ІноЗМІ про Україну: війна повертається, заклики пом'якшити санкції проти Росії і "Вона – Волноваха"

"На Схід України повертається війна", – пише французька Le Figaro. Зі схожими заголовками минулого тижня виходили багато інші видання. Події останніх днів і відновлення активних бойових дій навколо Донецького аеропорту не сходили зі шпальт газет і журналів, ці події також активно висвітлювали радіо і ТБ.

"Спроби Берліна і Парижа наблизити Київ і Москву не дали результатів. В Україні поновлюються бої", – пише франкомовна бельгійська газета "Le Soir". В якості ілюстрації надає 3 фотографії донецького аеропорту – "до" початку конфлікту, "під час" і "зараз".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Більшість ЗМІ написали про теракт під Волновахою.

Деякі згадали і про акцію "Я – Волноваха". Зокрема бельгійський щотижневий журнал DS Weekblad присвятив перші шпальти Маршу Єдності в Парижі. А потім надав фото теракту в Волновасі. "Вона не Шарлі. Вона Волноваха, село біля Донецька, де у вівторок потрапив під вогонь повстанців український автобус. Принаймні, 11 осіб загинули", – пише видання.

Все це змушує реагувати НАТО. У пресі Нідерландів активно обговорювалося розгортання сил швидкого реагування в країнах-членах Альянсу, яким найбільше може загрожувати Росія. "Сили швидкого реагування можуть бути задіяні після рішення парламентів, протягом 5-30 днів. Крім цього найближчим часом з'являться сили надшвидкого реагування, які протягом 48 годин можуть бути приведені в готовність", – пише Нідерландське видання Volkskrant в статті "Нідерландські військові підтримують НАТО".

У статті наголошується, що сили швидкого реагування повинні налічувати 15-20 тисяч військових. Однак експерти видання кажуть: проблема не в кількості військових, а в швидкості, з якою їх можуть задіяти.

"Якщо виникне напруження в Україні, Естонії або Польщі, то постане питання, чи достатньо швидкі сили реагування НАТО, щоб діяти, а значить, чи здатні вони стримувати в достатній мірі", – пише видання. І наводить слова міністра оборони Нідерландів Жанін Хенніс: "Якщо ми говоримо про гнучкість, ми не можемо чекати, поки рішення приймуть всі національні парламенти".

Тому наразі йдуть пошуки вирішення: як зробити сили достатньо швидкими і не нашкодити при цьому суверенітету країн-членів Альянсу.

Минулий тиждень почався з новини про те, що побіжного екс-президента України Віктора Януковича оголосив у розшук Інтерпол. Разом з ним – ще 7 колишніх чиновників. Серед розшукуваних – екс-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, екс-прем'єр міністр Микола Азаров, екс-міністр фінансів Юрій Колобов, син Януковича Олександр та інші.

"Генеральний прокурор Росії Юрій Чайка заявив, що не отримав запиту на екстрадицію Януковича та інших політиків. "Якщо Україна зробить запит, він буде розглядатися відповідно до міжнародних договорів і законодавства Російської Федерації", – пише бельгійське видання De Morgen.

При цьому "червона картка", винесена Інтерполом щодо колишніх українських високопосадовців – не є міжнародним ордером на арешт. Тобто вона не зобов'язує жодну з сторін заарештувати підозрюваного, але "інформує їх, що інший член організації потребує допомоги", – зазначають європейські видання.

У той же час, тиждень примітнbq активними діями і на дипломатичному фронті, а саме – обговоренням українського питання в Європейському парламенті. Парламентарії прийняли резолюцію по Україні, в якій строго засудили російську агресію і закликали до посилення санкцій проти Москви. Зокрема, у разі поширення агресії, санкції можуть поширитися на ядерний сектор і міжнародні фінансові операції.

Втім, безперечна підтримка України в ЄС – далеко не постулат. Дедалі частіше звучать і інші точки зору. Так, європарламентарі від правих британських євроскептиків – Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP) звинуватили ЄС у втручанні в справи України, що й призвело до трагічних наслідків.

"ЄС не має права втручатися у справи України – заявила європейський парламентарій Аткінсон – пише видання Euractive у статті під назвою "UKIP звинувачує членів європейського парламенту та Верхофстадту у смерті українців". "Це роздражнивши російського ведмедя і він почав діяти, це призвело до смерті сміливих молодих людей, яких безпосередньо надихнули мої колеги тут (в Європарламенті)", – пише видання. І наводить іншу точку зору: "Елмар Брок, голова комітету у закордонних справах, заявив під час сесії:" Здається, всі відповідальні за кризу, крім Росії. Фактично, Росія увійшла в іншу вільну країну і анексувала її частину".

Представники інших політичних сил назвали заяви UKIP "низькосортної пропагандою". Втім, на цьому "інша думка" в ЄС ще не завершилося.

Впливове видання EUObserver, яке пише на тематику ЄС, поширило інформацію про новий підхід до відносин з Росією, який нібито пропонує голова Зовнішньої служби ЄС Федеріка Могеріні. У статті "Помічено, як Могеріні пропонує вести з Росією "Бізнес, як зазвичай", видання повідомляє, що напередодні засідання міністрів закордонних справ ЄС (19 січня) Могеріні розповсюдила документ, в якому пропонує послабити санкції проти Росії і відновити співпрацю, якщо Москва припинить дестабілізувати ситуацію на Сході України.

"Пропонується, що санкції ЄС повинні розділити на два пакети: заходи пов'язані з анексією Криму та інші – пов'язані з" дестабілізацією на Сході України ". Тобто, кримські санкції – а саме чорний список чиновників низького рівня і заборона на інвестиції ЄС – повинні залишатися до тих пір, поки триватиме анексія. Але, там також наголошується, що економічні санкції, накладені на російські банки і енергетичні фірми, можуть бути послаблені, якщо Росія виконає Мінські угоди, припинить втручатися у відносини ЄС та України і збереже газові поставки в Європу", – пише видання.

Відповідні пропозиції повинні обговорити міністри закордонних справ, але це не буде відображено у формальних висновках – кажуть журналісти: "Ймовірно, що буде сильний тиск з боку войовничо налаштованих країн ЄС, таких як Польща, Великобританія, країни Балтії та деякі Північні країни. Однак прихильні Росії країни – включаючи Францію, рідну Могеріні Італію, Австрію, Кіпр, Чехію, Угорщину і Словаччину – вже заявили, що вони хочуть зупинити санкції. Зі свого боку, канцлер Німеччини Ангела Меркель виключила таку можливість, поки не будуть виконані Мінські угоди".

Також європейські видання не могли обійти скандальну заяву глави "Газпрому" Олексія Міллера про наміри відмовитися від України як транзитера російського газу в Європу і віддати цю роль Туреччини. Для цього в "Газпромі" планують побудувати новий газопровід "Турецький потік" – пише видання в статті "Росія скоротить транзит газу через Україну".

"Міллер попередив Шевковіча (єврокомісар з питань енергетики) про необхідність будувати необхідну транспортну інфраструктуру від грецької і турецької кордонів", – пише журналіст.

І додає, що реакція єврокомісара була "холодної": "Я вірю, ми можемо знайти найкраще рішення. Ми так не працюємо... торгова система і торгові звичаї – як ми робимо це зараз – інші".

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.