Як ми навчилися сортувати сміття і навіть платити за нього: експеримент "Сьогодні"

8 червня 2019, 07:19

Олександр Панченко , Ігор Сєров

Кореспондент два місяці прав пакети і пресував пляшки для переробки

/ Фото: Григорій Салай, Сьогодні

В останні роки в Україні все частіше піднімають проблему відповідального сортування сміття тому, що обсяги викинутого пластику, скла та інших відходів обчислюються мільйонами тонн. З одного тільки Києва щодоби вивозять 150 машин побутових відходів. У травні набув чинності закон про ЖКП з сучасними нормами сортування сміття не тільки для тих, хто його вивозить, але й для звичайних громадян. На жаль, як і деякі інші закони, цей, схоже, найближчим часом так і залишиться на папері, тому що для мільйонів міських жителів не створені нормальні умови сортування – немає контейнерів для роздільного збору сміття, як і сортувальних і переробних станцій. Сортуванням і переробкою сміття в Україні здебільшого займаються лише активісти.

Початок експерименту

Кореспондент "Сьогодні" вирішив не чекати біля моря погоди і провів власний експеримент протяжністю в два місяці. На відміну від численних екоактивістів, я не мав жодного досвіду в сортуванні сміття, тому почав з того, що переглянув кілька відеороликів про те, хто самостійно робить Україну чистішою. Це допомогло мені зрозуміти, що саме підлягає переробці, і навчитися читати маркування. Наприклад, в Україні більшість організацій із задоволенням приймають пластикову вторсировину з маркуванням PP, PET, HDPE, але відсівають ту, де є маркування PS – полістирол.

У моєму випадку було важливо, щоб у відро для сміття потрапило тільки те, що взагалі не підлягає переробці. Все інше потрібно було не викидати, а наприкінці експерименту здати приймальникам вторсировини. Для початку я визначив, що тепер порожні пластикові пляшки, кришки, скляні і бляшані банки, які накопичаться в нашій родині за час експерименту, буду складати у величезну сумку. Практично щодня там опинялися 1-2 пластикові пляшки з-під молока, а раз на 3 дні – 5-літрова пляшка з-під води. Щоб не заводити незабаром ще одну сумку, пляшки я призвичаївся пресувати і компактно укладати. Адже крім пляшок ще мусив виділити місце для скляних банок. А ще – бляшанки з-під консервів, кришки. Тож місце доводилося економити, щоб не перетворити квартиру на склад барахла. Другий невеликий мінус: необхідність мити всю без винятку тару, а значить збільшувати витрати води і суми в платіжках.

Реклама

/ Фото: Сьогодні

Розділяти так розділяти

Одного разу, під час чергової вахти з перемивання порожньої тари, на кухні перегоріла лампочка. Звичайна, потужністю в 100 Вт. Викрутивши, я вже хотів було її викинути, але тут же себе зупинив – сортувати так сортувати! Кілька хвилин метушні – колба лампи відокремлена від цоколя і вставлена ​​в сумку зі склом, а цоколь – "поїхав" до бляшаним кришок і мюзле від шампанського. Далі більше. Дійшло до того, що я почав мити пакети-майки, щоб їх здати на переробку – це дратувало страшно, навіть в певний момент хотілося перестати рятувати планету, але "майки" перемогли.

На балконі з'явився акуратний ряд вимитих пакетів. Уявляю, що про мене могли подумати перехожі, які бачили "маечний батальйон" з вулиці, що гордо майорів. Але немає лиха без добра – щоб легше було мити пакети, я перестав клеїти на них цінники, а ще частіше намагався ліпити наклейки на самі продукти. Особливо добре це виходило з бананами і капустою. З картоплею – складніше. Пару раз особливо попереджувальні касири на касах починали упаковувати мої банани в пакет – я відповідав твердою відмовою і навіть зателефонував на гарячу лінію поскаржитися. Дивно, але в кол-центрі мені відповіли, що я не одинокий – прохання не пакувати товари на касі надходять регулярно.

"Ми обов'язково врахуємо ваші побажання", – запевнили мене в кол-центрі.

