ИноСМИ про Україну: Хто вчинив резонансні вбивства, реванш Москви і втікач голландець з Криму

Особливу увагу привернуло вбивство Олеся Бузини. Так бельгійська газета De Standaart присвятила цьому питанню велику п'ятничну статтю під заголовком "Вбито проросійський журналіст". "Його смерть наступила через день після вбивства Олега Калашникова. Співробітник МВС Антон Геращенко не виключає, що ці два вбивства пов'язані один з одним. Обидві жертви були противниками Майдану, який привів до падіння режиму Януковича", – сказано в статті.

Видання пише і про перших версіях, відзначаючи, що, за словами Геращенка, "вбивства могла організувати Росія, щоб дестабілізувати Україну". Видання додає, що "триває понад 20 кримінальних розслідувань проти політиків від Партії регіонів та їх можливі злочини проти Майдану. Згідно з гіпотезою працівника внутрішніх справ, тих, хто бачив такі злочини або знає про них, ліквідують, щоб не допустити отримання свідчень", – пише видання. Журналісти наводять і протилежну точку зору – про українських "месників": "Також можливо, що прихильники старого режиму стали жертвами вбивць, які хочуть звести старі рахунки. В про-західному таборі також є люди, які не дотримуються права людини і воліють взяти справу в свої руки".

В кінці статті згадується коментар президента Росії Володимира Путіна під час "прямої лінії", який назвав вбивства "політично мотивованими". Це ж видання аналізує і промову президента РФ в тій частині, де він каже, що російських військових в Україні немає. Також, журналіст наводить обіцянки російського президента: "Протягом двох років ми вийдемо з кризи".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Інше популярне бельгійське видання "Nieuwsblad" у статті "Українські націоналісти вимагають політичних смертей" пише про те, що відповідальність за ці вбивства взяла невідома організація "Українська повстанська армія". "Є чотири варіанти: банда психопатів без будь-яких зв'язків з партією або державою, екстремістські елементи в уряді кшталт "Правого сектора" або "Свободи", ударні війська українського олігарха чи росіяни", – пише видання. І зазначає, що в урядових колах у Києві "вибрали останній варіант".

Нідерландське видання NRC Handelsblad винесло в заголовок слова міністра закордонних справ України Павла Клімкіна: "Вбивства в Україні вчинені, щоб дестабілізувати ситуацію". На початку статті сказано: "український міністр не має доказів, але підозрює "руку Москви". Видання наводить цитати з зустрічі з міністром, яка відбулася в Гаазі минулої п'ятниці. "Міністр не називає імен, але дає зрозуміти, що проросійські налаштовані сили в Україна – це може бути сама Росія", – пише видання.

А французька Le Monde в суботній статті  "Дві проросійські фігури вбиті в Києві" проводить паралелі з убивством російського опозиціонера Бориса Нємцова. Видання відштовхується від заяви українського президента, який назвав ці події "провокацією, яка дестабілізує ситуацію в Україні". "Провокація – те ж слово використовували в Кремлі під час вбивства їхнього політичного опонента – Бориса Нємцова 27 лютого, який повинен був опублікувати доповідь про наявність на Сході України російської армії. Подвійне вбивство відразу отримало великий відгук в Росії. У Москві під час традиційної прямої лінії (...) один з провідних перериває хід питань і відповідей і повідомляє: "Ми тільки що дізналися про смерть Олеся Бузини", – повідомляє французьке видання.

Воно призводить реакцію Путіна, який звинуватив Захід у замовчуванні цих подій. "Москва бере реванш. Не тільки Порошенко відреагував так само, як Путін після смерті Нємцова, але й сам Путін робить подібні порівняння: "Що стосується нас, ми практично відразу встановили вбивць. Україна – демократична держава, але де тоді вбивці?" – Цитують російського президента журналісти. Вони відзначають, що в Україні дійсно діють радикально налаштовані націоналісти, проте робота російських спецслужб також реальна.

Іншою важливою темою в ЗМІ стало рішення Скандинавських країн посилити роботу в галузі оборони. У статті "Скандинавія об'єднується проти Москви" журналіст бельгійського видання De Morgen пише що "поки конфлікт в Україні не вичерпаний, скандинавські країни також відчувають гаряче дихання Росії собі в спину".

"Балтійські країни, Норвегія, Данія, Ісландія є членами НАТО, проте Швеція і Фінляндія – ні. Тому останні дві не можуть посилатися на статтю 5, згідно з якою посягання на одного члена вважається посяганням на всіх", – пояснює видання.

Воно наводить слова військового експерта Пола Івана: "Країна (Росія – авт.) веде себе, як під час Холодної війни, і хоче показати на що вона здатна. Але подивіться на військові витрати Росії і ви зрозумієте, що це гра, в якій вона не може перемогти". Експерт аналізує цифри, згідно з якими Росія витрачає на оборону 4,5 відсотка ВВП, в той час, як витрати країн НАТО ледве досягають 1,4 відсотка. "Країни НАТО ще мають місце для збільшення військових витрат, Росія – вже немає", – підсумовує експерт.

Французьке видання Le Figaro зробило добірку фото та відео матеріалів про повалення пам'ятників радянських лідерів в Україні після прийняття Верховною Радою закону про заборону пропаганди комунізму. "Кілька пам'ятників Леніну були повалені незнайомцями на російськомовному сході України, колишньої радянської республіки, яка має безпрецедентний конфлікт з Росією і прагне позбутися свого радянського минулого", – пишуть журналісти.

А нідерландське видання AD написало про голландця, який зі своєю дружиною не витримав "хорошого" життя в окупованому Росією Криму і втік звідти.

"Життя в Криму з часів російської анексії хороша. Той, хто з цим не згоден, повинен мовчати або бігти. Той, хто не тримає свій рот на замку, ризикує життям. Не випадково ж голландець Йєллі і його дружина Катерина втекли", – пише видання.

Журналіст попереджає, що ім'я голландця і його дружини змінені, оскільки він боїться переслідувань з боку ФСБ. У статті розповідають його історію. Йєллі вважає Крим найкращим місцем на Землі, він працював там в готелі. Однак через побоювання, що його сина можуть відправити служити в армію і з зв'язку з переслідуванням корінних українців (а сім'я його дружини – українці) і кримських татар, вирішив повернутися додому. Він наводить приклади вбивств і нападів на активістів, які розмовляють українською або кримськотатарською мовами.

"Крим став пристанищем для злочинців – розповідає Йєллі, туди переїхало багато людей з Донецька і Луганська, і з ними не солодко. Багато злочинців-росіян до них приєдналися. Крим перетворився на "бананову республіку", ви можете пройти далі, тільки якщо у вас в руках російський прапор", – цитує видання слова нідерландця.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.