Анастасія Іщенко
оглядач Український уряд усерйоз узявся за неплатників аліментів та посилив для них покарання. Нещодавно були прийняті два пакети законів, які забороняють тим, у кого є піврічна заборгованість в оплаті аліментів, виїжджати за кордон, використовувати зброю, водити авто і займати керівні посади на державній службі. Ці санкції в Україні діють вже рік, але ефект від них далеко не такий позитивний, як очікувалося. Сайт "Сегодня" розповідає, як карають неплатників аліментів та наскільки цієї дієво.
Як карають боржників
Ініціатива "Чужих дітей не буває" повноцінно стартувала в лютому 2018 року, коли набув чинності закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Саме цей документ і передбачав для боржників (при наявності заборгованості більш ніж за 6 місяців) наступні обмеження:
- заборона на виїзд за кордон;
- заборона на використання зброї (в тому числі і пневматичної);
- заборона на полювання;
- заборона на водіння авто (виняток передбачено для військових під час мобілізації та учасників АТО, якщо це є для них способом заробітку або ж авто використовується в зв'язку з інвалідністю)
- призначення двох місяців соцробіт (оплата на погашення заборгованості, під виняток потрапляють інваліди, вагітні, жінки старше 55 років і чоловіки старше 60 років.)
Водночас запрацював і публічний реєстр неплатників аліментів. Після цього, в серпні 2018 р. Рада ухвалила новий закон, який передбачав нові обмеження і посилення відповідальності за несплату аліментів. Після прийняття цього документа боржники не могли претендувати на керівні посади на держслужбі. Також, якщо боржник ухиляється від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, це тягне за собою адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ще одне нововведення – автоматичне збільшення боргу для неплатника. Якщо боргу більше двох років, сума автоматично збільшиться на 30%, а якщо більше трьох років – на 50%. І перераховуються всі ці кошти на рахунок дитини.
"Крім того, сума сукупної заборгованості зі сплати аліментів на утримання хворої дитини зменшена до тримісячної для винесення держвиконавцем постанови про встановлення тимчасових обмежень боржника у праві виїзду за межі України, в праві керування транспортними засобами, в праві користування зброєю і в праві полювання. Також запроваджено нарахування штрафів при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів на рік (20% від суми несплачених аліментів), за два роки (30% від суми несплачених аліментів), за три роки (50% від суми несплачених аліментів). Документом передбачається автоматизований арешт коштів боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів в порядку, визначеному Міністерством юстиції за погодженням з Національним банком України", – зазначає в коментарі сайту "Сегодня" Ярослава Борка, юрист ЮК "ВОЛХВ".
Про що говорять цифри
Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко в листопаді 2018 р. говорила, що з початку року було складено понад 26,7 тис. протоколів щодо боржників за аліментами.
"1,3 млн гривень стягнули завдяки застосуванню санкцій у вигляді суспільно корисних робіт. 55 тисяч постанов винесено державними виконавцями про накладення на боржника штрафу в розмірі 20%, 30% і 50% від суми боргу", – зазначила Глущенко і додала, що в розшук оголошено 12 тис. боржників.
Всього протягом 2018 року Міністерство юстиції України стягнуло з боржників за сплатою аліментів 4,6 мільярда гривень – про це повідомляв голова Мін'юсту Павло Петренко і пояснив, що цей показник майже вдвічі перевищує показник 2017 р. До речі, завдяки цьому була погашена заборгованість для 555 тис. дітей.
"Більш ніж півмільйона маленьких українців змогли минулого року отримати кошти, які горе-батьки часом не платили понад десять років. Такий реальний результат введення двох пакетів законодавчих ініціатив в рамках проекту Мін'юсту #ЧужихДітейНеБуває. Загалом українським малюкам було повернуто 4,6 млрд грн", – підкреслив голова Мін'юсту.
Петренко додав, що найбільшим стимулом для боржників стало обмеження виїзду за кордон, можливості керувати автомобілем та полювати. За даними Мін'юсту, такі заборони отримало понад 130 тис. українців.