Реклама

Два місяці за принципом "розділяй і сортируй" пролетіли миттєво. На балконі своєї долі чекали відсортовані метал і пластик, скляні пляшки, пакети-майки, обгортки від цукерок і шоколаду, та багато іншого. Я навіть не полінувався привезти з дачі кілька скляних пляшок і додати до "колекції". Допомогли й колеги – дізнавшись про рейд на переробну станцію, кілька людей принесли з дому кілька скляних і пластикових пляшок і пляшок з-під шампуню. Оглядаючи поглядом плоди двомісячної праці, стало цікаво – скільки ж вторсировини не буде гнити на звалищі під Києвом, а отримає нове життя. Мої підрахунки відверто потішили: 17 кг одного тільки скла, 90 кришечок від пластикових пляшок і приблизно стільки ж всіляких тюбиків і пакетиків, близько сотні пластикових пакетів. Пластикові пляшки і тетрапак-упаковки я теж зважив – вони потягнули на три кіло. Залишився останній етап – відвезти все це на переробку.

Поїхали здавати

Своїм ходом довезти зібране сміття виявилося неможливо – довелося взяти машину. Три об'ємні сумки зайняли весь багажник – кришка зачинилася тяжко. Для здачі ми обрали не звичайний пункт прийому вторсировини, яких у Києві кілька десятків, а той, який організували екоактивісти – і не прогадали. На сортувальній станції був санітарний день – це означало те, що будуть вивозити вторсировину, зібрану за останні кілька днів. Саме завантажувався вантажний автомобіль тим, що здали за травневі свята кияни. У лічені хвилини четверо робітників завантажили фуру картоном і величезними тюками, в яких були упаковки для яєць. Кожен з таких тюків важив від 70 до 88 кг. Водночас на станцію приїхала керівник проекту Євгенія Аратовська, яку колеги жартома називають Королевою сміття. Вона на таке прізвисько не ображається, а скоріше навпаки – це певною мірою тішить її самолюбство.

Коли "королева" побачила три моїх сумки, які я привіз до її "королівства", вона з посмішкою запитала:

"Де ви все це назбирали?".

"Це результат двох місяців недоспаних ночей та сотень літрів витраченої води", – віджартувався я.

Реклама

Зайшовши до приміщення сортувальної станції, я був вражений: уздовж стін стояли величезні мішки висотою близько 3,5 метра, заповнені спресованими пластиковими пляшками, склом, пластиковими кришечками, яких тут, схоже, десятки тисяч, і дрібними металевими виробами.

"Це зібрано тільки за період маївок. Щодня сюди привозять своє сміття близько 200 осіб ", – розповіла нам Євгенія.

Насилу відшукавши вільний столик, я почав розкладати своє багатство. Окремо пляшки, окремо розклав метал, трохи віддалік – кришечки, пластикові пляшки, пляшки з-під шампуню і миючих засобів.

"Правильно розсортовані пакети по видах, скляні пляшки за кольором, а ось з пластикових пляшок краще зняти етикетки. Справа в тому, що не всі, хто купує вторсировину, готові брати пляшки з етикетками. Металеві кришки краще не складати разом з бляшаними банками. Тож ви розсортували все на тверду четвірку за п'ятибальною системою. У будь-якому випадку, важливо, що все це вже точно не потрапить на звалища, а вже в найближчі дні буде перероблено, і з цього зроблять нові речі, – сказала нам Євгенія. – А ось цей пластик не підійде – його маєте спалити".

Виявляється, спалювати потрібно пластик з маркуванням PS, ковпачки від освіжувачів повітря і весь пластик без маркувань. Ця послуга платна – наприклад, обсяг в 120 літрів коштуватиме гривень в 200. Але це не відлякує людей – при нас на станцію приїхала молода пара на шикарному джипі, вони здали кілька пакетів пивних пляшок, упаковок з-під миючих засобів і гору пластикових кришок.

"Приїжджаємо сюди вже не перший раз – живемо неподалік. Сортуємо відходи вже практично на автоматі – звикли, – поділився Сергій. – Так, за це потрібно платити, але є й користь: ми стали помічати, що менше купуємо того, що потребує переробки. Зараз ми за три місяці збираємо стільки, скільки раніше за три тижні".

Я наслідував приклад і теж сплатив за утилізацію, а все інше здав на переробку. Резюмуючи, хочу зізнатися – через кілька днів після завершення експерименту зловив себе на думці, що продовжую сортувати відходи й надалі, і вже планую нову поїздку на станцію.

Читайте також: Життя без відходів: як сортувати сміття і скільки на ньому можна заробити у Дніпрі

Звалища: більше, ніж Данія

Україна, на жаль, перебуває серед країн – лідерів за кількістю сміттєвих звалищ. За даними Всеукраїнської екологічної ліги, звалища займають більшу територію, ніж природні заповідники. Площа, завалена сміттям, зростає і вже захопила 7% території, або 43 тис. кв. км, що можна порівняти з територією Данії.

"Це ганьба, адже площа об'єктів природно-заповідного фонду всього близько 4,5%", – говорить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Офіційних звалищ у країні зараз 6000, незаконних, які найчастіше розташовані за околицями сіл, – близько 35 тисяч. За даними Держстату, тільки на офіційних звалищах накопичено 55 млрд куб. м, або 12,5 млрд тонн відходів; скільки ж сміття знаходиться на "самостійних" сміттєзбиральниках, не знає ніхто. У перерахунку на одного українця припадає близько 300 т відходів плюс ще 2 млрд тонн у Криму і на окупованому Донбасі, які статистика з 2014 року не враховує. Якщо уявити, що все українське сміття склали в одну величезну купу, отримаємо гору діаметром близько 20 км в підставі і заввишки в 10 км – це вище Евересту! Для його вивезення знадобиться 625 тисяч вантажних вагонів, при тому, що весь парк вантажних вагонів країни складає всього 104 000 шт. грузовагонов всіх типів. Поки його не вивозять, а накопичують: щорічно тільки побутового сміття додається 50 млн куб. м, або 11 млн т, тобто кожен українець від малого до великого "виробляє" в рік чверть тонни сміттєвих відходів обсягом в 1,25 куб. м. З них 94% – так звані мокрі відходи – залишки продуктів, перемішані з усім, що потрапляє у відро для сміття – а це не тільки папір, пластик, скло, але й небезпечні предмети: батарейки, лампочки, фарби, лаки. Тільки 6% сміття відсортовуються і йде в переробку. Як підрахували фахівці, зараз Україна потребує будівництва мінімум 450 нових полігонів.

/ Фото: AFP

У світі: в нагоді й недопалки

У Швеції не тільки переробляють 99% своїх відходів, а й закуповують їх в інших країнах. У цій країні успішно працюють понад 30 сміттєпереробних заводів. Завдяки спалюванню на них відходів шведи отримують енергію для опалення своїх будинків. Втім, проблема зі сміттям в цій країні вирішена не тільки завдяки владі, а й тому, що шведи відповідально сортують сміття і відвозять його на переробку. Користь приносить навіть попіл, який залишається після спалювання відходів – його просівають і великі частки використовують під час будівництва доріг.

Відповідально до утилізації сміття відносяться і в Японії. Там і влада, і громадяни розуміють – території своїх невеликих островів нераціонально захаращувати сміттєвими полігонами. В Японії прийнято сортувати відходи за такими критеріями: згорає, що не згорає, переробляється і великогабаритне. Кожен вид відходів вивозиться по певних днях, які встановлюються місцевою владою. Добрі показники в Японії і з утилізації старої побутової техніки, завдяки якій країна самураїв і сакур щорічно отримує 1 млн тонн заліза і 50 тис. тонн кольорових металів.

Інноваційне застосування переробленому пластику знайшли фахівці в Нідерландах. У місті Зволле побудували велосипедну дорогу, покриття якої повністю виготовлене з пластику.

Найпоширеніше у світі сміття – сигаретні недопалки, виявляється, вже стало вторинною сировиною. У далекій Бразилії встановлені урни для "бичків", які непогано заповнюються місцевими курцями. Фахівці періодично вилучають вміст і відправляють на переробне підприємство. Там з недопалків роблять папір для письма та пакувальний папір.

  

Черви на допомогу дачникам

Мода на роздільний збір сміття в домашніх умовах підштовхнула певних людей не викидати навіть органічні відходи: бананову шкірку, цибулинне лушпиння, яєчну шкаралупу та інше. У продажу з'явилися спеціальні черви, які здатні в закритій ємності та імпровізованих "вольєрах" переробляти такі відходи на добриво для саду та городу.

Редактор відділу "Світ" газети "Сьогодні" Ірина Ковальчук разом з чоловіком вирішила також провести експеримент з перетворення відходів на гумус.

"Чоловік запропонував купити черв'яків для отримання гумусу, що ми й зробили – купили два види, витративши на це 900 гривень. На дачі облаштували їм компостну яму, тепер привозимо їм з Києва харчові відходи, час від часу підсипаємо листя і скошену траву. Правда який там вийшов гумус – ще не бачили. Але нові черв'яки вже з'явилися", – каже Ірина.

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про "сміттєвий" скандал у Кропивницькому: під вікнами містянина вивалили вантажівку відходів. Комунальники помстилися місцевому жителю за "неправильне" сміття в присадибному контейнері.

Всі подробиці в спецтемі Життя без відходів

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти