Мир на Донбасі в обмін... На що?

Днями Україна і світ отримали низку чітких сигналів, які відродили надію на відновлення процесу мирного врегулювання на Донбасі. По-перше, ініційовано і успішно здійснено розведення сил української армії і бойовиків в районі Станиці Луганської. По-друге, президент Франції Еммануель Макрон заявив про можливість зустрічі в Нормандському форматі вже в липні.

З одного боку, початок досягнення миру, начебто, покладено. З іншого – не дуже зрозуміло, що очікує Україну наприкінці цього шляху. А головне, чи зможе наша держава в процесі врегулювання відстояти свої інтереси, або ж змушена буде погодитися на умови третіх сторін або, що ще гірше, агресора?

"Крихка надія"

Нагадаємо, що розведення сил української армії і бойовиків стартувало 26 червня під контролем місії ОБСЄ. Сторони були розведені на відстань в два кілометри, що унеможливило використання легкої стрілецької зброї. Домовленості про розведення сил в цьому районі були досягнуті ще в вересні 2016 року у засіданні Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Однак довгий час реалізувати їх з тих чи інших причин не вдавалося. Після повторного призначення на початку червня Леоніда Кучми представником України в Тристоронній контактній групі питання виконання досягнутих два роки тому домовленостей знову було порушено.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Президент України Володимир Зеленський, якому дуже важливо продемонструвати успіхи в мирному врегулюванні на Донбасі (це питання було ключовим у його виборчій кампанії), виступив із заявою щодо результатів розведення сил.

"Мені здається, що крихка надія на початок завершення гарячої фази війни – ця надія з'явилася. І я хочу попросити вас всіх не піддаватися паніці і надати можливість нашим воїнам, нашій армії і нашим дипломатам виконувати свою потужну і дуже складну роботу", – зазначив глава української держави.

Не виключено, зміцнять надії українського президента вісті з міжнародних фронтів. Так, президент Франції Еммануель Макрон в ході зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним на саміті G20 в Японії висловив чи то пропозицію, то чи припущення, що зустріч в Нормандському форматі може відбутися вже в липні.

"Буквально через кілька тижнів у нас відбудеться дуже важлива зустріч в форматі "два плюс два" міністрів оборони та міністрів закордонних справ. Нам, як постійним членам Ради Безпеки, потрібно вирішувати якісь питання з особливою увагою, зокрема українське питання в світлі мінського комплексу заходів, сподіваюся, що ми в липні зустрінемося в "нормандському форматі", – сказав Еммануель Макрон, звертаючись до російського президента.

Зазначимо, що раніше зустріч "в форматі два плюс два", про яку говорив Макрон, планувалася на рівні радників глав держав. Про це, зокрема, йшлося за підсумками поїздки Володимира Зеленського до Парижа і Берліна.

Стосовно зустрічі лідерів держав "четвірки", то досі це питання перебувало на рівні гіпотетичних планів. Володимир Зеленський виступив за відновлення переговорів у цьому форматі. Однак лише після того, як Росія виконає низку умов: поверне полонених моряків (зробити це негайно, до речі, зобов'язав Москву Міжнародний трибунал з морського права), "умовить" (читай, "дасть наказ") бойовиків піти на розведення військ і повне припинення вогню на Донбасі.

Втім, наразі все вказує на те, що Москва не має наміру йти на будь-які поступки щодо України. Небажання Кремля співпрацювати зазначив і Володимир Зеленський в ході свого візиту до Канади. Український президент завив, що Москва не демонструє доброї волі для врегулювання конфлікту. Зокрема, Володимир Зеленський нагадав про нещодавній обстріл в зоні ООС медичного автомобіля, в результаті якого загинуло двоє осіб, про відмову укладати "хлібне" перемир'я і т.д.

Росія не змінюється

Експерти сайту "Сьогодні" неоднозначно оцінюють перспективи прогресу в досягненні мирного врегулювання. Так, політолог Вадим Карасьов зазначає, що позиції Росії залишаються колишніми.

"Загалом ми ж розуміємо мотиви Росії. Росії ж потрібен не Донбас, а Україна. "Курс в обмін на території". Повертаються території, і нам рекомендують відмовитися від НАТО і ЄС. А більше Росії нічого не треба", – каже політолог.

При цьому він зазначає, що Росія зацікавлена ​​в прогресі Мінська.

"Адже вони ніколи не говорили, що не хочуть Донбас віддавати. Навпаки, вони зацікавлені повернути його Україні. Але на своїх умовах. Крим залишається "російським". Санкції знімаються. Донбас повертається. Вони йшли до цього з 2015 року. Порошенко зміг відтягнути цю історію, законсервувати. Але сьогодні умови не ті", – зазначає політолог.

Експерт програми міжнародної та внутрішньої політики аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігар Тишкевич також вважає, що цілі Кремля не змінилися.

"Завдання Росії залишається незмінним з 2015 року: повернути Донбас Україні на своїх умовах. Доколоти українське політичне поле і максимально послабити українські державні інституції. Росії не потрібен Донбас чи Крим, їй потрібна вся Україна, на яку можна впливати. Це не означає, що Росія хоче поглинути Україну. Тут можуть бути жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Але якщо Росії матиме вплив – неважливо, через ліві сили, через праві – вона буде задоволена. При цьому навіть Україна не є самоціллю Москви. Кремль хоче "великий договір" про розподіл сфер впливу, і Україна – лише одна з точок", – зазначає Ігар Тишкевич.

Водночас політолог Володимир Фесенко, погоджуючись, що цілі Росії залишилися колишніми, зазначає, що незмінною залишилася і тактика: вести на Донбасі уповільнені бойові дії.

"Я вам раджу подивитися сценарій Центру політичної кон'юнктури, близького до Суркова. Жодних змін не передбачається. Росія дійсно хоче поставити надійний заслін просуванню України до НАТО і ЄС. І найнадійніший запобіжник, як вони вважають, – це збереження напруженості на Донбасі", – каже Володимир Фесенко.

За його словами, в зв'язку з цим для України буде великою удачею, якщо в регіоні встановиться стабільний режим припинення вогню.

"Я б взагалі не робив якихось довгострокових прогнозів. Максимально, про що можна говорити, – це перспективи до кінця року. Наразі йдеться про відведення сил і засобів, не більше того. І це в інтересах України, а особливо людей, які проживають цих зонах. У питаннях політичного врегулювання позиції сторін залишаються прямо протилежними. І тут я не бачу жодного прогресу на перспективу. Максимум, чого, можливо, вдасться досягти, – це стійке перемир'я. Якщо це вдасться – це буде величезне досягнення України. Але, боюся, Росія не піде на це", – говорить експерт.

Загрози для України

Думки експертів щодо того, чи сприяє досягненню Росією своїх цілей світова кон'юнктура, розійшлися. Так, Вадим Карасьов вважає, що наразі склалися всі умови для того, щоб Мінський процес був розблокований.

"Мінський процес поклали до реанімаційної палати. І організм почав подавати ознаки життя. Чому? Тут все зійшлося. Змінилася ситуація в Україні. А головне – обстановка в світі. Меркель скоро потрібно йти, і вона спробує залишити Донбас в замиренішому стані. Макрону також потрібні успіхи: Європа зараз прагне зменшити залежність від США, а без Росії вона не може це зробити. Але стратегічний діалог з Росією не можна буде "продати" публіці, якщо не буде реалізований Мінський процес. Тільки при його реалізації можна буде говорити виборцям: дивіться, Путін не такий поганий, він йде на компроміс. Ну, а Трампу потрібно виграти вибори в США. Йому буде не до України", – сказав Вадим Карасьов в коментарі сайту "Сьогодні".

При цьому він не виключив варіанту, коли лідери провідних держав можуть домовитися з Росією "за спиною" України. Приблизно так, як вони вирішили нещодавно питання з Молдовою.

Про можливість поширення "молдовського сценарію" на Україну говорить і Ігар Тишкевич.

"На тлі політичної кризи в Молдові з'явилася фактично угода РФ, ЄС і США щодо стабілізації ситуації в цій країні. Неформальною частиною цієї неформальної угоди є і прогрес щодо Придністров'я. Який, в принципі, може розглядатися як кейс і для України", – зазначає експерт.

При цьому політолог радить звернути увагу на дії Росії на різних напрямках, цікавих для союзників України.

"Молдова, де Росія домовилася, – це перше. Друге – Росія виводить своїх військових з Венесуели. Третє – є певні зміни ситуації навколо присутності Ірану в Сирії. Росія йде на певні поступки з корейського питання. На тлі цього, станом на сьогодні, РФ дуже вигідно відновити переговори щодо Донбасу. Для нас це негативний сценарій, який може бути: Росія пропонуватиме США поступки щодо Венесуели, Кореї, Ірану в обмін на поступки щодо України. А Євросоюзу вона запропонує, скоріше за все, повторення в Україні молдовського кейса виходу з політичної кризи", – зазначає Ігар Тишкевич.

Водночас політолог Володимир Фесенко зазначає, що говорити про перспективи якоїсь "антиукраїнської змови" в світі в корені неправильно.

"Треба розуміти позицію Заходу. Так, Захід зацікавлений зняти напругу з Росією – щоб запобігти новій холодній війні. Але це не означає, що він перейде на сторону Росії. Ви подивіться на останні події. Всі говорять, що Європа "здала" Україну в ПАРЄ. Але чомусь мало хто згадує, що вона ж в ці дні продовжила в повному обсязі антиросійські санкції. Це яскраве підтвердження того, що позиція Європи принципово не змінюється. Жодних передумов, тенденцій для "змови", тим більше за спиною України, я не бачу", – говорить експерт.

Повинен бути план

Проте Росія підштовхуватиме Європу до вирішення українського питання в своїх інтересах, зазначає Ігар Тишкевич. У тому числі йдучи на певні несуттєві поступки щодо України. Щоб домогтися свого, у Москви є приблизно рік: поки українські держінституції, ослаблені президентськими і парламентськими виборами, ще не зміцніють. Щоб не допустити такого сценарію, Україна, на думку експерта, повинна робити різні симетричні і асиметричні кроки, які послаблять переговорні позиції Москви.

"У цих умовах потрібно діяти за російським сценарієм: формально поступатися, але реально не поступитися нічим. Припустимо, відпустили вони чотирьох полонених. Україна може теж відпустити чотирьох якихось бойовиків. Щоб не давати приводу Росії вимагати істотніших поступок на переговорах. Потрібно постійно тримати паритет".

Крім того, на думку експерта, вкрай важливо запропонувати увазі наших союзників конкретне бачення того, що Україна хоче отримати на Донбасі як в короткостроковій, так і в середньостроковій перспективі.

Зазначимо, що певні кроки в цьому напрямку нова українська влада робить. Так, перебуваючи в Канаді, Володимир Зеленський анонсував проведення восени в Маріуполі Міжнародного інвестиційного форуму, на якому будуть представлені проекти на території Донбасу, які потребують фінансування. Крім того, президент провів зустрічі з великими українськими бізнесменами, під час яких також розглядалися питання інвестицій в Донбас. Втім, зрозуміло, що наразі плани, з очевидних причин, стосуються територій регіону, підконтрольних Україні. Про те, як влада має намір відновлювати нині окуповані території, предметно можна говорити лише після деокупації

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що Канада дозволила Україні купувати у неї зброю.