Нова українська школа: чого чекати батькам від реформи освіти в Україні

Без оцінок і домашніх завдань, але з Lego і іграми. 1 вересня 2018 року по всій Україні запустилася Нова українська школа. Крім введення 12-річного навчання, змінюється підхід до освіти: замість заучування фактів дітей вчать навичок.

Про результати реформи можна буде судити через 11 років, коли нинішні першокласники стануть випускниками. Як змінюється шкільна освіта в Україні, дізнавався сайт "Сьогодні"

Батько п'яти дітей про реформу

Костянтин Трушковський – батько п'яти дітей. Торік його семирічний син пішов до першого класу. У шість років, до реформи, молодший Трушковський потрапити до першого класу не зміг – не пройшов співбесіду.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Комісія намагалася визначити, які знання є у моєї дитини, перед тим як їх отримати. Це як наливати воду з порожнього графіна", – розповідає Костянтин.

2018 року Костянтин з дружиною почали ретельно готувати сина до співбесіди. Фактично треба було навчити дитину всього, чого вона повинна був навчитися в першому класі. Поки Міносвіти не видало новий порядок прийому до до найближчої до місця реєстрації школи школи. Жодних співбесід і перевірок знань. Дитина автоматично приймається . До будь-якої іншої школи – за результатами жеребкування на вільні місця.

"Ми почитали порядок, по-своєму зрозуміли, і пішли третім шляхом. У нас з дружиною різна прописка. Ми подали документи до школи і моєї реєстрації, і за місцем реєстрації дружини. І ще подали заяву до найкращої школи в Дарницькому районі на вільне місце. На наше здивування, нам зателефонували зі школи, дзвінка від якої ми не очікували, і запросили на жеребкування. З інших двох нам не зателефонували. Потім дізналися, що туди дитину зарахували автоматично. Ми вирішили не чекати жеребкування, а йти туди, куди зараховані", – згадує батько першокласника.

Фото: "Сьогодні"

Індивідуальні шафки, нові парти, проектори, принтер, комп'ютер в класі – це те, що першим впало в очі Костянтину: "У дитини є власний стіл, який вона може налаштувати під себе, свій зріст, нахил. Це його простір, за який вона відповідає. Вона може підлаштовувати простір під себе, щоб їй було комфортно. У класі з'явилися зони відпочинку, живий куточок".

"Весь рік дитина вчилася, не помічаючи цього. Замість заучування правил і фактів з підручників вона в школі отримує навички. Всього їх одинадцять. Спочатку мені здавалося, що не всі з них лягають в процес навчання. Наприклад, здатність дитини бути готовим до змін і здатність змінюватися самій. Також інформаційно-комунікативні навички - будь-які гаджети від смарт-годин до смартфонів, планшетів є в будь-якій родині. Дитина може отримати доступ до будь-якої інформації, і важливо навчитися правильно, і безпечно працювати з нею. Ще є навик "навчання протягом життя". Дитину готують до того, що знання постійно розширюються, частина з них застаріває і вчитися потрібно постійно. Ще одна компетенція, яка мене зацікавила, – підприємництво і фінансова грамотність. Здається, навіщо вона в першому класі? Але це потрібно не тільки молодому поколінню, а й зрілому, яке виросло на пострадянському просторі", – ділиться Костянтин Трушковський.

На "останньому дзвонику" першокласник замість табеля з оцінками отримав свідоцтво досягнень. У ньому зазначено, якими навичками опанувала дитина, а також є поради про те, над чим треба попрацювати.

1 вересня старший син Костянтина перейде до другого класу. А його молодший брат – до першого..

Учням і вчителям дадуть більше свободи в навчанні

Головне в реформі – це дитина. Можливість навчатися за індивідуальним графіком, предмети на вибір і свобода вчителя – це, то що декларує Нова українська школа.

У Міністерстві освіти є законопроект, який розширить свободу вчителів і учнів у навчанні. Наприклад, діти зможуть пропускати уроки і отримувати з предмету хорошу оцінку. Однак, стосується це школярів, які займаються спортом чи мистецтвом поза школою. А знання оцінюватимуться наприкінці року за річними контрольними роботами або держіспитами.

Фото: "Сьогодні"

Це називається індивідуальна освітня траєкторія. Таким механізмом також можуть скористатися діти з особливими освітніми потребами, щоб без стресів влитися в життя звичайної школи. Або учні на домашньому навчанні, щоб зарахувати свої знання без складнощів і отримати документ про повну загальну середню освіту. Для підтвердження знань треба кожен семестр здавати семестровий контроль.

Школярі зможуть самі вибирати деякі предмети. Законопроект дає можливість створювати групи з різних класів для вивчення предметів, які пропонуватимуться на вибір. Завдяки таким групам діти зможуть вивчати те, що їх цікавить.

Педагоги самі зможуть створювати програми, свою систему оцінювання, яка повинна мати переведення в 12-бальну шкалу, і методи заохочення учня. Також вчителі зможуть самостійно вибирати, як підвищувати кваліфікацію, а витрати на це компенсуватиме держава. Нові можливості отримають і батьки. За законопроектом вони отримають право ініціювати позапланові перевірки. Якщо батьки побачать проблему в роботі школи і не зможуть її вирішити безпосередньо з адміністрацією, вони зможуть звернутися до місцевих органів з управління освітою, а ті будуть зобов'язані провести перевірку.

"Є розрив між ідеєю і реалізацією"

"Реалізація – слабке місце реформи. Відчувається розрив між метою та рівнем завдань і тактичних кроків. Наприклад, індивідуальну траєкторію прописують з застереженнями – "при наявності ресурсів". А щоб її затвердити, треба пройти узгодження з педагогічною радою. Це можна виправити, поки норма на рівні законопроекту", – говорить експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

Нові методи навчання застосовують не всі вчителі, зазначає експерт. Часто уроки проходять в класичній формі. Хоча за новим стандартом учитель, як диригент, повинен за урок вісім разів змінити діяльність. Це може бути творча робота, робота в групах і так далі.

"Десь це інерція самого вчительського колективу, десь класи переповнені, тоді на практиці це використовувати складніше. Або, наприклад, шкільний двір не дозволять провести урок на відкритому повітрі. Це все передбачено і розписано, але на практиці деяким школам це зробити складно, тому є розрив між концепцією і реальністю", – пояснив експерт.

Законом передбачено, що педагог повинен підвищувати кваліфікацію там, де він вважає для себе найкращим. Це можуть бути громадські організації, приватні установи. А по суті все зводиться до того, що викладачі повинні укласти договір з Інститутом педагогічної післядипломної освіти, зауважує Скиба: "А там уже вирішують – укласти не укласти. Декларована свобода з приводу кваліфікації зводиться до структур, які можуть щось блокувати".

Математична задача з числами заплутала користувачів в мережі

Ці перешкоди треба прибирати, вважає експерт. Тоді можна вибудувати логіку між баченням реформи і її реалізацією.

2019 року на Нову українську школу держава виділила 1,2 млрд грн – це приблизно на рівні минулого 2018 року. На ці гроші створюватимуть нові перші класи.

"Вчителі разом з директорами на педагогічній раді складають списки необхідного в новому навчальному році. Це залежить від класу, а також навчальної програми, яку школа вибере. Заявки подаються до районного управління освіти, і місто закуповує необхідне", – пояснюють в Інституті модернізації змісту освіти.

Цього року Міносвіти перерахувало гроші на місця на кілька місяців раніше. Тому школи повинні отримати нові парти і зробити ремонти вчасно. Минулого року з цим виникли проблеми.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про те, як президент Володимир Зеленський скасував указ про обов'язкову шкільну форму.