Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Українських законів для виборів на Донбасі цілком достатньо: Олександр Павличенко про реінтеграцію ОРДЛО

8 лютого, 07:51

Зеленюк Крістіна

"За все треба платити свою ціну. Ми не можемо щось відкинути і сказати - нам це не подобається. Амністія - вимога Мінських домовленостей"

До чергових перемовин у Нормандському форматі та другої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним лишається два місяці. Проте поступок з російської сторони і бажання Кремля піти з Донбасу ми не бачимо. Заради першого після трирічної перерви саміту лідерів "Нормадської четвірки" в Парижі 9 грудня Україні довелося письмово погодитися на сумнозвісну "формулу Штайнмаєра". За два місяці до наступної такої зустрічі в Берліні ми чуємо нові "хотєлки" Москви.

А з чим на саміт поїде Україна? В Офісі президента неодноразово наголошували, що ведуть розробку цілого пакету документів, серед яких і комплексна стратегія реінтеграції тимчасово окупованих, як Донбасу, так і Криму. Ще у серпні 2019 року Володимир Зеленський своїм указом створив Комісію з питань правової реформи. Однією з її складових є робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. В інтерв’ю сайту "Сьогодні" заступник її голови, виконавчий директор громадської спілки "Українська Гельсінська спілка з прав людини" Олександр Павліченко розповів, які законодавчі акти щодо Донбасу вже напрацювали, і коли з’явиться комплексна стратегія з реінтеграції.

- Робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій указом президента була створена ще у серпні. Коли відбулося перше засідання?

- На початку вересня. Були визначені конкретні завдання та орієнтири, що, як і коли має бути зроблено за трьома напрямками роботи, які були визначені на той час. Зараз вдалося досягти певних результатів роботи цієї робочої групи. По двох напрямках є досить результативні зрушення. По-перше, за законодавством, що було зареєстроване, зроблена оцінка для того, аби подати до парламенту пропозиції щодо пріоритетності ухвалення окремих законодавчих актів і визначення їх якості, доречності, доцільності, актуальності та наскільки вони вирішують питання, пов’язані саме з реінтеграцією. По-друге, це концепція перехідного правосуддя, яка була заявлена до кінця 2019 року. Вона мала бути опрацьована робочою групою, тоді передана на розгляд всієї комісії та потім в ОПУ для подальшого опрацювання для оформлення як указу президента або іншого нормативно-правового акту.

- Ще в серпні минулого року Руслан Рябошапка заявляв, що перший пакет законодавчих ініціатив з реінтеграції Донбасу і Криму повинні напрацювати до 2020 року. З чим виникли складнощі? На якій стадії напрацювання зараз?

- Йшлося про актуалізацію попередніх напрацювань. Законопроєкт про засади перехідного правосуддя був напрацьований ще у 2017-2018 роках спільно з неурядовими організаціями в Офісі уповноваженого ВР з прав людини. На його основі були доопрацьовані та підготовлені матеріали, які стали основою концепції перехідного правосуддя.

Думаю, про труднощі тут говорити не варто. Просто треба було врахувати політичний вектор після обрання нового президента і парламенту з можливостями реалізувати більший чи менший обсяг поставлених завдань. Також ми враховували те, наскільки можливо змінити гострі питання і проблеми, зокрема, проблему визнання юридичних фактів – йдеться про документи, про факти народження або смерті, видані на непідконтрольних територіях, питання перетину лінії розмежування, фіксації руйнувань та завданої шкоди цивільному населенню, те, як забезпечуються права тих, хто перебуває в місцях несвободи, питання звільнення осіб, які позбавлені волі, освітні питання, інше...Все це має бути враховано в концепції перехідного правосуддя. Оскільки це має визначати питання амністії, притягнення до відповідальності, розслідування злочинів внаслідок збройної агресії РФ, відшкодування збитків, відновлення справедливості.

- Які ще документи і законопроєкти напрацьовує ваша група? Бо законопроєкт про перехідне правосуддя – це тільки одна частина.

- Всі, хто в ній задіяні, є справді професіоналами в своїй сфері, але вони перевантажені та зайняті на основному місці роботи, а вся діяльність робочої групи будується виключно на волонтерських засадах. Тому ресурси цієї робочої групи є досить обмеженими, хоча є можливість залучати професійну допомогу експертних кіл, що й буде використовуватись у подальшій роботі цієї робочої групи. Ми опрацьовуємо запропоновані тексти у довільному режимі, більшістю через онлайн спілкування. Декілька разів на місяць відбуваються зустрічі, під час яких обговорюються результати і напрацювання. За два місяці було напрацьований текст засад перехідного правосуддя.

- Що таке перехідне правосуддя, як для українців на окупованих територіях, так і для нас з вами?

- Концепція перехідного правосуддя була запропонована для сторін, які переживали збройний конфлікт (це відбувалося на різних континентах, в різних державах або між різними державами), щоб подолати його наслідки, досягти примирення і унеможливити повторення конфлікту. Для цього і застосовуються принципи перехідного правосуддя, які базуються на врахуванні чотирьох критеріїв. Відновлення справедливості, компенсація жертвам збройного конфлікту, визначення історичної правди та інституційне посилення державних механізмів аби унеможливити повторення такого конфлікту.

Першою засадою перехідного правосуддя є відновлення справедливості: притягнення або непритягнення до відповідальності, пошук відповіді на питання, як здійснюватиметься процедура амністії, які органи це робитимуть, чи це буде судовий орган, чи це буде якась інша інституція? Наприклад, це може бути комісія правди. В концепції української моделі перехідного правосуддя потрібно розробити і передбачити, зокрема, якими будуть умови амністії, кого вона стосуватиметься, чи буде це "прощенням", інше, відповідно, має бути розроблений окремий закон.

Реклама

На сьогодні, за фактом, ми маємо взаємне звільнення великих груп людей – це також фактор. Він впливає на питання амністії. Досить велика кількість людей, які вчиняли злочини внаслідок цієї збройної агресії, вже отримали вироки і були звільнені від відбування покарання через процедуру помилування, оскільки без цього не відбулося би звільнення і повернення до України захоплених Росією українських політичних заручників, військовослужбовців, які потрапили в полон під час бойових дій на Сході України. При тому, українська сторона звільняла справді кримінальних злочинців, що мають руки в крові, які були або найманцями, або були причетні до вчинення справді тяжких злочинів. Разом з тим, на сьогодні ці особи вже повністю захищені від подальшого кримінального переслідування. Вироки по них вже були ухвалені, вони отримали амністію, були помилувані. Тому, я би сказав так: перша сотня знакових злочинців вже не буде притягнута до відповідальності, оскільки вже була притягнута і помилувана. Це стало результатом домовленості під час здійнення процедури взаємного звільнення. Тобто, ці фактори також впливають на оцінку ситуації і розуміння, яким чином має будуватися діалог між сторонами при досягненні певного консенсусу і порозуміння, щоб ці території були повернуті разом з людьми.

- Закон про перехідне правосуддя і амністію – це ж будуть два окремі закони?

- Так, але вони мають узгоджуватися. Закон про амністію (або про притягнення до відповідальності чи прощення – були різні варіанти назви) – це питання першого компоненту – відновлення справедливості. Коли щодо цього компоненту будуть затверджені засади перехідного правосуддя, буде визначений також перспективний план, що має бути зроблене для його розвитку, щоб це справді стало інструментом відновлення справедливості. Це має бути не лише пропагандистський, на папері проголошений документ, а справжній реальний інструмент з чітким визначенням конкретних категорій, хто, за що звільняється або навпаки має проходити через судовий розгляд (або інший орган, але ми вважаємо, що це має бути суд). І це не стосуватиметься великої кількості осіб. Не йдеться про десятки тисяч або навіть тисячі осіб. Треба бути реалістами.

Думаю, що максимально йтиметься про сотні осіб. Не можна притягати до відповідальності десятки тисяч осіб – ми не перебуваємо в СРСР 1945 року, де власних же громадян подвійно карали за те, що вони, наприклад, потрапили в полон або перебували на окупованій території, і це фактично було клеймом для особи, яка потім повинна була доводити, що не вчиняла злочину проти своєї держави.

- Ще у вересні 2014 року ВР ухвалила Закон "Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей".

- Це вимога Мінських домовленостей.

- Проте, якщо я Вас правильно зрозуміла, щодо амністії з 2014 року багато чого змінилося, навіть з огляду на проведені обміни.

- Цей закон не знятий з порядку денного. Фактично, це один із текстів, що враховується. Ми перебуваємо в межах закріплених Мінськом домовленостей. Але там стоїть питання тотальної амністії. Вже сьогодні ми бачимо, що з різних боків ця домовленість не працює. Тому тут питання, наскільки вона може бути змінена. Наші міжнародні партнери продовжують повторювати, що Мінським домовленостям немає альтернативи. Якщо інших інструментів зупинити війну Росії проти України не існує, тоді варто розглядати, яким чином можна застосовувати амністію в контексті Мінських домовленостей (буде використовуватися ухвалений у 2014 році закон про тотальну амністію – Авт.), іншого немає, ми маємо його приймати, бо завдяки цьому вдалося зупинити агресора. При цьому українська сторона завжди зазначала, що амністія не буде застосована до тих, "на чиїх руках є кров".

В тренді
В Україну прийшла справжня весна: чого чекати від погоди 20 лютого (мапа)

За все треба платити свою ціну. І це теж певна ціна. Тому ми не можемо щось відкинути і сказати, що нам це не подобається. Ні, ми маємо грати за правилами, які ухвалені та затверджені на міжнародному рівні, підтверджуючи свою надійність і надалі отримувати підтримку з боку партнерів у тому ж Нормандському форматі, які забезпечують статус-кво, досягнутий з подоланням гострої фази війни. Питання компромісу завжди стоятиме. Але для його досягнення треба напрацьовувати різні варіанти і бути здатним їх комунікувати і пропонувати. Все це в комплексі і є тим завданням, яке стоїть перед нашою робочою групою. Ми почали з рамкового закону. Зараз ми вийшли на документальне оформлення.

- Добре, що ще передбачає концепція перехідного правосуддя?

- Я розповів тільки про перший компонент перехідного правосуддя. Другий – це відшкодування збитків. Третій – питання пам’яті – уніфікація поглядів на події, які відбулися, бо кожна зі сторін бачить і зображує мотиви і підґрунтя конфлікту по-своєму. Російська пропаганда розповідає про нацистів і бандерівців, які хочуть знищити російську мову на Донбасі тощо. Це вияв того ж самого цинізму, який був властивий СРСР, що напав на Фінляндію, розповідаючи, що це Фінляндія напала на Радянський Союз, називаючи це "визвольною війною".

- Тобто, в цьому ж законопроєкті про перехідне правосуддя буде пункт про процедури і механізми відшкодування збитків?

Реклама

- Будуть виписані засади, які потребуватимуть окремого розшифрування вже в інших законодавчих актах. Зокрема, має бути реєстр об'єктів, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок воєнних дій, визначені процедури, щоб оцінювати завдану шкоду. Має бути знайдена відповідь на питання, як це безпосередньо має відшкодовуватися, в які терміни, кому і за рахунок яких коштів?

- Питання історичної пам’яті також йде окремо?

- Це питання роботи науковців і освітян, йдеться про інформаційно-просвітницьку роботу, передовсім з молоддю. І ця робота має проводитись не через пропаганду, а через донесення історичних фактів. Має бути визначено, що саме створювати, які програми започатковувати, які законодавчі ініціативи, яким чином буде побудована та забезпечена інформаційна політика?

Так само має бути досягнута інституційна спроможність органів державної влади, яка забезпечуватиме неможливість повторення в майбутньому таких подій. Фактор, який впливав на саме такий розвиток подій у 2014 році, коли відбулося захоплення невеликими групами озброєних осіб державних органів, які мали змогу самостійно зупинити правопорушення, покласти край таким захопленням, затримати нападників.

Нереформування і неготовність органів державної влади захищати державний суверенітет були і залишаються однією з проблем. Це питання національної безпеки і суверенітету, і це також одна зі складових перехідного правосуддя.

- Чи буде в законопроєкті про перехідне правосуддя виписаний механізм повернення української держави на Донбас? Суди, поліція, прокуратура…

- Це рамковий документ, який визначає стандарти національної політики, в межах якої має бути розроблено відповідне законодавство. Тобто, перший крок – це напрацювання рамкового законодавства. Далі мають бути визначені наступні кроки по кожному напрямку.

- Ну і щодо механізму проведення місцевих виборів. Чи потрібен окремий закон про вибори в ОРДЛО? Ваша робоча група його розробляє?

- Ні. У нас були обмежені часові та людські ресурси, тому зробили виключно перший крок. Крім того скажу, що національного законодавства для проведення місцевих виборів на Донбасі цілком достатньо. Не треба вигадувати якийсь окремий інструментарій. Просто має бути застосований правовий режим української держави на цих територіях. Коли держава бере під свою юрисдикцію де-факто цю територію (бо де-юре ми звідти і не йшли – Авт.), там будуть працювати українські правоохоронні органи. Відповідно, на цих територіях буде застосовуватися законодавство України. І цього законодавства цілком достатньо, щоб провести за нормальними демократичними стандартами місцеві вибори.

- Проте на сьогодні це утопія. Ми ж всі прекрасно розуміємо, що Росія просто так нам цього не подарує і не дасть поширити українську юрисдикцію на ці території. Лунали різні пропозиції. Найпоширеніша – перехідні адміністрації.

- Ми не живемо ілюзіями. Ми знаємо, що на підконтрольній українському уряду територіях місцеву владу представляють ЦВА, і вибори не проводяться навіть на підконтрольній Україні території. І тут є питання, наскільки ефективним є саме такий спосіб управління.

- Судячи з попередніх заяв представників влади, мала би бути ще й комплексна стратегія з реінтеграції Криму і Донбасу. Ви над нею вже працюєте?

- В грудні у нас було стратегічне планування. Ми розробили пріоритети роботи групи на найближчий час. Стратегія з реінтеграції Криму і Донбасу – це і є третя і остання складова нашої роботи.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як в Раді вирішили виплачувати пенсії жителям окупованих Донбасу і Криму, і що з цього вийшло. Подробиці – в сюжеті.

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...