Міністр юстиції розповів, що завдяки дії всіх нововведень 2018 року 52,6 тис. боржників погасили заборгованість за сплатою аліментів в повному обсязі. А ще 43,9 тисячі виконавчих документів відкликано стягувачами в зв'язку з відсутністю претензій до боржника.
Нагадаємо, що зараз мінімальний розмір аліментів на дитину становить 50% від прожиткового мінімуму. З 1 січня 2019 р. прожитковий мінімум в Україні піднявся до 1626 грн.
Як все працює в дійсності
На ділі до виконання багатьох норм ухвалених законів досі є питання. Юристи розповідають, що механізм впровадження деяких існуючих норм досі не прописаний, а самі правоохоронні органи і зовсім не поспішають наводити порядок в цій сфері і карати неплатників.
"У своїй практиці ми зіткнулися з тим, що суди скасовують накладені виконавцями обмеження на керування транспортними засобами та виїзд за межі України, посилаючись на те, що неплатник за допомогою відповідного транспортного засобу отримує дохід, з якого і сплачуються аліменти, або ж отримує дохід від робіт, що здійснюються за межами України. Не особливо лякає багатьох неплатників і внесення до реєстру боржників, а обмеження в користуванні зброєю або право на полювання на практиці взагалі не застосовуються. Більш того, не поспішають правоохоронні органи і з притягненням до кримінальної відповідальності неплатників аліментів, знаходячи різні формальні причини для того, щоб не доводити кримінальне провадження до направлення до суду з обвинувальним актом", – розповідає Віктор Мороз, адвокат, керуючий партнер АО "Suprema Lex".
Адвокат також зазначає, що державні службовці, чиновники, публічні особи і представники бізнесу, зіткнувшись з внесенням до реєстру боржників, обмеженнями на виїзд за межі України і управління транспортними засобами, змушені були погасити заборгованість за аліментами і стали дисциплінованішими в своїх виплатах, але загалом багато неплатників змогли обійти обмеження і продовжують ігнорувати заборгованості за аліментами.
"Ми зіткнулися з тим, що через несвоєчасну передачу даних з бухгалтерії підприємства, на якому працює платник аліментів, виконавцю, який здійснює провадження зі стягнення аліментів, добросовісний платник аліментів потрапив до реєстру боржників і змушений був витратити час і понести витрати на правову допомогу щодо виключення з даного реєстр", – пояснює Мороз і додає, що істотно ситуація зі стягненням аліментів не змінилася і навряд чи зміниться до того моменту, коли неплатники відчуватимуть реальну загрозу кримінальної відповідальності.
Юристи зазначають, що механізм вилучення водійських прав або обмеження на користування вогнепальною зброєю і зовсім відсутній в законодавстві, тому наразі так і не працюють.
Але все-таки позитивні моменти в змінах є. Ярослава Борка каже, що законодавець додав норму, яка дозволяє батькові самостійно вибирати спосіб стягнення аліментів. Сімейний кодекс України розрізняє способи утримання в грошовій та/або натуральній формі.
"Тепер грошові виплати для дитини можна буде отримати шляхом подачі заяви про видачу судового наказу з встановленими Кодексом ставками – ¼ доходу батька, матері на одну дитину, 1/3 доходу на двох дітей і 1/2 частини на трьох і більше. Таким чином, законодавець позбавляє батьків від довгострокових судових позовів, скорочуючи очікування видачі судового наказу до 3 днів з дня прийняття судом рішення про відкриття наказного провадження", – говорить юрист.
Борка додає, що у дітей з'явилося більше прав і можливостей отримати аліменти, а батько, який виховує дитину, має право в наказному провадженні стягнути з другого з батьків 50% прожиткового мінімуму для дитини. Щоправда, платник аліментів, в свою чергу, має право подати позовну заяву про зменшення аліментів в порядку позовного провадження.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми