Стосується кожного: як змінювалися уявлення про зараження коронавірусом

Про нову коронавірусну інфекцію COVID-19 світ дізнався ще в грудні 2019 року. Вона швидко поширювалася і переросла в пандемію. 2 березня 2020 року перший хворий з'явився і в Україні. З того моменту, як стало відомо про нову небезпеку, пройшло вже пів року, за цей час уявлення людей про коронавірус змінювалися. Сайт "Сьогодні" зібрав відповіді на популярні питання про COVID-19.

Як передається коронавірус

На деякі питання однозначних відповідей немає і досі. Наприклад, на самому початку пандемії Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) зазначала, що вірус передається переважно під час близьких контактів і повітряно-крапельним шляхом, тобто коли людина кашляє або чхає. Заразитися людина може навіть в тому випадку, якщо доторкнеться до раніше зараженої поверхні (столу, дверної ручки, стіни тощо), а потім до обличчя. Тому всім рекомендували мити руки і носити рукавички в громадських місцях.

Водночас у Міністерстві охорони здоров'я України говорили, що вірус може існувати на поверхнях тільки кілька годин. Через деякий час про це почали заявляти і в ВООЗ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"За даними досліджень (включаючи попередні дані про збудник COVID-19), вірус зберігає життєздатність на поверхнях від кількох годин до кількох днів. Конкретні терміни залежать від ряду умов (наприклад, тип поверхні, температура і вологість навколишнього середовища) ", – розповідали в ВООЗ .

Повідомлялося, що вірус COVID-19 може зберігати життєздатність до 72 годин на пластмасі й нержавійної сталі, менше 4 годин на міді і менше 24 годин на картоні.

Нині деякі епідеміологи впевнені, що заразитися коронавірусом через дотик практично неможливо. Такого висновку після проведених досліджень дійшов директор Інституту вірусології і досліджень в галузі ВІЛ в Університеті Бонна Гендрік Штрек.

"Коли ми брали зразки з ручок дверей, телефонів або туалетів, було неможливо культивувати вірус в лабораторії на основі цих мазків... Щоб насправді "заразитися" вірусом, потрібно, щоб хтось кашлянув у руку, негайно торкнувся дверної ручки, а потім відразу після цього інша людина узялася за ручку і продовжила торкатися обличчя", – зазначив фахівець.

Ще на початку пандемії вчені були впевнені, що вірус може переноситися на підошвах взуття. Зараз на сайті ВООЗ сказано, що вірогідність перенесення вірусу, що викликає COVID-19, на взутті та зараження вірусом через взуття вкрай низька. Як запобіжний захід, зокрема в сім'ях з грудними або малолітніми дітьми, що повзають або граються на підлозі, взуття рекомендується знімати і залишати біля входу.

У кінці березня українське МОЗ вивісило білборди, на яких значилося, що рекомендовано уникати контактів з тваринами, щоб не заразитися коронавірусом. Потім у відомстві цю інформацію спростовували, але точних даних з цього приводу немає і тепер.

"Відомі факти отримання позитивних результатів тестування на COVID-19 у собак і котів (домашніх котів і тигрів), які були в контакті з людьми, зараженими коронавірусною інфекцією. Крім того, видається, що сприйнятливими до інфекції також є тхори. Експериментальні дослідження показали, що коти і тхори можуть передавати вірус іншим тваринам свого виду. Проте даних про те, що ці тварини можуть бути джерелом зараження людини і брати участь у поширенні COVID-19, немає. COVID-19 передається переважно повітряно-крапельним шляхом, тобто через краплі, які виділяються з дихальних шляхів хворого, наприклад, при кашлі, чханні або розмові", – написано нині на сайті ВООЗ.

Читайте також:

"Виходить, ми звільняємо половину всіх лікарів?": Інтерв'ю Мовчан про медреформу і конфлікт зі Степановим

Симптоми хвороби та інкубаційний період

Змінювалися й уявлення про симптоми COVID-19. На самому початку вважалося, що симптоми коронавірусу схожі із симптомами інших респіраторних захворювань: кашель, висока температура, головний біль.

Через деякий час ВООЗ розширила перелік симптомів. Зокрема, до найбільш поширених симптомів COVID-19 належать підвищення температури тіла, сухий кашель і стомлюваність. До більш рідкісних симптомів – болі в суглобах і м'язах, закладеність носа, головний біль, кон'юнктивіт, біль у горлі, діарея, втрата смакових відчуттів або нюху, висип і зміна кольору шкіри на пальцях рук і ніг. Зазвичай ці симптоми розвиваються поступово і мають слабо виражений характер. У деяких інфікованих осіб хвороба супроводжується дуже легкими симптомами.

А недавно з'ясувалося, що аносмія (втрата нюху) і втрата смаку також є найпоширенішими ранніми симптомами коронавірусної інфекції.

В українському Міністерстві охорони здоров'я кажуть, що найбільш частими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка і утруднення дихання, інколи – діарея або кон'юнктивіт. А інкубаційний період триває від 2 днів до 2 тижнів.

ВООЗ же посилається на проведені у світі дослідження, аналіз статистичних даних і результати математичного моделювання. Підкреслюється, що "згідно з попередніми оцінками, середній інкубаційний період становить 5-6 днів". Разом з тим він може тривати від "нуля до 14 днів". У кінці січня ВООЗ оцінювала тривалість інкубаційного періоду від 2 до 10 днів.

Крім цього, з'ясувалося, що у менш ніж 2,5% заражених симптоми виявляться за 2,2 доби, А ймовірний середній інкубаційний період – 5,1 доби. У 97,5% інфікованих симптоми проявилися протягом 11,5 дня.

В березні ВООЗ заявляла, що 80% випадків COVID-19 характеризуються легким або безсимптомним перебігом, 15% – тяжким перебігом, за якого потрібна оксигенотерапія, а в 5% випадків захворювання приймає вкрай важкий характер і вимагає штучної вентиляції легень.

У кінці квітня міністр охорони здоров'я України Максим Степанов на брифінгу говорив про те, що невідомо, скільки людей хворіє безсимптомно і перевірити цю інформацію ніяк не можна. Також у МОЗ говорили, що зростання безсимптомних випадків підвищує ризик поширення коронавурусу.

Але у Всесвітній організації охорони здоров'я відзначають, що люди, в яких симптоми так і не проявляються, являють собою набагато меншу загрозу для оточення, ніж ті, у кого хвороба дається взнаки.

Кому потрібно носити маски

Що стосується засобів захисту, то тут фахівці також не дійшли єдиної думки. На початку квітня ВООЗ роз'яснила, що фізична дистанція захищає від коронавірусу краще, ніж маска. У відомстві додавали, що маски потрібно носити тільки хворим людям, а здоровим вони ні до чого. Також лікарі стверджували, що за близького контакту з хворим маски здорових людей не захистять, вони створені для непоширення інфекції від хворого.

Тепер у ВООЗ вважають, що маски потрібно носити всім, але тільки в тому разі, якщо вас оточує велика кількість людей.

"ВООЗ радить урядам закликати громадськість носити маски, коли існує активне масове поширення і важко дотримуватися фізичної дистанції", – заявив голова ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

В Україні ще до початку пандемії відзначали, що скуповувати маски для захисту від коронавірусу неправильно. Але їх треба мати вдома. Якщо у людини з'являться симптоми, вона зможе надіти маску і не поширювати інфекцію, проте маска не захистить від зараження.

Але вже у квітні в Міністерстві охорони здоров'я говорили інакше. Вважалося, що всі люди розглядаються як потенційно інфіковані, навіть якщо ви про це не знаєте.

"Ви можете не знати, що є переносником вірусу. Маска запобігає можливе інфікування оточення. Маска має зменшити виділення біологічного матеріалу, який може містити збудник. Але використовувати маски потрібно правильно! Одягайте маску так, щоб вона щільно закривала рот і ніс. Перед цим обов'язково вимийте руки з милом або обробіть антисептиком" , – йдеться на сайті Міністерства охорони здоров'я.

До того ж у відомстві вимагали, щоб у масках українці ходили у всіх громадських місцях, включаючи парки, вулиці, тротуари тощо. Тепер у масках вимагають заходити в різні установи, також слід надівати їх у громадському транспорті.

Тим часом у світі триває розроблення вакцин і пошук ліків від коронавірусу. Наприклад, нещодавно в ВООЗ заявили, що відкритий британськими вченими ефективний вплив препарату дексаметазон в лікуванні тяжкохворих COVID-19 слід вивчити більш конкретно, але сам засіб є дуже багатообіцяльним.

Про те, яка ситуація з коронавірусом в Європі, дивіться в сюжеті "Сьогодні":