одного з подружжя, або ж перебувати у спільній частковій власності. Таким чином, в шлюбному договорі подружжя може конкретно передбачити, яке майно і кому з них дістанеться в разі поділу майна при розірванні шлюбу", – зазначив в коментарі сайту "Сегодня" керівник практики сімейного права і партнер ЮФ EXPATPRO Платон Даниленко.

Таким чином, в шлюбному договорі можна передбачити, що майно, отримане в шлюбі, є особистою власністю того з подружжя, на чиє ім'я воно оформлено, і, відповідно, розпорядження таким майном здійснюється самостійно без згоди другого з подружжя.

"Умовами шлюбного договору може бути передбачено і порядок несення витрат, таких, як оплата комунальних платежів, телефонний зв'язок, харчування та інше, а також утримання одного подружжя в момент вагітності і після розлучення, якщо дитина на той момент ще не досягла трирічного віку, грошова компенсація за прожиті в шлюбі роки, штрафні санкції на випадки зради і ін.

Сторони можуть включити в договір будь-які умови, за винятком певних обмежень: такий договір може регулювати тільки їх особисті майнові взаємини, але не може зачіпати відносини немайнові (як між подружжям, так і по відношенню до дітей); а також заборонено включати умови, які будуть ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище", – пояснює Даниленко.

Скільки це коштує

Щоб укласти шлюбний контракт варто скористатися послугами юриста і нотаріуса. Складається документ тільки в письмовій формі за стандартним зразком, який є у нотаріуса. Якщо ж пара хоче внести або викреслити якісь пункти, вони можуть зробити це на свій розсуд, тобто обмежень тут немає.

Укладати шлюбний договір можна як до шлюбу, так і після нього. Якщо в першому випадку він вступить в силу з моменту реєстрації шлюбу, то в другому – з моменту офіційного нотаріального завірення.

Шлюбний контракт потрібно обов'язково укладати з допомогою юриста, а не намагатися скласти його самостійно, щоб уникнути помилок і неточностей. Вартість консультації юриста з питань укладення шлюбного контракту коливається від 200 до 500 грн.

"У разі, якщо необхідний детальний аналіз умов шлюбного контракту з внесенням своїх пропозицій, то вартість такої роботи може становити від 1 000 до 3000 гривень. Нотаріус за послуги з запевненням шлюбного контракту візьме в середньому від 1 200 до 6 000 гривень, в залежності від обсягу майна і умов договору", – розповідає Микола Максимов.

Але не варто забувати, що багато що залежить від міста і індивідуальної ситуації. Так, у великих міста, наприклад, в Києві, ціни на такі послуги будуть вищими.

"Не існує двох схожих ситуацій, кожна дуже індивідуальна: домовленість і бачення щодо умов шлюбного договору кожної подружньої пари істотно відрізняється від всіх інших, тому тут не можна говорити про так звані шаблонні договори.

Ціна на такі послуги стартує від 13 тисяч гривень і залежить від кількості часу, який буде потрібно адвокату для підготовки тексту, який задовольнить побажання сторін (з огляду на кількість майна, його правовий режим для подружжя, різного роду грошові компенсації при дотриманні ряду умов, утримання одного з подружжя як в момент перебування в шлюбі, так і після його розірвання та ін.)", – говорить Даниленко.

Він додає, що не варто забувати і про вартість нотаріальних послуг – близько 7-8 тисяч грн для Київського міського нотаріального округу.

Чи можна розірвати або змінити договір

Одним з головних мінусів шлюбних контрактів називають те, що змінити або розірвати його буває дуже і дуже складно. Законодавство забороняє односторонню зміну умов шлюбного договору, проте, такі зміни можуть бути внесені за взаємною згодою подружжя.

"Оформляється внесення змін до шлюбного контракту окремим договором, що підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Крім того, шлюбний контракт може бути змінений за рішенням суду, якщо один з подружжя доведе, що цього вимагають його інтереси або інтереси дітей (в тому числі повнолітніх).

Більш того, подружжя може відмовитися від шлюбного договору або розірвати його. Відмова подружжям від шлюбного договору також можлива шляхом оформлення окремого нотаріально завіреного договору, в якому, серед іншого, повинна бути вказана дата припинення дії шлюбного контракту", – зазначає Віктор Мороз.

Він додає, що розривається шлюбний контракт виключно в судовому порядку і лише при наявності підстав, які зможуть стати істотним доказом.

Які тенденції в Україні

Ми вже писали, що в Україні шлюбні контракти не стали такими популярними, як у США або Європі. Але, тим не менше, їх кількість, хоч і не сильно, але збільшується.

"На сьогоднішній день формується практика все більш частого укладення українцями шлюбних контрактів. В основному це люди середнього класу і вище, які мають бізнес і певне майно і бажають врегулювати їх правовий статус після вступу в шлюб. Питання з довірою між подружжям як перепоною для укладення шлюбного контракту відходить на другий план", – каже Мороз.

Дійсно, однією з причин, по якій українці відмовляються укладати шлюбні контракти, стала думка, ніби шлюбний договір – це ознака недовіри до партнера. До того ж, фінансові та майнові питання в Україні так відкрито обговорювати не звикли.

"До даного моменту шлюбний договір в Україні не набув такої популярності, якою він користується в Європі. Але статистичні показники, можливість ознайомитися з якими надано на офіційному сайті Міністерства Юстиції України, говорять про збільшення кількості подружніх (або майбутніх подружніх) пар, що укладають шлюбні договори. Як правило, найчастіше шлюбні договори укладають українці, котрі вступають у шлюб з іноземцями (для останніх це часто є істотною умовою)", – пояснив Платон Даниленко.

У свою чергу, адвокат Микола Максимов виділив наступні причини, через які кількість шлюбних контрактів не може істотно вирости:

• не всі знають про можливість укладення шлюбного контракту за законами України. По телевізору все чули про такий вид договорів в США і Західній Європі, на практиці ж думають, що в Україні він не застосовується.
• особливий менталітет наших людей.
• ціна завірення шлюбного контракту нотаріусом.

Що кажуть психологи

Психологи в коментарі сайту "Сегодня" також розповіли, що в Україні підхід до шлюбу більш романтичний, українці не звикли думати про розлучення наперед, звідси і випливає те, що шлюбні контракти стали швидше винятком із правил.

"Наші люди не звикли або не готові думати про розлучення і розставання наперед – адже збираєшся все життя бути разом з коханою людиною. Наш менталітет передбачає більш романтичний підхід, на заході – більш прагматичний.

Багато українців навіть вголос не хочуть вимовляти слово "контракт" в контексті сімейних взаємин. Для них розмова про шлюбний контракт – це тема про недовіру і невіру в себе, партнера, сімейні ідеали, любов.

На заході в шлюбний договір можна вносити пункти, про зраду раз рік або про матеріальну компенсацію за похід наліво (у акторів) і т.д. У нас це все було б недійсним", – пояснює психолог Діна Васильченко.

Вона додає, що в Україні зараз шлюбні договори укладають люди, у яких є бізнес і велике майно, яке вони боятися втратити в разі розлучення, а також ті, у кого вже був негативний життєвий досвід, який вони не хочуть повторити.

У свою чергу, психолог Олена Ординська зазначила, що в Україні просто не склалося такої традиції, як укладання шлюбних контрактів. А документи пари сприймають як щось надто прагматичне.

"Українці не укладають шлюбні контракти в основному тому, що у нас спочатку цієї традиції не було, все завжди будувалося на довірі (хоча, як показує практика, істинної довіри в парах немає, і питання це стоїть гостро в сімейному консультуванні). Якщо міркувати з психологічної точки зору, то шлюбний контракт для наших пар – це щось дуже прагматичне, ганебне, а у нас же все побудовано на почуттях і емоціях. Якщо для американців чи європейців шлюбний договір – це гарантія стабільності і якась підстраховка, то для нас гарантія стабільності (в основному для жінок) – це слова і усні обіцянки. Тільки, на жаль, по закінченню деякого терміну в шлюбі багато жінок можуть страждати від домашнього насильства і фінансово абсолютно не захищені і, отже, залежні від чоловіків", – коментує Ординська.

Психолог додає, що багато також залежить і від виховання. В українських реаліях у вихованні питання грошей, фінансової захищеності і в цілому фінансового благополуччя знаходиться на другому місці.

"Адже як більшість радянських мам виховували доньок? Вийти заміж, народити дитину, а там вже чоловік нікуди не дінеться. Але практика показує зворотне. І можливо я, як психолог, дуже хотіла б, щоб дочки таких матерів (так, і не тільки таких) частіше підписували при вступі в шлюб не тільки угоду на укладення шлюбу і зміну прізвища, але в першу чергу – шлюбний договір. Можливо, тоді і домашнього насильства по відношенню до жінки в нашій країні було б менше, оскільки принаймні, фінансово і в майновому питанні вона була б захищена і відчувала б себе більш впевнено", – розповідає Ординська.

Психологи підсумували, що укладати шлюбний договір чи ні – це особиста справа кожного, і єдиного рецепта для всіх тут немає. Але все ж світова практика показує, що шлюбні договори – це не ознака недовіри, а дуже навіть навпаки – гарантія на майбутнє.