Віталій Андронік
Провідний оглядач Без ЗНО, паспорта і атестата. Міністерство освіти обіцяє вступникам з окупованих Криму і Донбасу спрощені умови. Але насправді вступити буде не так просто.
Особливі умови
"У 2014-2015 роках, коли війна тільки починалася, Україна просто не подумала про випускників, які опинилися в окупації. У 2015 мій брат подолав шлях з окупованого міста на Донбасі, щоб вступити до українського коледжу, але тут йому були не раді. Директори коледжів не знали, що робити з 9-класником з атестатом "ЛНР" в руках і боялися що-небудь зробити без вказівок "згори". Коли він зовсім зневірився, то вирішив продовжити навчання в київській школі, але навіть вступити в 10-ий клас дитині з луганською пропискою було складно. Моя мама обійшла з братом кілька шкіл, поки знайшла адекватного директора", – розповідає Софія Касьяненко, сестра абітурієнта 2015 року.
Про абітурієнтів в окупації згадали в 2016-му. Міносвіти створив центри освіти "Крим-Україна" і "Донбас-Україна".
Центри освіти працюють на базі деяких університетів. Через них абітурієнти можуть вступити в українські виші без ЗНО, українського паспорта та атестата.
"Ми проводимо політику залучення. На окупованих територіях немає можливості підготуватися до ЗНО в такому ж обсязі, як випускникам, які навчалися в українських школах. Тому вони мають можливості, яких немає в інших вступників. У нас працюють центри "Донбас-Україна" і "Крим-Україна", які будуть приймати абітурієнтів до кінця вересня", – зазначила міністр освіти Лілія Гриневич під час прес-конференції.
Щоб вступити за спрощеними умовами потрібно:
- вибрати один з освітніх центрів;
- прийти в Центр, подати заяву і заповнити освітню декларацію – це потрібно для того, щоб вчитися на бюджеті;
- здати три вступні іспити – українську мову, історію України та профільний об'єкт (або творчий конкурс). Міністерство освіти пропонує готуватися за відеоуроками на сайті "Доступна освіта" або на EdEra.
- отримати в школі, закріпленій за центром, тимчасову довідку, яку протягом трьох місяців треба замінити на документ про освіту державного зразка.
Абітурієнти з Криму і ОРДЛО ще можуть до 26 вересня вступити на контракт і відразу після зарахування написати заяву про переведення на бюджет.
Важко з українською мовою і процедурою вступу
Абітурієнти не знають про свої можливості. Інформація про спрощений вступ і про пільги просто не доходить на окуповані території, зазначає менеджер гарячої лінії Фонду "Відкрита політика" Ольга Кравченко. З початку вступної кампанії – з 24 червня по 6 серпня – на гарячу лінію Фонду подзвонили 1500 абітурієнтів.
"Діти часто не розуміють процедури вступу. Нам телефонують, коли деякі виші вимагають від абітурієнтів військовий квиток. Не всі приймальні комісії знають, можна приймати юнаків без військового квитка, щоб вони змогли отримати реєстрацію в гуртожитку і потім стали на військовий облік. Буває, що абітурієнт з окупованих територій не мають роздруківки прописки, а ВНЗ вимагає довести проживання на окупованих територіях. Багатьом важко з українською мовою. Вже п'ять років вони не можуть повноцінно вивчати мову, а вони повинні скласти іспит з украї нскому мови та історії", – розповідає Ольга Кравченко.
У минулому році 1749 осіб з окупованих територій вступили в українські виші за спрощеною системою. З них 1 522 – з ОРДЛО і 227 з Криму.
Багато це чи мало? За даними "Крим. Реалії", в 2018 році на півострові випустилось 9610 одинадцятикласників та 18100 дев'ятикласників. Навіть якщо припустити, що всі дев'ятикласники вирішили залишитися в школах і не вступати у коледжі, то лише 2,3% кримчан вирішили вчитися в Україні. Решта вступали до вузів РФ і до місцевих окупованих університетів. По окупованих районах Донецької і Луганської областей достовірної інформації немає.
