Справа про вбивство Шеремета: що відомо через два роки після трагедії

Сьогодні, 20 липня – друга річниця з дня смерті журналіста Павла Шеремета. Рівно два роки тому, 2016 року в центрі Києва була підірвана машина керівника "Української правди" Олени Притули, в якій перебував Павло Шеремет. 

Трагедія сталася близько 7:45 ранку в центрі Києва на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Журналіст загинув на місці відразу після вибуху. Слідчі незабаром заявили, що вважають пріоритетною версією вбивства Шеремета його журналістську діяльність в Україні та інших країнах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Місце вибуху. Фото: Vlad Ivanenko / Facebook

Втім, досить довго правоохоронці нічого не розповідали про хід слідства, а у вересні 2017 року з'явилася інформація про те, що Головне слідче управління Національної поліції України засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Шеремета заради захисту життя осіб, які беруть участь у відповідному кримінальному провадженні. 

При цьому на початку 2018 року президент України Петро Порошенко заявив, що у справі про вбивство Шеремета не повинно залишитися закритих для громадськості частин

"Я не знаю, хто вбив Павла Шеремета ... Я буду боротися за те, щоб у нас не залишилося закритих частин в розслідуванні вбивств журналістів. Але я – не слідчий, я можу тільки створити умови, щоб розслідування відбувалося максимально прозоро і об'єктивно" , – розповів Порошенко.

Відзначимо, у правоохоронців поки немає пріоритетної версії про мотиви вбивства Шеремета – як немає, власне, і підозрюваних. Так, заступник глави МВС Вадим Троян заявив, що у вбивстві журналіста Павла Шеремета присутній російський слід, на що, за його словами, вказує більшість доказів.

"У нас одна з ключових версій і більшість доказів вказують на те, що є російський слід", – сказав Троян.

Також він зазначив, що в разі, якщо все-таки підтвердиться версія з Росією, то слідство розглядатиме, як ймовірний мотив злочину, професійну діяльність Шеремета.

"Оскільки він був в опозиції до російського президента і навіть білоруського. Тобто такі речі вже не будуть виключені", – додав заступник міністра.

Правоохоронці показали відео з камер спостереження, встановлених в центрі міста. При цьому травнем 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що у справі про вбивство Шеремета слідство припустилося серйозної помилки, не вилучивши один з найважливіших відеозаписів. 

"Змушений визнати, що в цьому слідством була допущена помилка. Конкретна помилка в тому, що вилучивши 201 камеру відеоспостереження, ще одна – і, як виявилося, найважливіша камера – не була вилучена, і це весь цей час не давало дуже важливої інформації слідству", – розповів Луценко.

Сьогодні, через два роки після вбивства, в прокуратурі заявили, що правоохоронцям так і не вдалося істотно просунутися в розслідуванні справи про вбивство Шеремета – незважаючи на безліч слідчих дій і залучення до розслідування американського ФБР.

"На даному етапі відпрацьовується чотири основні версії щодо мотивів вчинення вбивства Павла Шеремета: професійна журналістська діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація обстановки в Україні і помилка об'єктом (підірваний автомобіль належав Олені Притулі)", – повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко.

У свою чергу речник МВС Артем Шевченко в ефірі одного з українських телеканалів пояснив, що значно ускладнює справу те, що Шеремет контактував напередодні загибелі з колишніми українськими чиновниками на території Росії, будучи при цьому громадянином РФ.

"Потерпілий – громадянин РФ Павло Шеремет, значно ускладнює справу. А саме його активні контакти на території РФ, країни-агресора, безпосередньо перед моментом вчинення злочину (мається на увазі вбивство Шеремета – Ред.) – зокрема, і з колишніми представниками влади, які втекли і переховуються в Росії. Неможливість досліджувати ці контакти слідчим шляхом для українського слідства істотно ускладнює розслідування", - розповів Шевченко.

При цьому заступник глави Нацполіціі В'ячеслав Аброськін повідомив, що завдяки зібраним матеріалам у слідства з'явилася можливість ідентифікувати людину, яка заклала вибуховий пристрій під автомобіль, в якому їхав Шеремет. 

"За ці два роки проведено дуже великий обсяг роботи. І позитивні результати є. Йде серйозна робота за певними напрямами, аналіз всіх відеоматеріалів, які були вилучені в ході слідчо-оперативних заходів, а це понад три тисячі терабайт відеоматеріалу. Завдяки цьому особу, яка була до вбивства і яка була на відео при безпосередньому мінування (автомобіля), можна буде ідентифікувати", – розповів Аброськін.