Навіть без паспорта, ЗНО і атестата вступити до українського вишу абітурієнту з Криму або ОРДЛО важко.
"На сьогодні залишилися проблеми, які не вирішені до сих пір", – каже Олег Охредько, аналітик Центру громадської освіти "Альменда".
Чотири перешкоди на шляху абітурієнта
Не у всіх абітурієнтів, які вирішили навчатися в Україні, виходить вступити. Частина проблем – в бюрократії.
"Були випадки, що талановиті діти змушені були їхати в Росію", – зазначає Олег Охредько.
Ось головні перешкоди, з якими стикаються абітурієнти, які опинилися під окупаційним режимом:
Україна вимагає військовий квиток або приписне свідоцтво від юнаків з Криму і ОРДЛО. У правилах вступу просто не прописані винятки. У минулі роки Міносвіти розсилав листи керівникам вузів. Цього року такого листа не було.
Немає прописки. Коли абітурієнти приходять до вишу, їм доводиться доводити, що вони з Криму чи Донбасу. Пропонований перелік документів, які можуть підтверджувати проживання на окупованих територіях, не завжди підходить вишам, наприклад – факт володіння житлом.
Немає інформації про особливі правила вступу. В результаті, діти вступають двома шляхами. Перший – через Центри освіти, другий – через ЗНО на загальних підставах. Скільки абітурієнтів з ОРДЛО і Криму – невідомо. Ніхто такої статистики не веде.
"В минулому році і в цьому ми активно займалися інформуванням в Криму, але наших зусиль недостатньо. Держава в більшій мірі відсторонилася, особливо, Міністерство освіти. Інформація просто туди не заходить. Діти з окупованих територій, які здавали ЗНО, тільки після вступу дізнавалися, що могли вступити через освітні центри", – каже Охредько.
Щоб вступити на підставі ЗНО треба здати екстерном іспити за дев'ятий клас і отримати атестат про базову середню освіту. Це чотири державних підсумкових атестації. Після цього треба пройти підсумкові іспити за одинадцятий клас, які не входять до ЗНО, і отримати атестат про повну загальну середню освіту. А тільки потім здавати ЗНО.
Вступити можна не на всі спеціальності. Абітурієнти можуть вступити тільки в навчальні заклади Міністерства освіти України. Вищі навчальні заклади Міністерства охорони здоров'я і Міністерства культури – не приймають випускників з окупованих території за особливими умовами.
"Спроба з'ясувати ні до чого не призводить. Міністерство відправляє на вищі навчальні заклади, а виші відповідають, що міністерство не дає бюджетних місць. І так кілька років уже нічого не виходить. Були випадки, що талановиті діти змушені були їхати в Росію", – додає аналітик "Альменди".
Абітурієнтів переслідують і залякують
Громадська організація "Альменда" до 2014 року займалася в Криму захистом прав людини. Після анексії півострова перемістилася на материкову Україну і почала допомагати переселенцям і тим, хто залишився під окупацією.
Окупаційна влада в Криму робить все, щоб діти не хотіли вступати в Україну, підкреслює Охредько.
"Ми намагаємося не поширювати інформацію про утиск прав абітурієнтів з Криму. Це може нашкодити тим, хто може вчитися в Україні. Діти, які готуються до вступу дистанційно, потрапляють під пакет законів Ярової і переслідуються. Наприклад, вивчення історії України розглядається як агресія і екстремізм, а це порушення законодавства і кримінальне переслідування. Ми вивчали це питання, в Криму дійсно загрози переслідувань серйозні", – розповідає аналітик "Альменди".
Абітурієнти вимушені приховувати, що бажають вступати до українського вишу. В "Альменді" є інформація про те, що з батьками учнів проводять профілактичні бесіди. А в школах вчителі залякують Україною. Наприклад, поширюються міфи, що тих, хто потрапить в Україну, відразу заберуть в армію або що за російську мову чекає фізична розправа.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали, що в Україні змінять правила вступу до вишів на бюджет. Що зміниться дивіться в сюжеті:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми